Януш Куртика

Януш Куртика
пол. Janusz Marek Kurtyka Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 серпня 1960(1960-08-13)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Помер10 квітня 2010(2010-04-10)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (49 років)
Pechersk, Smolensky District, Smolensk Oblastd, Смоленський район, Смоленська область, Росія
·Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмедієвіст, історик
Alma materЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут національної пам'яті Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор габілітований[3] Редагувати інформацію у Вікіданих (8 грудня 2000) і докторський ступінь[3] Редагувати інформацію у Вікіданих (29 червня 1995)
Науковий керівникAntoni Gąsiorowskid[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоІсторичне товариство у Львові Редагувати інформацію у Вікіданих
Society of Friends of Science in Przemyśld Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зZuzanna Kurtykad Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Януш Куртика у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила Януша Куртики на Почесній алеї Раковицького цвинтаря у Кракові

Я́нуш Марек Курти́ка (пол. Janusz Marek Kurtyka; нар. 13 серпня 1960, Краків — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ) — польський історик. Доктор габілітований гуманітарних наук. Президент Інституту національної пам'яті Польщі (2005–2010).

Життєпис

Ранні роки

Народився 13 серпня 1960 року у Кракові в сім'ї інженера Станіслава (1930–1967) і Станіслави, до шлюбу Ясек (1932 р.н.), Куртик[5]. Дитинство та ранню молодість провів у Новій Гуті (частина Кракова). Навчався у початкових школах №95 імені Владислава Броневського №104 імені Стефанії Семполовської[5]. У з 1979 році закінчив 3-й загальноосвітній ліцей імені Яна Кохановського у Кракові[6][7].

Освіта

У серпні 1983 року закінчив філософсько-історичний факультет Ягеллонського університету, здобувши ступінь магістра[7]. В роки навчання брав активну участь у діяльності Наукового гуртка студентів-істориків Ягеллонського університету (двічі був віцепрезидентом його ради у 1980 та 1982 роках), був ініціатором, співзасновником та головним редактором «Студентських історичних робіт», з 1982 по 1983 рік очолював видавничий відділ Наукового гуртка студентів-істориків Ягеллонського університету[7]. Восени 1980 року був серед засновників осередку Незалежного союзу студентів в університеті, брав участь в акціях протесту, організованих асоціацією[7]. З 1983 року був докторантом Інституту історії Польської академії наук у Варшаві (з вересня 1987 року річна перерва у зв'язку з проходженням строкової військової служби). У 1989 році опублікував першу біографію Леопольда Окулицького. Окрім докторських досліджень, він уклав Історико-географічний словник Краківського воєводства в середні віки та редагував записи до Польського біографічного словника[7]. Також працював в історичній редакції Великої енциклопедії Наукового видавництва. У 1995 році як докторант Польської академії наук захистив докторську дисертацію з медієвістики. З 1 липня 1995 року працював на посаді ад'юнкта. У 2000 році здобув ступінь доктора габілітованого гуманітарних наук у галузі історії середньовіччя[7].

Наукова кар'єра

Спеціалізувався на генеалогії, новітній історії, середньовічній історії та спеціальних історичних дисциплінах. Брав участь у міжнародних медиєвістичних наукових конференціях. З 1996 року був співробітником кафедри медієвістики Центрально-Європейського університету в Будапешті, у 1999–2002 та 2003–2006 роках — членом Наукової ради Інституту історії Польської академії наук[7]. Він був автором понад 140 наукових публікацій[8].

З 1994 по 2009 роки був головним редактором видання «Zeszyty Historyczne WiN»[7]. У 2003 році ветерани Асоціації свободи та незалежності обрали його президентом Асоціації[9].

Працював лектором у Християнському робітничому університеті імені кардинала Стефана Вишинського. З 1997 по 2001 роки працював вчителем історії у 5-й приватній загальноосвітній школі у Кракові. З лютого 2002 року був професором у Державній вищій професійній школі в Перемишлі. Там був завідувачем кафедри давньої та середньовічної історії, з 2004 по 2005 роки — директором Інституту історії та архівістики, з 2002 по 2010 роки — член сенату вищої школи[7]. У 2009–2010 роках читав лекції з історії польської політичної системи в Академії «Ignatianum» у Кракові[7].

У 1989–2000 роках був головою осередку профспілки «Солідарність» краківського відділу Інституту історії. У 1990 році вступив до Республіканської партії, а в 1991 році — до Республіканської коаліції. У 1992 році став членом Партії християнських демократів[7]. На виборах 1993 року балотувався до Сейму 21-м у виборчому списку комітету «Вітчизна» в окрузі, що охоплював Краківське воєводство, набравши 235 голосів[10]. Наприкінці 1990-х років був активним членом Консервативно-народної партії. З 2008 року був членом асоціації «NZS 1980»[7].

Після створення Інституту національної пам'яті став першим директором його філії у Кракові. 21 вересня 2005 року Колегія Інституту національної пам'яті рекомендувала Сейму його кандидатуру на посаду президента установи. 9 грудня того ж року його кандидатура була затверджена Сеймом (більшістю в 332 голоси), а 22 грудня — Сенатом. П'ятирічну каденцію він розпочав після складання присяги перед Сеймом 29 грудня 2005 року.

Був членом Польського історичного товариства, Польського геральдичного товариства та Товариства друзів наук у Перемишлі[7].

Приватне життя

Народився у сім'ї Станіслава та Станіслави Куртик[11]. Мав брата Анджея[7]. З 1983 року був одружений з лікаркою Зузанною (до шлюбу Випасек). Мав двох синів: Павла та Кшиштофа[11].

Загибель

Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську[12]. 15 квітня 2010 року в Перемишлі відбувся меморіальний марш на його честь[13]. Церемонія поховання відбулася 23 квітня 2010 року в Кракові[14]. Меса відбулася в костелі святих апостолів Петра і Павла. Поховали Януша Куртику на Почесній алеї Раковицького цвинтаря[14]. 20 березня 2012 року за розпорядженням військової прокуратури, що розслідує Смоленську катастрофу, його тіло було ексгумовано[15] 26 березня 2012 року Януша Куртику перепоховали у тому ж місці Раковицького цвинтаря[16].

Відзнаки

21 серпня 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня — за вагомий особистий внесок у зміцнення авторитету України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань та з нагоди 16-ї річниці незалежності України [17].. 3 квітня 2009 року президент Польщі Лех Качинський нагородив його Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі[18]. 16 квітня 2010 року маршалок Сейму, виконуючий обов'язки Президента Республіки Польща Броніслав Коморовський посмертно нагородив його Великим Хрестом Ордену Відродження Польщі[19]. 29 жовтня 2015 року посмертно нагороджений Хрестом свободи та солідарності[20].

Пам'ятна дошка, присвячена Янушу Куртиці, у штаб-квартирі Інституту національної пам'яті Польщі

За захист докторської дисертації був нагороджений премією імені Адама Геймовського (Польське геральдичне товариство, 1996) та другою премією Конкурсу імені Клеменса Шанявського (Товариство сприяння та популяризації наук у Варшаві, 1998)[7]. Також отримав премії імені Йоахима Лелевеля (2000) та Єжи Лоєка (2001)[21]. У 2007 році тижневик «Gazeta Polska» присвоїв йому звання «Людина року 2006»[22]. 9 червня 2010 року посмертно відзначений нагородою Хранителя національної пам'яті[23].

Вшанування пам'яті

Пам'ятні дошки, присвячені Янушу Куртиці, були встановлені у Палаці Конопків у Величці (відкрито 13 серпня 2010 року[24]), на фасаді Інституту національної пам'яті у Варшаві (8 жовтня 2010 року[25]), у костелі св. Казимира Королевича у Кракові (8 квітня 2011 року)[26], у Венгруві (9 квітня 2013 року[27]), при костелі св. Йозефа у Кракові (14 квітня 2013 року[28]). 8 жовтня 2010 року Освітній центр Інституту національної пам'яті названий на честь Януша Куртики[7].

14 квітня 2011 року в Державній вищій Схдноєвропейській школі у Перемишлі відкритий обеліск, присвячений пам'яті жертв Катинської та Смоленської трагедій, зокрема, президентській парі Леха та Марії Качинським та Янушу Куртиці, колишньому співробітнику закладу[29].

У 2014 році Асоціація польських журналістів розпочала вручати премію імені Януша Куртики за публікації на історичні теми[30].

Погруддя Януша Куртики були відкриті на Горі Преображення Господнього в Моравиці (2014)[31] та в Пантеоні національних героїв на цвинтарі полеглих у Варшавській битві в Оссуві (2015)[32].

У листопаді 2020 року міська рада Варшави прийняла резолюцію про присвоєння одній з вулиць району Мокотув імені Януша Куртики. Дошки з назвою вулиці Януша Куртики встановлені до 31 грудня 2020 року[33].

Вибрані публікації

  • Generał Leopold Okulicki „Niedźwiadek” (1898–1946), 1989
  • Konspiracja i opór społeczny na Podkarpaciu w okresie PRL (ред.), 2007
  • Latyfundium Tęczyńskie. Dobra i właściciele (XIV–XVII wiek), 1999
  • Odrodzone królestwo. Monarchia Władysława Łokietka i Kazimierza Wielkiego w świetle nowszych badań, 2001
  • Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, 1997
  • Podole w czasach Jagiellońskich. Studia i materiały, 2011
  • Z dziejów agonii i podboju. Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski, 2011
  • Janusz Kurtyka w mediach, Rzeczpospolita wolnych ludzi, 2015 (збірник праць Януша Куртики, написаних ним у 2000–2010 роках[34])

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #103636846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. ↑ а б Nauka Polska
  4. ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=77662
  5. ↑ а б Filip Musiał, Janusz Marek Kurtyka (1960–2010), [w:] Janusz Kurtyka, Z dziejów agonii i podboju. Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski, red. Przemek Gryc, Wyd. Arcana, Kraków 2011, s. 593.
  6. ↑ Pamięci Janusza Kurtyki. 3liceum-krakow.pl. 12 kwietnia 2010. Процитовано 13 квітня 2010.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Filip Musiał. Prezes Instytutu Pamięci Narodowej. ipn.gov.pl. Процитовано 15 січня 2014.
  8. ↑ Bibliografia prac Janusza Kurtyki. ipn.gov.pl. Процитовано 24 квітня 2010.
  9. ↑ Tragicznie zmarły Prezes WiN. januszkurtyka.info. Процитовано 15 січня 2014.
  10. ↑ Andrzej Florczyk (red.): Wyniki wyborów do Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej w dniu 19 września 1993 r.. T. 1: Wyniki głosowania w okręgach wyborczych. Warszawa: Państwowa Komisja Wyborcza, 1993, s. 184. ISBN 83-901229-2-8. 
  11. ↑ а б Życiorys: Janusz Marek Kurtyka. januszkurtyka.info. Процитовано 16 березня 2017.
  12. ↑ Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154. mswia.gov.pl. 10 kwietnia 2010. Процитовано 6 вересня 2012.
  13. ↑ Przemyśl: Marsz Pamięci ku czci Janusza Kurtyki. naszemiasto.pl. 15 kwietnia 2010. Процитовано 12 липня 2010.
  14. ↑ а б Uroczystości pogrzebowe prezesa IPN Janusza Kurtyki. wyborcza.pl. 23 kwietnia 2010. Процитовано 24 квітня 2010.
  15. ↑ Ekshumacja zwłok Janusza Kurtyki. interia.pl. 20 marca 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  16. ↑ Na Cmentarzu Rakowickim ponownie pochowano b. prezesa IPN Janusza Kurtykę. wp.pl. 26 marca 2012. Процитовано 27 березня 2012.
  17. ↑ Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав». Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 1 червня 2009.
  18. ↑ M.P. z 2009 r. nr 35, poz. 535
  19. ↑ M.P. z 2010 r. nr 40, poz. 587
  20. ↑ M.P. z 2015 r. poz. 1246
  21. ↑ Prezes Instytutu Pamięci Narodowej. ipn.gov.pl. Процитовано 1 листопада 2010.
  22. ↑ Nagrody wręczone. panstwo.net. Процитовано 11 червня 2013.
  23. ↑ Uroczystość wręczenia nagród Kustosz Pamięci Narodowej – Warszawa, 9 czerwca 2010. ipn.gov.pl. Процитовано 19 жовтня 2010.
  24. ↑ Odsłonięcie tablicy pamiątkowej śp. Janusza Kurtyki – Wieliczka, 13 sierpnia 2010. ipn.gov.pl. Процитовано 17 жовтня 2010.
  25. ↑ Uroczystości z okazji 10-lecia Instytutu Pamięci Narodowej – Warszawa, 8 października 2010. ipn.gov.pl. Процитовано 17 жовтня 2010.
  26. ↑ W Krakowie odsłonięto tablicę upamiętniającą Janusza Kurtykę. rp.pl. 8 kwietnia 2011. Процитовано 29 квітня 2011.
  27. ↑ Odsłonięcie tablicy poświęconej Januszowi Kurtyce w Węgrowie. pomniksmolensk.pl. 10 kwietnia 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
  28. ↑ Krzyż Smoleński okryty całunem milczenia. wordpress.com. 15 kwietnia 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
  29. ↑ Obelisk pamięci w Przemyślu. lechkaczynski.pl. Процитовано 19 січня 2013.
  30. ↑ Nagrody SDP 2013. sdp.pl. 30 stycznia 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  31. ↑ Pierwszy pomnik Janusza Kurtyki odsłonięto w podkrakowskiej Morawicy. telewizjarepublika.pl. 14 października 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  32. ↑ Odsłonięcie pomników Anny Walentynowicz i Janusza Kurtyki w Ossowie, 11.04.2015. 13 kwietnia 2015. Процитовано 22 квітня 2015.
  33. ↑ Warszawa: już jest ulica Janusza Kurtyki. polskieradio24.pl. 1 stycznia 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  34. ↑ Rzeczpospolita wolnych ludzi. Janusz Kurtyka w mediach – warszawska promocja książki o prof. Januszu Kurtyce. pomniksmolensk.pl. 16 kwietnia 2015. Процитовано 22 квітня 2015.

Джерела

Read other articles:

Unilever

Unilever plcJenisPublikKode emitenLSE: ULVRNYSE: UNNYSE: ULEuronext: UNAIndustriBarang Rumah TanggaPendahuluLever BrothersMargarine UnieDidirikan1930; 94 tahun lalu (1930) melalui penggabungan)[1]PendiriAntonius Johannes JurgensWilliam Lever, 1st Viscount LeverhulmeJames Darcy LeverSamuel van den BerghGeorg SchichtKantorpusatUnilever House, London, Inggris[2]Wilayah operasiSeluruh duniaTokohkunciMarijn Dekkers(Chairman)Paul Polman(CEO)ProdukMakanan, minuman, pembersi...

 

Kamen Rider

Kamen Rider SeriesSebuah Patung Kamen Rider 1 di halaman depan Gedung Kantor Bandai di Taitō, TokyoDiciptakan olehShotaro IshinomoriIshimori ProductionsToei CompanyKarya asliKamen RiderPemilikIshimori ProductionsTV Asahi (1971–1975, Era Shōwa, hingga penanyangan Amazon, 2000-sekarang, Era Heisei)MBS/TBS (1975-1989, Era Shōwa, dari penanyangan Stronger hingga penanyangan Black RX)ADK (2000-sekarang)Toei CompanyToei Advertising (1979–sekarang)Film dan televisiFilmSee belowSeri televisiSe...

 

Sergej Fëdorovič Achromeev

Questa voce o sezione sugli argomenti politici sovietici e militari russi non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Sergej Fëdorovič AchromeevNascitaVindrej, 5 marzo 1923 MorteMosca, 24 agosto 1991 Cause della mortesuicidio Dati militariPaese servito Unione Sovietica Forza armata Arma...

Человек прямоходящий

† Человек прямоходящий Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапсиды�...

 

Shivshankar Menon

Shivshankar Menon Penasehat Keamanan Nasional India ke-4Masa jabatan24 Januari 2010 – 26 Mei 2014Perdana MenteriManmohan SinghPendahuluM K NarayananPenggantiAjit Kumar DovalMenteri Luar Negeri India ke-27Masa jabatan1 Oktober 2006 – 31 Juli 2009PendahuluShyam SaranPenggantiNirupama RaoDuta Besar India untuk Tiongkok[1]Masa jabatan3 Agustus 2000 – 7 Juli 2003PendahuluVijay K. NambiarPenggantiNalin SurieKomisioner Tinggi India untuk Sri Lanka[2]Masa jabatan1997-20...

 

Chalcogen bond

Net attractive interaction involving one of the chalcogen elements This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Chalcogen bond – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2017) (Learn how and when to remove this message) In chemistry, a chalcogen bond (ChB) is an attractive interaction in the family of σ-hole interactions, along with hal...

Машков, Владимир Львович

В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Машков; Машков, Владимир. Владимир Машков Владимир Машков в 2019 году Имя при рождении Владимир Львович Машков Дата рождения 27 ноября 1963(1963-11-27)[1] (60 лет) Место рождения Тула, РСФСР, СССР Гражданство  СССР → �...

 

1995 NFL expansion draft

Selection of players by two NFL franchises 1995 NFL expansion draftGeneral informationSportAmerican footballDate(s)February 15, 1995OverviewLeagueNFLExpansion teamsCarolina Panthers Jacksonville JaguarsExpansion season1995← 19761999 → The 1995 National Football League expansion draft was held on February 15, 1995.[1] The two new expansion teams, the Carolina Panthers and the Jacksonville Jaguars, alternated picks from lists of unprotected players from existing fr...

 

Sîn-kāšid

Sîn-kāšidRaja UrukKerucut tanah liat yang bertuliskan “Sîn-kāšid, raja perkasa, kerajaan yang dibangunnya,” dari the Walters Art Museum, Baltimore.Berkuasaskt. 1803–1770 SMPendahulu? Ikūn-pî-IštarPenerusSîn-irībamSin-kāšid, tertulis dEN.ZU-ka-ši-id, merupakan seorang raja kota kuno Mesopotamia, Uruk selama paruh pertama abad ke-18 SM. Tanggal tepatnya tidak pasti, mungkin skt. 1803-1770 SM (kronologi pendek) sesuai dengan skt.1865-1833 SM (kronologi tengah), namun kemungki...

Everybody Wants to Shag... The Teardrop Explodes

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Everybody Wants to Shag... The Teardrop Explodes – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2016) (Learn how and when to remove this message) 1990 studio album by The Teardrop ExplodesEverybody Wants to Shag... The Teardrop ExplodesStudio album ...

 

Плоды шиповника

Плоды шипо́вника (лат. Frūctūs Rosae) — лекарственное растительное сырьё; собранные в период созревания плоды различных видов шиповника: майского, иглистого, даурского, Федченко и некоторых других. В высушенном виде продаются в аптеках и используются для изготовления н�...

 

Reinkarnasi

Untuk judul film, lihat Reinkarnasi (film). Sebuah seni yang menjelaskan reinkarnasi pada manusia. Reinkarnasi (dari bahasa Latin yang berarti lahir kembali atau kelahiran semula[a], atau titisan[1] ) adalah suatu kepercayaan bahwa seseorang akan mati dan dilahirkan kembali dalam bentuk kehidupan lain. Yang dilahirkan itu bukanlah wujud fisik sebagaimana keberadaan kita saat ini. Yang lahir kembali itu adalah jiwa orang tersebut yang kemudian mengambil wujud tertentu sesuai de...

弗雷德里克·班廷

弗雷德里克·班廷Sir Frederick Grant BantingKBE MC FRS FRSC1931年时的班廷出生弗雷德里克·格蘭特·班廷(1891-11-14)1891年11月14日 加拿大安大略省愛麗斯頓（英语：Alliston）逝世1941年2月21日(1941歲—02—21)（49歲） 加拿大紐芬蘭自治領馬斯格雷夫港（英语：Musgrave Harbour）附近（目前是紐芬蘭與拉布拉多的一部分）国籍加拿大母校多倫多大學／西安大略大學知名于合作发现胰島素配...

 

Lyceum Theatre, Sheffield

Theatre in Sheffield, South Yorkshire, England Lyceum TheatreLyceum Theatre, Sheffield City CentreAddress55 Norfolk StreetSheffieldEnglandOwnerThe Lyceum Theatre TrustDesignationGrade II* listed buildingTypeProsceniumCapacity1,068 (3 levels)ConstructionOpened1897Rebuilt1991ArchitectWGR SpragueWebsitewww.sheffieldtheatres.co.uk The Lyceum is a 1,068-seat theatre in the City of Sheffield, England. History There has been a theatre on the site since 1879 when the Grand Varieties Theatre was built...

 

Tal-Qadi Temple

Megalithic temple in Malta Tal-Qadi TempleRuins at Tal-QadiShown within MaltaLocationSalina, MaltaCoordinates35°56′11.96″N 14°25′13.74″E / 35.9366556°N 14.4204833°E / 35.9366556; 14.4204833TypeTemplePart ofMegalithic Temples of MaltaHistoryMaterialLimestoneFoundedc.4000 BC (earliest remains)c.3300–3000 BC (temple)PeriodsTarxien phaseTarxien Cemetery phaseSite notesExcavation dates1927–1952ArchaeologistsThemistocles ZammitL. Upton WayCo...

Nokia E7-00

Cell phone model Nokia E7-00ManufacturerNokia FinlandSeriesE-seriesCompatible networks HSDPA (Pentaband) (3.5G) 850 / 900 / 1700 / 1900 / 2100 Quad band GSM / GPRS / EDGE GSM 850, GSM 900, GSM 1800, GSM 1900 Availability by region7 February 2011[1]PredecessorNokia E75Nokia E90 CommunicatorNokia N97SuccessorNokia 808 PureViewRelatedNokia N8Nokia N900Dimensions123.7 mm (4.87 in) H 62.4 mm (2.46 in) W 13.6 mm (0.54 in) DWeight176.0 g (6.21 oz)Opera...

 

Animal echolocation

Method used by several animal species to determine location using sound A depiction of the ultrasound signals emitted by a bat, and the echo from a nearby object Echolocation, also called bio sonar, is a biological active sonar used by several animal groups, both in the air and underwater. Echolocating animals emit calls and listen to the echoes of those calls that return from various objects near them. They use these echoes to locate and identify the objects. Echolocation is used for naviga...

 

Template talk:Castlevania series

This template does not require a rating on Wikipedia's content assessment scale.It is of interest to the following WikiProjects:Video games Video games portalThis template is within the scope of WikiProject Video games, a collaborative effort to improve the coverage of video games on Wikipedia. If you would like to participate, please visit the project page, where you can join the discussion and see a list of open tasks.Video gamesWikipedia:WikiProject Video gamesTemplate:WikiProject Video ga...

1967 en musique classique

Chronologies Données clés 1964 1965 1966  1967  1968 1969 1970Décennies :1930 1940 1950  1960  1970 1980 1990Siècles :XVIIIe XIXe  XXe  XXIe XXIIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies géographiques Afrique Afrique du Sud, Algérie, Angola, Bénin, Botswana, Burkina Faso, Burundi, Cameroun, Cap-Vert, République centrafricaine, Comores, République du Congo, République démocratique du Congo, Côte d'Ivoire, Djibouti, Égyp...

 

William Chambers (architetto)

Questa voce sull'argomento architetti britannici è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Ritratto di William Chambers alla National Gallery of Scotland Sir William Chambers (Gotemburgo, 27 ottobre 1723 – Londra, 17 febbraio 1796) è stato un architetto britannico. Il giardino centrale della Somerset House, realizzata da Chambers a Londra Indice 1 Biografia 2 Note 3 Bibliografia 4 Voci correlate 5 Altri progetti 6 Collegamenti esterni Biograf...