PROFILPELAJAR.COM

**1-ша гвардійська армія СРСР**
1-ша гвардійська армія СРСР
На службі	6 серпня 1942 — серпень 1945, 1946–1991
Країна	СРСР
Належність	Південно-Східний фронт, ; Сталінградський фронт, ; Донський фронт, ; Резерв Ставки ВГК, ; Південно-Західний фронт, ; 3-й Український фронт, ; 1-й Український фронт, ; 4-й Український фронт, ; Київський військовий округ
Вид	сухопутні війська
Тип	РСЧА
Роль	загальновійськова
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна; Сталінградська битва ; Ворошиловградська операція (1943); Проскурівсько-Чернівецька операція; Львівсько-Сандомирська операція; Східно-Карпатська операція ; Західно-Карпатська операція; Моравсько-Остравська операція; Празька операція; * Оломоуцька операція
Почесні найменування
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Голіков П. І., ; генерал-майор Москаленко К. С., ; генерал-полковник Гречко А. А.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша армія.

Пе́рша гварді́йська а́рмія (1 гв. А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час Німецько-радянської війни та післявоєнний час.

Історія

Перше формування

1-ша гвардійська армія першого формування створена 6 серпня 1942 року директивою Ставки ВГК від 5 серпня 1942 року на базі управління 2-ї резервної армії і п'яти гвардійських стрілецьких дивізій (37-ї, 38-ї, 39-ї, 40-ї і 41-ї) з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК.

9 серпня армія була включена до складу Південно-Східного фронту, 18 серпня передано Сталінградському фронту, а 28 вересня перепідпорядкована Донському фронту. Брала участь в оборонній битві на північно-західних підступах до Сталінграду, завдала ряду контрударів по противнику, що прорвався до Волги, внесла великий внесок в оборону міста.

16 жовтня армія була виведена до резерву Ставки ВГК, її війська передано до складу 24-ї армії. 25 жовтня 1942 року припинила своє існування, її польове управління пішло на формування польового управління Південно-Західного фронту 2-го формування (директива Ставки ВГК від 22 жовтня 1942 року).

Командування

Командувачі:
- генерал-лейтенант Голіков П. І. (серпень 1942 року);
- генерал-майор артилерії Москаленко К. С. (серпень-жовтень 1942 року);
- генерал-майор Чистяков І. М. (жовтень 1942 року);
Член Військової ради: дивізійний комісар Абрамов Н. В. (серпень—жовтень 1942 року);
Начальник штабу: полковник Іванов С. П. (серпень—жовтень 1942 року).

Друге формування

1-ша гвардійська армія другого формування створена 5 листопада 1942 року (директива Ставки ВГК від 1 листопада 1942 року) в складі Південно-Західного фронту 2-го формування шляхом перетворення 63-ї армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 1-й гвардійський механізований корпус, 1-ша, 153-тя і 197-ма стрілецькі дивізії.

Брала участь в Сталінградських стратегічних оборонній та наступальній операціях радянських військ. Вийшовши на берег річки Крива, прикривали правий фланг ударного угруповання фронту. Потім у взаємодії з 5-ю танковою армією створила зовнішній фронт оточення військ противника.

5 грудня 1942 року 1-ша гвардійська армія перейменована на 3-тю гвардійську армію Південно-Західного фронту 2-го формування.

Командування

Командувач: генерал-лейтенант Лелюшенко Д. Д. (листопад-грудень 1942 року);
Член Військової ради: бригадний комісар Колєсніченко І. С. (листопад-грудень 1942 року);
Начальник штабу: генерал-майор Крупенніков І. П. (листопад-грудень 1942 року).

Третє формування

1-ша гвардійська армія третього формування створена 8 грудня 1942 року (директива Ставки ВГК від 5 грудня 1942 року) з оперативної групи військ Південно-Західного фронту 2-го формування, а польове управління армії утворено з управління 4-ї резервної армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 18-й танковий корпус та 153-тя стрілецька дивізія.

Бойові дії почала в складі Південно-Західного фронту в ході контрнаступу радянських військ під Сталінградом. У січні-лютому 1943 року вела наступ у Донбасі, в липні брала участь в Ізюм-Барвінківській наступальній операції, а в серпні-вересні — в операції по звільненню Лівобережної України. У жовтні польове управління 1-ї гвардійської армії, передавши свої війська 46-й армії, було передислоковане в район Конотопа, а потім на схід від Києва.

20 жовтня армія перепідпорядкована 3-му Українському фронту, 25 жовтня виведена в резерв Ставки ВГК, а 12 листопада включена до складу 1-го Українського фронту, де об'єднала 74-й, 94-й, 107-й стрілецькі корпуси. У листопаді-грудні війська 1-ї гвардійської армії брали участь в відбитті контрнаступу противника на київському напрямку, а з 24 грудня — у наступальній Житомирсько-Бердичівській операції. До кінця лютого 1944 року війська 1-ї гвардійської армії перегруповані в район на південний схід від Шепетівки. У березні-квітні вели наступ на напрямку головного удару фронту в Проскуровсько-Чернівецькій операції, після чого брали участь в оточенні й розгромі 1-ї танкової армії противника під Кам'янець-Подільським.

У липні-серпні 1944 року 1-ша гвардійська армія брала участь у Львівсько-Сандомирській стратегічній операції, відвоювавши 27 липня Станіслав (нині Івано-Франківськ). 5 серпня включена до складу 4-го Українського фронту 2-го формування і у вересні — жовтні брала участь у Східно-Карпатській стратегічній операції, вийшла на територію Закарпатської України і перетнула кордон Чехословаччини. У ході Західно-Карпатської стратегічної операції 1945 року 1-ша гвардійська армія з частиною сил 1-го чехословацького армійського корпусу прорвала оборону противника і, переслідуючи його, вийшла до Моравсько-Остравського промислового району Чехословаччини. Подолавши оборонні обводи, 30 квітня війська армії у взаємодії з 38-ю армією звільнили цей великий промисловий район. Армія з боями пройшла від східних кордонів Чехословаччини до Праги.

У серпні 1945 року 1-ша гвардійська армія припинила своє існування.

Командувачі

Командувачі армією:
- генерал-лейтенант, з травня 1943 року генерал-полковник Кузнецов В. І. (грудень 1942 — грудень 1943 року);
- генерал-полковник Гречко А. А. (грудень 1943 — до кінця війни);
Члени Військової ради:
- генерал-майор Рибінський І. Д. (грудень 1942 року — серпень 1943 року);
- генерал-майор Васильєв І. В. (серпень 1943 року — серпень 1944 року);
- полковник Шевяков М. В. (серпень 1944 року);
- генерал-майор Ісаєв К. П. (серпень 1944 — до кінця війни);
Начальники штабу:
- генерал-майор Шлемін І. Т. (грудень 1942 року — січень 1943 року);
- генерал-майор Панюхов В. В. (січень 1943 року — січень 1944 року);
- генерал-майор Хетагуров Г. І. (січень 1944 — квітень 1944 року);
- генерал-лейтенант Батюня А. Г. (квітень 1944 — до кінця війни).

Див. також

Література

Левченко В. С. Сражение в Карпатах (Наступление 1-й гвардейской армии. Сентябрь — ноябрь 1944 г.). — Москва, 1960 (рос.)
Гречко А. А. Освобождение Киева. Краткий военно-исторический очерк. — Москва: «Знание», 1973. — 96 с. (рос.)
Гречко А. А. Через Карпаты. — 2-е изд. — Москва, 1972. (рос.)
Каримов Р., Лерман А. Твои герои, Первогвардейская!: Воспоминания ветеранов бывшей 1-й гвардейской армии. — Чернигов, 1994. — 83 с. (рос.)
Герои освобождения Прикарпатья / Сост. Венков Б. С. — Ужгород: «Карпаты», 1970. — 224 с. (рос.)