Липи живуть довго: у середньому до 300—400 років, а окремі особини доживають до 1 200 років. Липа служить джерелом лікарської сировини, з давніх пір використовується в народній медицині.
Липа росте в лісах, садах, на міських бульварах і в парках. Культивується як декоративна і озеленювальна рослина. Найпоширеніший вид — липа дрібнолиста. Липа особливо гарна влітку, під час цвітіння, коли дерево зверху донизу вкрите запашними жовтуватими квітками з ніжним ароматом, зібраними в напівпарасольки, з великими, як крило бабки, при-квітками.
Серед лісових дерев липа виділяється густою кроною. Для неї характерний могутній стовбур, що досягає в діаметрі 2–3, а іноді навіть 5 метрів.
Зацвітає липа в природних умовах на 20-му році життя, а в насадженнях — тільки після 30 років. Цвіте майже щорічно і дуже рясно в червні — липні. Цвітіння триває 10–15 днів. У той час, коли цвіте липа, в повітрі струмує дивно тонкий, ніжний солодкуватий аромат, який відчувається далеко за межами липових садів і парків.
Липа дрібнолиста — лікарська, медоносна, харчова і технічна рослина. У науковій медицині як лікарську сировину використовують лише квітки липи — липовий цвіт, а в народній — практично всі частини рослини. У промислових масштабах заготівлю лікарської сировини здійснюють в зазвичай під час рубки липових лісів, коли дерево досягне 90-річного віку. В цей час з дерева можна отримати максимальну кількість сировини.
.jpg)
.jpg){kind=small}
