село Колубаївці
Церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Гуменецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020030110080183
Основні дані
Засноване	1465
Населення	678
Площа	1,081 км²
Густота населення	627,2 осіб/км²
Поштовий індекс	32353
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°44′18″ пн. ш. 26°39′46″ сх. д. / 48.73833° пн. ш. 26.66278° сх. д. / 48.73833; 26.66278
Місцева влада
Адреса ради	32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Колубаївці
Колубаївці
Мапа
Колубаївці у Вікісховищі

Колуба́ївці — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Колубаївці в історичних актах зустрічаються іноді як «Котлубаївці» — свою назву, ймовірно, отримали від татарського хана «Котлубея» або «Котлубуги», який у XIV столітті вважався власником Подільської землі, але близько 1362 року був розбитий Ольгердом на Синіх Водах.

Подільське село Колубаївці розташоване біля автомобільної дороги Н03 в 7 кілометрах на схід від міста Кам'янець-Подільський і в 4 кілометрах від села Шатава, у підніжжя Недоборських гір, покритих лісом. Через село протікає невеликий струмок, за місцевою назвою — «Фущівка», що є притокою річки Мукша.

Клімат здоровий; ґрунт як у селі, так і на полях — 3-ох сортів: глинистий, кам'янистий і більше чорноземний. Колубаївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові масиви.

Колубаївці розташовані на місцях доісторичного поселення: на їх території знаходять кам'яні знаряддя. У північно-східному напрямку від села в лісі знаходиться висока гора, яка має назву «Городисько»; зверху — площа, оточена валом. Народне сказання говорить, що на цій горі колись був монастир, розорений «солодовим Буняком» (ім'я половецького хана ХІ ст.).

Перші згадки про Колубаївці як невелике поселення в історичних документах датуються 1460, 1486^[1] і 1512 роками.

У XVI столітті на основі грамоти князів Коріятовичів місто Кам'янець-Подільський розпочало судовий процес проти власників низки сіл, за право володіння землями. Серед цих сіл було село Колубаївці, процес розтягнувся аж на чотири століття.

У другій половині XVI століття Колубаївці належали Винярському, потім Закревському, в останній чверті XVII ст., за турецької влади, значилися за спадкоємцями Гумецького.

На кордонах фунтів Колубаївських і міських (Кам'янця-Подільського), при річці Мукші, знаходиться присілок «Колубаєвська Мукша», тепер це село Лисогірка, що виник коло 1770 року.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.^[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Мешканців у Колубаївцях нараховується близько 678 чоловік станом на 2001 рік.

Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 591 особа.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

З 1740 до 1794 року в Колубаївцях була Покровська церква, дерев'яна, триверха, малого розміру. У 1794 р. була побудована нова невелика церква на зразок хати, крита соломою, присвячена також на честь Покрова Пресвятої Богородиці; вона проіснувала недовго. В 1821 р. побудована нині діюча кам'яна Покровська церква. До 1873 р. вона була без купола; в цьому році був збудований дерев'яний купол, зроблено капітальний ремонт усієї церкви. Іконостас оновлений. В 1898 р. добудована кам'яна дзвіниця, яка замінила колишній навіс на чотирьох стовпах . Існувала церковна школа з 1895 року.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на південь знаходиться пагорб «Товтра Висока».

• Дідик Михайло Петрович — український співак (лірико-драматичний тенор).

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

• Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Ю. Й. Сіцінського і М. І. Теодоровича). Навчальний посібник / уп. Тимощук О. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2011. — с.192