Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2023 рік налічує 8 найменувань, що приблизно становить 0,69 % від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1157 станом на 2023 рік).

12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини^[1], а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО^[2]. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998^[3], 2005^[4], 2007^[5], 2011^[6], 2013 та 2023 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005^[4], 2008^[7], 2011^[6], 2017 та 2021 роках.

Так, 2005 та 2021 роках зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра^[8], 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова^[9], 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено внаслідок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини^[10], а 2017 року цей об'єкт було розширено додаванням об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.

З-поміж 8 об'єктів 7 є об'єктами культурного (критерії i-vi) й 1 — природного типу (критерії vii-x). Детальний розподіл об'єктів за критеріями подано у таблиці нижче. Невідповідність кількості об'єктів у таблиці з загальною кількістю об'єктів зумовлена тим, що одна пам'ятка може відповідати кільком критеріям.

5 з 8 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:

• Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції^[11];
• Букові праліси знаходяться також в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, ⁣Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії^[12];
• Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі^[13].

Історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору та Києво-Печерської лаври у Києві через російське вторгнення з 2023 року перебувають у списку об'єктів Світової спадщини під загрозою.

У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кольорами у списку позначено:

На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка (), якщо кілька пам'яток внесені до списку як один об'єкт Світової спадщини, то їх відмічено позначками інших кольорів.

Херсонес Софійський собор Києво-Печерська лавра Львів Резиденція буковинських митрополитів «Катеринівка» «Баранівка» «Фельштин» «Старо-Некрасівка» Букові ліси Церква Святого Духа 1 2 3 4 Церква Святого Духа Церква Вознесіння Господнього Церква святого Михайла Херсонес Одеса class=notpageimage| Об'єкти Світової спадщини на мапі України — Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи; — Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України; — Пункти геодезичної Дуги Струве 1 — Церква Різдва Пресвятої Богородиці; 2 — Церква Святої Трійці; 3 — Церква Собору Пресвятої Богородиці; 4 — Церква святого Юра

№	Зображення	Назва	Розташування	Час створення	Рік внесення до списку	№	Критерії
1	Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра
		Софійський собор	Київ	1037	1990 (незначні зміни 2005, 2021)	527 [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.]	i, ii, iii, iv
		Києво-Печерська лавра		1051
		Церква Спаса на Берестові		XII—XVII століття
2	Львів — ансамбль історичного центру
		Високий замок і Підзамче, Середмістя	Львів	XIII—XVIII століття	1998 (незначні зміни 2008)	865 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]	ii, v
		Ансамбль собору святого Юра		1744 -1762
3[а 1]	Геодезична дуга Струве
		Пункт геодезичної дуги Струве «Катеринівка»	Хмельницька область Хмельницький район село Катеринівка	1816—1855	2005	1187 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]	ii, iii, vi
		Пункт геодезичної дуги Струве «Фельштин»	Хмельницька область Хмельницький район село Гвардійське
		Пункт геодезичної дуги Струве «Баранівка»	Хмельницька область Хмельницький район село Баранівка
		Пункт геодезичної дуги Струве «Старо-Некрасівка»	Одеська область Ізмаїльський район село Стара Некрасівка
4[а 2]		Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи: • Чорногора • Кузій — Трибушани • Мараморош • Стужиця — Ужок • Свидовець • Уголька — Широкий Луг • Ґорґани • Розточчя • Сатанівська дача • Синевир — Дарвайка • Синевир — Квасовець • Синевир — Стримба • Синевир — Вільшани • Зачарований край — Іршавка • Зачарований край — Великий Діл	Закарпатська область Рахівський, Тячівський, Хустський райони Івано-Франківська область Надвірнянський район Львівська область Яворівський район Хмельницька область Хмельницький район	—	2007 (розширено 2011, 2017 та 2021)	1133 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]	ix
5		Резиденція митрополитів Буковини та Далмації	Чернівці	1864—1882	2011	1330 [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]	ii, iii, iv
6[а 3]	Дерев'яні церкви карпатського регіону в Польщі та Україні
		Церква Святого Духа	Львівська область Жовківський район село Потелич	1502	2013	1424 [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]	iii, iv
		Церква Собору Пресвятої Богородиці	Львівська область Турківський район село Матків	1838
		Церква Святої Трійці	Львівська область Львівський район місто Жовква	1720
		Церква святого Юра	Львівська область Дрогобицький район місто Дрогобич	1502
		Церква Святого Духа	Івано-Франківська область Івано-Франківський район місто Рогатин	1598
		Церква Різдва Пресвятої Богородиці	Івано-Франківська область Коломийський район село Нижній Вербіж	1808
		Вознесенська церква	Закарпатська область Рахівський район селище Ясіня	XVI століття
		Церква святого Михайла	Закарпатська область Ужгородський район село Ужок	1745
7		Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора • Стародавнє місто Херсонес Таврійський • Ділянка хори в Юхариній балці • Ділянка хори у балці Бермана • Ділянка хори на Безіменній висоті • Ділянка хори у Стрілецькій балці • Ділянки хори на перешийку Маячного півострова • Ділянка хори на Виноградному мисі	Севастополь	IV ст. до н. е. — XII ст. н. е.	2013	1411 [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]	ii, v
8		Історичний центр Одеси	Одеса	XIX — XX століття	2023	1703	ii, iv

Чернігів стародавній Кам'янець-Подільська фортеця Могила Тараса Шевченка Асканія-Нова Софіївка 4 Кам'яна Могила Миколаївська обсерваторія Судацька фортеця Андріївська церква Кирилівська церква 3 Мангуп-Кале 5 Кирилівська церква 1 2 Одеська обсерваторія Держпром class=notpageimage| Кандидати на включення до Світової спадщини на мапі України — Астрономічні обсерваторії України 1 — Київська обсерваторія; 2 — Кримська обсерваторія; 3 — Чуфут-Кале; 4 — Ханський палац; 5 — Ескі-Кермен

Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2023 рік український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 16 об'єктів^[14]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.

№	Зображення	Назва	Розташування	Час створення	Рік внесення до списку	№	Критерії
1		Борисоглібський собор	Чернігів	XII століття	1989	668 [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]	i, ii, iv
		Спасо-Преображенський собор		XI століття
2		Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник	Черкаська область місто Канів	XIX—XX століття	1989	672 [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]	змішаний критерій
3		Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова»	Херсонська область Каховський район смт Асканія-Нова	1874	1989	673 [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]	x
4		Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському	Хмельницька область Кам'янець-Подільський район місто Кам'янець-Подільський	XI—XVIII століття	1989	670 [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]	i, ii, iv
5		Дендрологічний парк «Софіївка»	Черкаська областьУманський район місто Умань	1796–1802	2000	674 [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]	змішаний критерій
6		Бахчисарайський палац кримських ханів	АРК місто Бахчисарай	XVI століття	2003	1820 [Архівовано 26 липня 2013 у Wayback Machine.]	i, iii, v, vi
7		Кам'яна Могила	Запорізька область Мелітопольський район	XX—XVI тис. до н. е.	2006	5075 [Архівовано 26 липня 2013 у Wayback Machine.]	iii, vi
8		Миколаївська астрономічна обсерваторія	Миколаїв	1821	2007	5116 [Архівовано 26 липня 2013 у Wayback Machine.]	ii, iv
9		Комплекс пам'яток Судацької фортеці	АРК місто Судак	XIV—XVI століття	2007	5117 [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]	ii, iv, v
10		Миколаївська астрономічна обсерваторія	Миколаїв	1821	2008	5267 [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]	ii, iv, vi
		Астрономічна обсерваторія Київського національного університету	Київ	1845
		Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету	Одеса	1871
		Кримська астрофізична обсерваторія	АРК Бахчисарайський район смт Научний	1945
11[а 4]		Кирилівська церква	Київ	XII століття	2009	5423 [Архівовано 8 серпня 2012 у Wayback Machine.]	i, ii, iii, iv
		Андріївська церква		1747—1762
12		Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів	АРК	XIV—XVI століття	2010	5575 [Архівовано 8 серпня 2012 у Wayback Machine.]	ii, iv
13		Мангуп-Кале	АРК Бахчисарайський район	V—VI століття	2012	5573 [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]	iii, v, vi, vii
		Ескі-Кермен		VI століття
14		Бахчисарайський палац кримських ханів	АРК місто Бахчисарай	XVI століття	2012	5574 [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]	ii, iii, v, vi
		Чуфут-Кале	АРК Бахчисарайський район	V—VI століття
15		Держпром (Будинок Державної промисловості)	Харків	1925—1928	2017	6249 [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]	iv
16		Тіра — Білгород (Аккерман), на шляху з Чорного до Балтійського моря	Одеська область Білгород-Дністровський район місто Білгород-Дністровський	XIII століття	2019	6426 [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]	ii, iv, vi

Попередній список ще поповнюється. Пропозиції щодо нових об'єктів у попередньому списку включають: Лівадійський палац^[15], Сурб-Хач^[16], Хотинську фортецю^[17], Трипільську культуру (разом з Румунією та Молдовою)^[18], Чорнобильську зону^[19], Хрещатик^[20], Печери Тернопільщини^[21], Соцмісто Запоріжжя^[22], Малий Ґалаґов^[23], Чернівецький та Одеський театри^[24], Канівські гори^[25] та Крилоське городище з Церквою Святого Пантелеймона^[26].

5 грудня 2024 року, на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, що відбулася в Парагваї, українське кобзарство офіційно визнано всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства^[27].

• Україна
• ЮНЕСКО
• Світова спадщина ЮНЕСКО

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Світова спадщина в Україні

• Об'єкти Світової спадщини України на офіційному сайті ЮНЕСКО [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite] (англ.)
• Каталог посилань щодо Світової спадщини в Україні [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.]

Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії.