село Балин
Костьол святого Альберта Хмельовського
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Смотрицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020250020015670
Основні дані
Засноване	1436
Населення	2270 осіб
Площа	4,356 км²
Густота населення	521,12 осіб/км²
Поштовий індекс	32440
Телефонний код	+380 3858
Географічні дані
Географічні координати	48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д. / 48.88306; 26.67333
Середня висота над рівнем моря	268 м
Найближча залізнична станція	Балин
Місцева влада
Адреса ради	32440, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Балин, вул. Учительська, 16
Карта
Балин
Балин
Мапа
Балин у Вікісховищі

Ба́лин (пол. Balin, Balina) — село (колишнє містечко) в Україні, у Смотрицькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Є припущення, що село мало ще історичну назву — Чорний Брід^[1].

Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село пролягає автошлях територіального значення Т 2308.

Село Балин знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина.^[2].

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залісці і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських^[3].

Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.

Король Польщі Сигізмунд I Старий надав Балин:

• Миколаю Сенявському та його нащадкам чоловічої статі^[4];
• після битви під Обертином (22 серпня 1531) — ротмістру Олександеру Сенявському, сину Миколая, який в ній відзначився; за сприяння нового власника Балин став містом;
• у Балині зазвичай проходили «збройні пописи» шляхти цілого Подільського воєводства;
• пізніше за часів Речі Посполитої стало королівщиною, центром Балинського староства, до якого також входили передмістя Майдан, село Волощина, присілок Циганівка^[5].

У 1809 році дідич Юзеф Дверницький «відступив» маєток у Балині Іванові (Янові) Богушу — голові подільських судів. Тут у домі Богуша часто мешкав відомий тодішній польський поет Римуальд Корсак (помер 1817 року в містечку Жванчик (нині — село Великий Жванчик) — іншому маєтку Богуша).

1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.

1845 році пани Садовські заклали у Балині кінний завод, один з найкращих у ті роки на Поділлі.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

У 1905 році селяни спалили панський маєток, а панські і церковні землі розділили.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 1932–1933 жителі села пережили сталінський голодомор^[6].

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу»^[7].

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років селі знаходилась конспіративна квартира Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. А провідник Дунаєвецького надрайонну Мартюк Хома «Алкід» був схоплений чекістами 30 вересня 1951 року саме на цій конспіративній квартирі.

• 
  Балин на мапі Зигмунда Герстмана
• 
  Панська садиба
• 
  Кінний завод

З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.

Католицька громада Балина тривалий час послуговувалась каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину. Наприкінці 2000-х — початку 2010-х років селі було споруджено мурований костел святого Альберта Хмельовського^[8].

29 серпня 2017 року, в ході децентралізації, шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Смотрицької селищної громади^[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу новоутвореного Кам'янець-Подільського району^[10].

• Церква Святого Миколая (2007, УГКЦ)
• Костел святого Альберта Хмельовського (2010-ті, РКЦ)

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2262 особи.^[11]

Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 2270 осіб, населення села збільшилось на 0,35 % порівняно зі 2001 роком.

У селі поширені західноподільська та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

• Лалак Олександр Миколайович (нар. 1957) — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України», уродженець села.
• Бодак Валентина Анатоліївна — українська наукова діячка, ректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор.

• Болбочан Петро Федорович (нар. 5 жовтня 1883 — пом. 28 червня 1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Був розстріляний 1919 року на станції Балин. В селі Балин у 2005 році встановлено на його честь пам'ятний знак.
• Мартюк Хома (нар. 1923 — пом. 14 листопада 1952) — український військовий та громадський діяч, вояк Дивізії «Галичина» та Української Повстанської Армії, Дунаєвецький надрайонний провідник ОУН. Схоплений у селі Балин за допомогою снодійного препарату.

• Миколай Стадницький (1748—1752) — балинський староста^[12]
• Ян Стадницький — кам'янецький та любачівський каштелян, староста летичівський^[13]
• Ян Олександр Конецпольський (1635—1719)  — військовий та державний діяч Речі Посполитої, магнат

• Балин (станція) — залізнична станція.
• Балин (заказник) — ботанічний заказник місцевого значення.
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)

• Балин // Е. Сецинский. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 140—145
• Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.). — S. 87 (пол.)

• Погода в селі Балин.  [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.