Межигір

село Межигір
Автобусна зупинка с. Межигір
Автобусна зупинка с. Межигір
Автобусна зупинка с. Межигір
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020070160022342
Основні дані
Колишня назва Рожалівка
Населення 113
Площа 0,383 км²
Густота населення 295,04 осіб/км²
Поштовий індекс 32377
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°31′43″ пн. ш. 26°37′2″ сх. д. / 48.52861° пн. ш. 26.61722° сх. д. / 48.52861; 26.61722
Місцева влада
Адреса ради 32377, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Сокіл
Карта
Межигір. Карта розташування: Україна
Межигір
Межигір
Межигір. Карта розташування: Хмельницька область
Межигір
Межигір
Мапа
Мапа

CMNS: Межигір у Вікісховищі

Межи́гір — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Первинна назва села — «Рожалівка» втрачається у другій половині XIX століття, з’являється нова – Межигір, яка вказує на місцезнаходження, особливості рельєфу території.

Географія

Наддністрянське село Межигір розкинулося поблизу Дністра, на його лівому березі, за 23 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 9,3 кілометри від автошляху національного значення Н03. Селом тече невелика річка Рудка, яка на південь від села біля Слобідки-Малиновецької впадає в річку Дністер.

Клімат

Межигір знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Поселення виникло після 1820 року і отримало назву Рожалівка.

У 1862 році первинна назва села втрачається і з’являється нова – Межигір.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 113 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також

Примітки

  1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11