PROFILPELAJAR.COM

село Ходорівці
Герб Ходорівців	Прапор Ходорівців
	Свято-Михайлівська церкваСвято-Михайлівська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Кам'янець-Подільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA68020110120067546
Основні дані
Засноване	1460
Населення	872 мешканці (1998 рік)
Поштовий індекс	32361
Географічні дані
Географічні координати	48°35′41″ пн. ш. 26°31′23″ сх. д. / 48.59472° пн. ш. 26.52306° сх. д.
Місцева влада
Карта
	Ходорівці
	Ходорівці
Мапа
	Ходорівці у Вікісховищі

Хо́дорівці — село в Україні, в Кам'янець-Подільській міській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія

Подільське село Ходорівці розташоване за 11,2 кілометрів від Кам’янця-Подільського вздовж річки Кармалітанка. Рельєф, де розміщується населений пункт - легка хвиляста рівнина. Село являє собою невелику долину і рівнину, є невеликі підвищення. У 2-х кілометрах від села розташовано ліс – ділянкою 300 га, державного підпорядкування. Ґрунти місцевості – чорноземні. На відстані 1-го кілометра від центру села проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат

Ходорівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

На території села виявлено залишки поселення скіфських часів.

Перша згадка в документах про село — 1460 року, як село в числі 32 інших подільських сіл, що подаровані польським королем Кам'янецькій біскупії за те, що біскуп допомагав магнатам захопити Поділля у 1436 році.

Судячи по налогових документах село швидко зростало. У 1530-1542 роках Ходорівці сплачували податки за сім плугів, або сім ланів і належали панам Копиченському і П'ясецькому. В 1565 році Ходорівцями володіли пани Сокиринський і Іван Кримський. В 1678 році Ходорівці числилися за панами Дубровськими, Поплавськими, Грушецькими. В 1771 році Ходорівцями володіла поміщиця Розалія Рознятовська, а потім Мартин Деревський.

Церква святого Миколи відома з 1707 року. Вона була дерев’яна, з балок, обліплених глиною, з одним низьким верхом. В 1759 році крита гонтою. Нова дерев’яна церква збудована в 1783 – 1789 роках — з ялинового дерева, верх восьмигранний. Під час ремонту 1883 році до церкви прибудована дзвіниця.^[1]

В революцію 1905-1907 роках селяни підняли повстання, в цей час в село прибув Петро Савчук – робітник, який організував селян на боротьбу з поміщиками.

Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

Село славилося розписами хат, про що 1928 року в Києві видала спеціальну працю Марія Олександрівна Щепотьєва «Розписи хат в селі Ходорівцях на Кам’янеччині».

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

За час німецької окупації в Німеччину було забрано 138 людей, багато з яких не повернулося. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1965 році введений в експлуатацію новий будинок культури на 450 місць. 1972 року в селі Ходорівці відкрито нову двоповерхову школу.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад, село увійшло до складу міської територіальної громади.^[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

16 травня 2022 року віряни релігійної громади святого Архистратига Михаїла у селі Ходоровці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.^[3]

Населення

За даними на 1998 рік: дворів — 320, мешканців — 872.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 876 осіб.^[4]

Згідно перепису 2015 року селі проживало 775 осіб, населення села скоротилось на 11,53 % порівняно зі 2001 роком та 11,12 % з 1998.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	97,84 %
російська	1,59 %
румунська	0,23 %
вірменська	0,11 %
угорська	0,11 %
білоруська	0,11 %

Релігія

Церква Святого Архистратига Михаїла (ПЦУ)

Відомі люди

Народились

Борис Андрійович Сугеров (1921 — 1943) — радянський командир роти, Герой Радянського Союзу. В 1996 році в селі відкрито пам'ятник Борисові Сугерову.
Анатолій Станіславович Мамалига — баяніст, заслужений артист України (1990).
Анатолій Ілліч Мамалига — історик, архівіст, педагог, кандидат історичних наук.
Олександр Володимирович Мазурчак — політик, колишній міський голова міста Кам'янець-Подільський.
Роман Миколайович Наглюк — кадровий офіцер першого батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького, капітан загинув під час проведення антитерористичної операції на Донбасі, йому виповнилося лише 28 років. Почесний громадянин Кам'янець-Подільського району (посмертно) було присвоєно за мужність, відвагу і героїзм, проявлені при звільненні України від російських загарбників.

Проживали, перебували

Андрій Петрович Ванат — директор ПП «Авант-Агро» в селі Ходорівці, батько Владислава Ваната.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташована ботанічна пам'ятка природи — «Алея горіха волоського».

Галерея

Свято-Михайлівська церква
Старостат
Клуб
Школа
Пекарня

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.

Примітки

↑ Ходорівці с.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
↑ Московські попи зачинились у храмі: громада на Кам’янеччині “за” перехід до ПЦУ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Повернувся гранітним у село // Кам'янець у серпні. — 2001. — С. 17.
Твої герої, Кам'янеччино. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 94—103.
Ходорівці // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 364.
Chodorówce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 610. (пол.)