Десантно-штурмові війська Збройних сил України
Емблема Десантно-штурмових військ Збройних сил України
Засновано	1 січня 1992 року[1]
Країна	Україна
Вид	Збройні сили
Роль	повітрянодесантні війська
Штаб командування	м. Житомир в/ч А3771
Прізвиська	Єноти [⇨]
Оборонець	Архістратиг Михаїл
Гасло	«Завжди перші!»
Прапор
Річниці	21 листопада
Війни/битви	Миротворчі місії Югославія Ірак Сьєрра-Леоне Місія у Косово Ліберія Російсько-українська війна
Вебсайт	dshv.mil.gov.ua
Командування
Командувач	Бригадний генерал Скибюк Ігор Анатолійович
Знаки розрізнення
Прапор
Нарукавний знак
Беретний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Деса́нтно-штурмові́ війська́ Збро́йних сил Украї́ни (абревіатура ДШВ ЗСУ) — окремий рід військ у складі Збройних сил України, призначений діяти як повітряний десант, а також для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. До складу військ входять повітрянодесантні, аеромобільні та штурмові частини.

До 2012 року мали назву Аеромобільні війська (АеМВ), у 2012—2017 роках — Високомобільні десантні війська (ВДВ). До 2016 року рід десантних військ входив до складу Сухопутних військ.^[⇨]

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2023 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 30 000 військовослужбовців (7 бригад і 1 на стадії формування, 1 полк, 1 окремий артилерійський дивізіон). ДШВ ЗСУ мають на озброєнні танки (Т-80), понад 166 бронетранспортерів (БТР-Д, БТР-3, БТР-4, БТР-80, Дозор-Б, Oncilla, VAB, Kirpi), 70 бойових машин десанту (БМД-1, БМД-2), бронеавтомобілі (Bushmaster, IVECO LMV, KrAZ Spartan, MLS Shield, Новатор), артилерію (2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», БМ-21 «Град», Д-30, 2С9 «Нона», 120-мм міномети), засоби ППО (Стріла-10, Piorun, ЗУ-23-2).^[2]

Десантно-штурмові війська перебувають у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах.

Основними завданнями ДШВ визначені:^[3]

• порушення управління військами та роботи тилу противника;
• унеможливлення планомірного використання резервів противником;
• боротьба з повітряними десантами та угрупованнями противника, що прорвалися;
• зайняття й утримання важливих об'єктів і рубежів з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання власних військ та сил у визначених операційних зонах, районах.

Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.

Рід десантних військ Збройних сил України був створений після проголошення незалежності України на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території країни на момент розпаду СРСР. З'єднання та частини входили до складу Збройних Сил України поступово, в період з 1 січня 1992 року до початку літа 1993 року.

1999 року Президентом України була затверджена дата Дня аеромобільних військ — 2 серпня.^[4]

27 липня 2012 підписано розпорядження^[5] про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська», таким чином відновили радянську абревіатуру «ВДВ».

У 2015 році аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танковими підрозділами, таким чином перетворивши їх на десантно-штурмові. Кожна з п'яти бригад мала отримати по танковій роті. Для посилення ВДВ були обрані танки Т-80, що завдяки газотурбінному двигуну мали перевагу у швидкості і маневровості у порівнянні з Т-64.^[6][7][8]

У 2016 році виведено зі складу Сухопутних військ та сформовано як окремий рід військ.^[9]

В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.^[10]

У червні 2017 року проведено перші від відновлення незалежності військові навчання зі стрільбами реактивної артилерії безпосередньо з поромів на воді: підрозділи 95-ї бригади форсували Дніпро.^[11][12]

Наприкінці жовтня 2017 року Командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Назву змінено на: Десантно-штурмові війська, професійне свято: новостворені Десантно-штурмові війська відзначатимуть 21 листопада, в День архістратига Михаїла.^[13][14]

21 листопада 2017 року проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві, під час якої п'ятий Президент України й військове командування вручили нову символіку:^{[15][16][17][18]}

• проведено церемонію заміни блакитного берета на берети кольору марун разом із новим беретним знаком.^[19]
• Вручено штандарт командувача десантно-штурмових військ
• Вручено прапор роду військ
• Встановлено текст клятви десантника

У травні 2019 року у військах офіційно дозволили використання парашутних систем Т-11, Intruder RA-360 и Hi-5, а також систем десантування вантажів «MicroFly II» и «FireFly» іноземного виробництва.^[20]

У червні 2024 було повідомлено, що в десантно-штурмових війська створюють окремий підрозділ безпілотних систем ^[4].

• 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (Командування ПДВ).
• 224-й навчальний центр повітрянодесантних військ (м. Хирів. Командування ПДВ).
• 40-ва окрема десантно-штурмова бригада ОдВО (м. Миколаїв. Командування м. Одеса), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
• 23-тя окрема десантно-штурмова бригада КВО (м. Кременчук. Командування м. Київ), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
• В кожній армії ОдВО, КВО, ПрикВО — окремий десантно-штурмовий батальйон, в корпусах — роти.
• 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське (1 гв. ЗА)

Станом на 1 червня 1993 року угруповання повітряно-десантних військ на території України існувало у складі:

• 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія була поділена навпіл між Україною та Російською Федерацією, тому з травня 1993 року переформована на 1-шу аеромобільну дивізію, що мала у своєму складі: 25-ту повітряно-десантну бригаду (217 гв. пдп), 45-ту аеромобільну бригаду (нове формування на базі 299 гв. пдп), 91-й артилерійський полк, 28-й навчальний батальйон (нове формування), комплект частин та підрозділів забезпечення дивізії. Пункт постійної дислокації — м.Болград та смт Веселий Кут Арцизького району Одеської області.
• 23-тя окрема аеромобільна бригада (до 1990 року — 23 дшбр, до літа 1992 року — 23 пдбр) 1 липня 1995 року була передана до складу Прикордонних військ України та отримала назву 23-й окремий аеромобільний прикордонний загін спеціального призначення. У 1997 році передана до складу СБУ і реформована у спецпідрозділ. Пункт постійної дислокації — м.Кременчук Полтавської області.
• 224-й навчальний центр повітряно-десантних військ, з вересня 1993 року — 39-та окрема аеромобільна бригада (пізніше переформована у 80-й окремий аеромобільний полк), м.Хирів, Львівська область, з 2003 року передислоковано до м.Львів.
• 40-ва окрема повітрянодесантна бригада (до 1990 року — 40 дшбр), потім — 40-ва окрема аеромобільна бригада. Пізніше переформована у 79-й окремий аеромобільний полк, з червня 2007 року розгорнутий у бригаду. Пункт постійної дислокації знаходиться в м.Миколаїв.
• 95-й навчальний центр аеромобільних військ, з літа 1995 року переформований в 95-ту окрему аеромобільну бригаду. Частина сформована на базі кадрових з'єднань 8-ї танкової армії. Пункт постійної дислокації — м. Житомир.

У 2001 році аеромобільні війська складались з:^[21]

• 1-ша аеромобільна дивізія, А0220, Болград
  • 25-та повітрянодесантна бригада, А1126, Гвардійське, Дніпропетровська область
  • 45-та аеромобільна бригада, А1533, Болград
  • 27-ма механізована бригада, А0664, Білгород-Дністровський, розформована у 2004 році^[22]
  • 91-й артилерійський полк, А0242, Веселий Кут
• 95-та окрема аеромобільна бригада, А0281, Житомир
• 79-й окремий аеромобільний полк, А0224, Миколаїв
• 80-й окремий аеромобільний полк, А0284, Львів

• 25-та окрема повітрянодесантна бригада
• 79-та окрема аеромобільна бригада
• 80-й окремий аеромобільний полк
• 95-та окрема аеромобільна бригада
• 28-й окремий навчальний батальйон (169-й НЦ)

 Командування Десантно-штурмових військ А3771, м. Житомир

Склад десантно-штурмових військ Збройних сил України[23]
Назва частини	Емблема	Місце дислокації	Підпорядковані окремі батальйони
25-та окрема повітрянодесантна бригада		смт Гвардійське Дніпропетровська область
45-та окрема десантно-штурмова бригада		м.Болград, Одеська область
46-та окрема десантно-штурмова бригада		м.Полтава Полтавська область
79-та окрема десантно-штурмова бригада		м.Миколаїв Миколаївська область
80-та окрема десантно-штурмова бригада		м.Львів Львівська область	3 батальйонна тактична група (м.Чернівці)
81-ша окрема аеромобільна бригада		м. Краматорськ Донецька область	90-й окремий аеромобільний батальйон (м.Костянтинівка) 122-й окремий аеромобільний батальйон (м.Дружківка)
95-та окрема десантно-штурмова бригада		м.Житомир Житомирська область	13-й окремий аеромобільний батальйон (м.Житомир)
5 батальйонна тактична група		с. Терентіївка Полтавська область
23-й окремий танковий батальйон (розформовано)		с. Великий Кобилин Житомирська область
148-й окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон		м.Житомир Житомирська область
Навчальні частини[23]
Назва частини	Емблема	Місце дислокації	Підпорядковані військові частини
199-й навчальний центр		м.Житомир Житомирська область	37-й загальновійськовий полігон (с. Тетерівка)[23]
Частини забезпечення[23]
Назва частини	Емблема	Місце дислокації	Підпорядковані військові частини
Комендатура десантного забезпечення[24]
132-й окремий розвідувальний батальйон		смт. Озерне Житомирська область
102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна[25]		м.Житомир Житомирська область
135-й окремий батальйон управління[25]		м.Житомир Житомирська область
232-га об'єднана база забезпечення		Вінницька область
347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол[23]		м.Житомир Житомирська область
Військово-топографічна служба[23]
Назва частини	Емблема	Місце дислокації	Підпорядковані окремі батальйони
124-та топографічна частина[23]		м.Житомир Житомирська область

Командування ДШВ
95 ОДШБр
148 ОАБр
13 ОАеМБ
199 НЦ
135 ОБУ
Житомир

25 ОПДБр
Гвардійське

46 ОДШБр
Полтава

79 ОДШБр
Миколаїв

80 ОДШБр
Львів

81 ОАеМБр
Краматорськ

82 ОДШБр
87 ОАеМБ
Чернівці

5 БТГр
Терентіївка

90 ОАеМБ
Костянтинівка

122 ОАеМБ
Дружківка

132 ОРБ
Озерне

37 ЗВП
Тетерівка

Пункти базування десантно-штурмових військ

• Командування Десантно-штурмових військ, А3771, м. Житомир, Житомирська область
• 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада, А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область
• 46-та окрема аеромобільна бригада, А4350, м.Полтава, Полтавська область
• 71-ша окрема єгерська бригада, А4030, м. Кременчук, Полтавська область
• 77-ма окрема аеромобільна бригада, А4355, м. Кривий Ріг, [[Дніпропетровська область]
• 78-й десантно-штурмовий полк «Ґерць»
• 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада, А0224, м.Миколаїв, Миколаївська область
• 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада, А0284, м.Львів, Львівська область
• 81-ша окрема аеромобільна Слобожанська бригада, А2120, м. Краматорськ, Донецька область
  • 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, А0641, м. Костянтинівка, Донецька область
  • 122-й окремий аеромобільний батальйон, А4165, м.Дружківка, Донецька область
  • 5-та батальйонна тактична група, А1493, с. Терентіївка, Полтавська область
• 82-га окрема десантно-штурмова бригада, м. Чернівці, Чернівецька область
• 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада, А0281, м.Житомир,Житомирська область
  • 13-й окремий десантно-штурмовий батальйон імені Героя України полковника Тараса Сенюка, А1910, м.Житомир, Житомирська область
• 148-ма окрема артилерійська бригада, А3316, м.Житомир, Житомирська область
• 132-й окремий розвідувальний батальйон, А2298, смт. Озерне, Житомирська область
• 421 окремий батальйон безпілотних систем ^[26]

Навчальні частини^[23]

• 199-й навчальний центр, А2900, м.Житомир, Житомирська область
  • 37-й загальновійськовий полігон, А0339

Частини забезпечення^[23]

• Комендатура десантного забезпечення^[24]
• 102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна, А3749
• 135-й окремий батальйон управління^[25], А3204, м. Житомир, Житомирська область
• 170-й окремий батальйон логістики
• 232-га об'єднана база забезпечення, А0310
• 347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол, А0876

• 124-та топографічна частина, А1977

• 25-й гарнізонний будинок офіцерів Десантно-штурмових військ
• 12-й центр забезпечення охорони державної таємниці, А4223

У 2016 році Командування, ще ВДВ, планувало збільшити штатну чисельність військ до 30000 осіб до 2020 року^[27].

Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2021 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 20000 військовослужбовців. Вони організовані у 7 бригад (1 повітрянодесантну, 5 десантно-штурмових і 1 аеромобільну) і 1 окремий дивізіон артилерії^[28].

На кінець 2021 року польський портал Defence24 оцінював чисельність ДШВ ЗСУ в 16000 військовослужбовців^[29].

• Факультет десантно-штурмових військ Одеської військової академії

Командувачі

• (1992—1993) в. о. полковник Савечко Віктор Олексійович
• (1993—1998) генерал-майор Раєвський Віталій Анатолійович
• (1998—2005) полковник Якубець Іван Миколайович
• (2006—2012) полковник Лісовий Сергій Гурійович
• (2012—2014) полковник Швець Олександр Миколайович
• (на 06.2014) в. о. полковник Галушкін Юрій Алімович
• (на 01.2015) в.о. полковник Іванов Володимир Станіславович^[30][31]
• (03.2015—08.2019) генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович^[32][33]
• (08.2019—07.2021) генерал-лейтенант Мойсюк Євген Георгійович
• (08.2021—02.2024) бригадний генерал Миргородський Максим Вікторович
• (з 02.2024) бригадний генерал Скибюк Ігор Анатолійович

Начальники штабу

• (2015—2016) генерал-майор Луньов Ігор Васильович
• (з 2016) генерал-майор Ковальчук Андрій Трохимович^[34]

Перші заступники

• (2016—2018) генерал-майор Содоль Юрій Іванович^[35]
• (2018—2019) генерал-майор Мойсюк Євген Георгійович
• (з 08.2019) полковник Шандар Олексій Михайлович^[36]

Начальники управління бойової підготовки

• (2016) полковник Іванов Володимир Станіславович^[37]

Начальники повітрянодесантної служби

• (2016) полковник Галушкін Юрій Алімович^[38]

Начальники управління ракетних військ та артилерії

• полковник Артамощенко Сергій Станіславович

Заступники з матеріально-технічного забезпечення

• (2016) полковник Щербань Павло Ростиславович^[39]

Начальники відділу по роботі з особовим складом

• (2016) полковник Павлушенко Станіслав Миколайович^[40]

З 2017 року новостворені Десантно-штурмові війська відзначають своє професійне свято 21 листопада, в День архістратига Михаїла — верховного командувача Божого війська у битві проти нечистих сил^[13]. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» від 21 листопада 2017 р. № 380/2017.

У попередні роки, в 1999—2017, День високомобільних десантних військ відзначався щороку 2 серпня. Свято встановили в Україні згідно з Указом Президента України «Про День аеромобільних військ» від 2 серпня 1999 р. № 937/99. На підставі Указу Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ» змінено його назву, відповідно до зміни назви роду військ.

Одне з прізвиськ українських десантників — єноти^[41][42][43]. Це знайшло відображення у сувенірній продукції десантних військ, ілюстраціях^[44]. Єнотами назвав десантників і президент України у вересні 2018^[45][46].

Монета «Десантно-штурмові війська Збройних Сил України»

11 вересня 2021 року Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 10 гривень, присвячену Десантно-штурмовим військам ЗСУ, яка входить серії монет «Збройні сили України»^[47].

• Повітряно-десантні формування країн світу
• Повітрянодесантна підготовка
• Оснащення Десантно-штурмових військ України
• Рейд 95-ї бригади

• Александр Петровский, Аэромобильные войска Украины: в идеале и на практике. Выпуск № 76(рос.) (архів) // desant.com.ua, 14 серпня 2006
• Фешовець, Олег; Слободянюк, Михайло (2019). Історія Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Бібліотека "Цитаделі". Львів: Астролябія. ISBN 978-617-664-168-1. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка)
• Mariner, Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Мілітарний, 5 квітня 2020

• Міжнародний інститут стратегічних досліджень. The Military Balance 2021. — 2021. — 504 с. — ISBN 9781032012278.
• Міжнародний інститут стратегічних досліджень. The Military Balance 2023. — Routledge, 2023. — 510 с.

Десантно-штурмові війська України у соціальних мережах
	Десантно-штурмові війська України на сайті Facebook
	Десантно-штурмові війська України на сайті Telegram
	Десантно-штурмові війська України на сайті YouTube

• Високомобільні десантні війська. Рік війни. на YouTube // 2015