Є припущення, що село мало ще історичну назву — Чорний Брід[1].
Географія
Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село пролягає автошлях територіального значення Т 2308.
Клімат
Село Балин знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина.[2].
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залісці і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[3].
Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.
пізніше за часів Речі Посполитої стало королівщиною, центром Балинського староства, до якого також входили передмістя Майдан, село Волощина, присілок Циганівка[5].
1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.
1845 році пани Садовські заклали у Балині кінний завод, один з найкращих у ті роки на Поділлі.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
У 1905 році селяни спалили панський маєток, а панські і церковні землі розділили.
Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років селі знаходилась конспіративна квартира Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. А провідник Дунаєвецького надрайонну Мартюк Хома «Алкід» був схоплений чекістами 30 вересня 1951 року саме на цій конспіративній квартирі.
Католицька громада Балина тривалий час послуговувалась каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину. Наприкінці 2000-х — початку 2010-х років селі було споруджено мурований костел святого Альберта Хмельовського[8].
Лалак Олександр Миколайович (нар. 1957) — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України», уродженець села.
Бодак Валентина Анатоліївна — українська наукова діячка, ректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор.
Проживали, перебували
Болбочан Петро Федорович (нар. 5 жовтня 1883 — пом. 28 червня 1919) — український військовий діяч, полковникАрміїУНР. Був розстріляний 1919 року на станції Балин. В селі Балин у 2005 році встановлено на його честь пам'ятний знак.
Мартюк Хома (нар. 1923 — пом. 14 листопада 1952) — український військовий та громадський діяч, вояк Дивізії «Галичина» та Української Повстанської Армії, Дунаєвецький надрайонний провідник ОУН. Схоплений у селі Балин за допомогою снодійного препарату.
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902 — 252 s.