Хіміч Андрій Іванович
Народився	14 грудня 1937(1937-12-14) (87 років) Макіївка, Варвинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	спортивний тренер, веслувальник на каное
Alma mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Партія	КПРС
Зріст	174 см
Нагороди

Хіміч Андрій Іванович (* 14 грудня 1937, село Макіївка Варвинського району Чернігівської області) — український спортсмен з веслування на каное.

Заслужений майстер спорту (1964), заслужений тренер УРСР (1966).

Олімпійський чемпіон (Токіо, 1964) на каное-двійці на дистанції 1000 метрів. Чемпіон Європи (1961, 1965), чемпіон СРСР (1961—1966) у складі різних екіпажів на різні дистанції.

Протягом 1956—1959 рр. навчався у Черкаському державному педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання. Тут Андрій Іванович вперше зіткнувся з веслуванням на байдарках і каное, а в 1959 році став чемпіоном України, виборовши звання майстра спорту СРСР. У серпні 1959 року після закінчення інституту отримав направлення на роботу в Черкаську ДЮСШ міськвно.

Брав участь у літніх олімпійських іграх у Римі (1960).

У 1962 р. А. І. Хіміча переводять у Центральну Раду ДСТ «Авангард», де він працює тренером із греблі. У 1966 р. присвоєно звання заслуженого тренера України. У 1967 р. А. І. Хіміча переводять у штат Республіканського Союзу Спортивних товариств і організацій. З 1967 до 1973 року він працює тренером збірної команди СРСР з веслування на байдарках і каное при комітеті фізичної культури і спорту УРСР. У січні 1973 р. призначають директором Черкаської спеціалізованої ДЮСШ з веслування на байдарках і каное ДСТ «Авангард». У 1975 році Андрій Хіміч за контрактом на 3 роки разом із сім'єю їде до Болгарії. Там він працює тренером збірної команди веслувальників на каное, готує їх до 21 Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі. За розвиток спорту і Олімпійського руху в Болгарії Андрій Іванович був відзначений медаллю «За особливі заслуги». Повернувшись, він продовжує працювати директором ДСЮШ з веслування ДСТ «Авангард» у м. Черкаси. У жовтні 1985 року переїздить до Чорнобая Черкаської області, де починає працювати тренером секції з веслування при колгоспі «Заповіт Ілліча». Досягнувши пенсійного віку, А. І. Хіміч знаходиться на заслуженому відпочинку.

За досягнення у спорті був нагороджений медалями «За трудову доблесть» (1964), та «За трудовое отличие» (1965).

У 2020 році присвоєно звання почесного громадянина Черкаської області^[1].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 134.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 569.
• Сайт Черкаської обласної ради^{[недоступне посилання]}