Псалом 21

Псалом 21
Псалом 21:1-8 в Книзі Псалмів св. Албана
ТекстДавида
МоваГебрейська мова (оригінал)
CMNS: Псалом 21 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S:  Псалом 21 у  Вікіджерелах

Псалом 21 (у масоретській нумерації — 22) — двадцять перший псалом у Книзі псалмів, загалом відомий за першим віршем «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?». Книга псалмів — третій розділ юдейського Святого Письма Танах та книга Старого Завіту християн. У грецькій версії Біблії Септуаґінта та в її латинському перекладі Вульгаті цей псалом також має порядковий номер 21. Латинською мовою він відомий інципітом «Deus, Deus meus».

Псалом є регулярною частиною єврейської, католицької, англіканської, лютеранської та протестантської літургій.

Історія та контекст

У найбільш загальному значенні псалом 21 є розповіддю про людину, яка взиває до Бога, щоб врятувати себе від насмішок і мук ворогів, і (в останніх десяти віршах) дякує Богові за порятунок.

Єврейські тлумачення псалому ототожнюють особу в псалмі з королівською фігурою, як правило, царем Давидом або царицею Естер.[1]

Псалом також трактується як згадка про становище єврейського народу та його страждання та відчуження у вигнанні.[2] Наприклад, фраза «А я — черв'як» (іврит: ואנכי תולעת) відноситься до Ізраїлю, подібно до Іс. 41:14: «Не бійся, Якове, мій черв'ячку, — слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, — слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя».[3]

Трактат Мегіла з Вавилонського Талмуду містить розширену колекцію мідрашів, яка розширюється на Книгу Естер. Коментуючи Ест. 5:1, цитують раві Левія, який говорить про те, що, коли Естер проходила через зал ідолів по дорозі до тронної зали, щоб просити царя, вона відчула, як Шехіна (божественна присутність) покидає її, в цей момент вона цитувала Пс. 21:2, кажучи: «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?».[4]

Текст

Вірш Гебрейська мова[5] Давньогрецька мова (Септуаґінта)[6] Латинська мова (Вульгата)[7] Українська мова (Переклад Хоменка)[8]
1 לַמְנַצֵּחַ, עַל-אַיֶּלֶת הַשַּׁחַר; מִזְמוֹר לְדָוִד
 Εἰς τὸ τέλος, ὑπὲρ τῆς ἀντιλήμψεως τῆς ἑωθινῆς· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ. In finem, pro susceptione matutina. Psalmus David. Провідникові хору. На мелодію «Удосвітня лань». Псалом. Давида.
2 אֵלִי אֵלִי, לָמָה עֲזַבְתָּנִי; רָחוֹק מִישׁוּעָתִי, דִּבְרֵי שַׁאֲגָתִי
 ῾Ο θεὸς ὁ θεός μου, πρόσχες μοι· ἵνα τί ἐγκατέλιπές με; μακρὰν ἀπὸ τῆς σωτηρίας μου οἱ λόγοι τῶν παραπτωμάτων μου. [Deus, Deus meus, respice in me: quare me dereliquisti? longe a salute mea verba delictorum meorum. Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
3 אֱלֹהַי - אֶקְרָא יוֹמָם, וְלֹא תַעֲנֶה; וְלַיְלָה, וְלֹא-דֻמִיָּה לִי
 ὁ θεός μου, κεκράξομαι ἡμέρας, καὶ οὐκ εἰσακούσῃ, καὶ νυκτός, καὶ οὐκ εἰς ἄνοιαν ἐμοί. Deus meus, clamabo per diem, et non exaudies; et nocte, et non ad insipientiam mihi. Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
4 וְאַתָּה קָדוֹשׁ-- יוֹשֵׁב, תְּהִלּוֹת יִשְׂרָאֵל
 σὺ δὲ ἐν ἁγίοις κατοικεῖς, ὁ ἔπαινος Ισραηλ. Tu autem in sancto habitas, laus Israël. Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
5 בְּךָ, בָּטְחוּ אֲבֹתֵינוּ; בָּטְחוּ, וַתְּפַלְּטֵמוֹ
 ἐπὶ σοὶ ἤλπισαν οἱ πατέρες ἡμῶν, ἤλπισαν, καὶ ἐρρύσω αὐτούς· In te speraverunt patres nostri; speraverunt, et liberasti eos. На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
6 אֵלֶיךָ זָעֲקוּ וְנִמְלָטוּ; בְּךָ בָטְחוּ וְלֹא-בוֹשׁוּ
 πρὸς σὲ ἐκέκραξαν καὶ ἐσώθησαν, ἐπὶ σοὶ ἤλπισαν καὶ οὐ κατῃσχύνθησαν. Ad te clamaverunt, et salvi facti sunt; in te speraverunt, et non sunt confusi. Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
7 וְאָנֹכִי תוֹלַעַת וְלֹא-אִישׁ; חֶרְפַּת אָדָם, וּבְזוּי עָם
 ἐγὼ δέ εἰμι σκώληξ καὶ οὐκ ἄνθρωπος, ὄνειδος ἀνθρώπου καὶ ἐξουδένημα λαοῦ. Ego autem sum vermis, et non homo; opprobrium hominum, et abjectio plebis. А я — черв'як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
8 כָּל-רֹאַי, יַלְעִגוּ לִי; יַפְטִירוּ בְשָׂפָה, יָנִיעוּ רֹאשׁ
 πάντες οἱ θεωροῦντές με ἐξεμυκτήρισάν με, ἐλάλησαν ἐν χείλεσιν, ἐκίνησαν κεφαλήν Omnes videntes me deriserunt me; locuti sunt labiis, et moverunt caput. Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
9 גֹּל אֶל-יְהוָה יְפַלְּטֵהוּ; יַצִּילֵהוּ, כִּי חָפֵץ בּוֹ
 ῎Ηλπισεν ἐπὶ κύριον, ῥυσάσθω αὐτόν· σωσάτω αὐτόν, ὅτι θέλει αὐτόν. Speravit in Domino, eripiat eum: salvum faciat eum, quoniam vult eum. «Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!»
10 כִּי-אַתָּה גֹחִי מִבָּטֶן; מַבְטִיחִי, עַל-שְׁדֵי אִמִּי
 ὅτι σὺ εἶ ὁ ἐκσπάσας με ἐκ γαστρός, ἡ ἐλπίς μου ἀπὸ μαστῶν τῆς μητρός μου· Quoniam tu es qui extraxisti me de ventre, spes mea ab uberibus matris meæ. Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
11 עָלֶיךָ, הָשְׁלַכְתִּי מֵרָחֶם; מִבֶּטֶן אִמִּי, אֵלִי אָתָּה
 ἐπὶ σὲ ἐπερρίφην ἐκ μήτρας, ἐκ κοιλίας μητρός μου θεός μου εἶ σύ. In te projectus sum ex utero; de ventre matris meæ Deus meus es tu: На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
12 אַל-תִּרְחַק מִמֶּנִּי, כִּי-צָרָה קְרוֹבָה: כִּי-אֵין עוֹזֵר
 μὴ ἀποστῇς ἀπ᾽ ἐμοῦ, ὅτι θλῖψις ἐγγύς, ὅτι οὐκ ἔστιν ὁ βοηθῶν. ne discesseris a me, quoniam tribulatio proxima est, quoniam non est qui adjuvet. Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
13 סְבָבוּנִי, פָּרִים רַבִּים; אַבִּירֵי בָשָׁן כִּתְּרוּנִי
 περιεκύκλωσάν με μόσχοι πολλοί, ταῦροι πίονες περιέσχον με· Circumdederunt me vituli multi; tauri pingues obsederunt me. Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
14 פָּצוּ עָלַי פִּיהֶם; אַרְיֵה, טֹרֵף וְשֹׁאֵג
 ἤνοιξαν ἐπ᾽ ἐμὲ τὸ στόμα αὐτῶν ὡς λέων ὁ ἁρπάζων καὶ ὠρυόμενος. Aperuerunt super me os suum, sicut leo rapiens et rugiens. Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
15 כַּמַּיִם נִשְׁפַּכְתִּי-- וְהִתְפָּרְדוּ, כָּל-עַצְמוֹתָי: הָיָה לִבִּי, כַּדּוֹנָג; נָמֵס, בְּתוֹךְ מֵעָי
 ὡσεὶ ὕδωρ ἐξεχύθην, καὶ διεσκορπίσθη πάντα τὰ ὀστᾶ μου, ἐγενήθη ἡ καρδία μου ὡσεὶ κηρὸς τηκόμενος ἐν μέσῳ τῆς κοιλίας μου· Sicut aqua effusus sum, et dispersa sunt omnia ossa mea: factum est cor meum tamquam cera liquescens in medio ventris mei. Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суглобів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
16 יָבֵשׁ כַּחֶרֶשׂ, כֹּחִי, וּלְשׁוֹנִי, מֻדְבָּק מַלְקוֹחָי; וְלַעֲפַר-מָוֶת תִּשְׁפְּתֵנִי
 ἐξηράνθη ὡς ὄστρακον ἡ ἰσχύς μου, καὶ ἡ γλῶσσά μου κεκόλληται τῷ λάρυγγί μου, καὶ εἰς χοῦν θανάτου κατήγαγές με. Aruit tamquam testa virtus mea, et lingua mea adhæsit faucibus meis: et in pulverem mortis deduxisti me. Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
17 כִּי סְבָבוּנִי, כְּלָבִים: עֲדַת מְרֵעִים, הִקִּיפוּנִי; כָּאֲרִי, יָדַי וְרַגְלָי
 ὅτι ἐκύκλωσάν με κύνες πολλοί, συναγωγὴ πονηρευομένων περιέσχον με, ὤρυξαν χεῖράς μου καὶ πόδας. uoniam circumdederunt me canes multi; concilium malignantium obsedit me. Foderunt manus meas et pedes meos; Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
18 אֲסַפֵּר כָּל-עַצְמוֹתָי; הֵמָּה יַבִּיטוּ, יִרְאוּ-בִי
 ἐξηρίθμησα πάντα τὰ ὀστᾶ μου, αὐτοὶ δὲ κατενόησαν καὶ ἐπεῖδόν με. dinumeraverunt omnia ossa mea. Ipsi vero consideraverunt et inspexerunt me. всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
19 יְחַלְּקוּ בְגָדַי לָהֶם; וְעַל-לְבוּשִׁי, יַפִּילוּ גוֹרָל
 διεμερίσαντο τὰ ἱμάτιά μου ἑαυτοῖς καὶ ἐπὶ τὸν ἱματισμόν μου ἔβαλον κλῆρον. Diviserunt sibi vestimenta mea, et super vestem meam miserunt sortem. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
20 וְאַתָּה יְהוָה, אַל-תִּרְחָק; אֱיָלוּתִי, לְעֶזְרָתִי חוּשָׁה
 σὺ δέ, κύριε, μὴ μακρύνῃς τὴν βοήθειάν μου, εἰς τὴν ἀντίλημψίν μου πρόσχες. Tu autem, Domine, ne elongaveris auxilium tuum a me; ad defensionem meam conspice. Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
21 הַצִּילָה מֵחֶרֶב נַפְשִׁי; מִיַּד-כֶּלֶב, יְחִידָתִי
 ῥῦσαι ἀπὸ ῥομφαίας τὴν ψυχήν μου καὶ ἐκ χειρὸς κυνὸς τὴν μονογενῆ μου· Erue a framea, Deus, animam meam, et de manu canis unicam meam. Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину.
22 הוֹשִׁיעֵנִי, מִפִּי אַרְיֵה; וּמִקַּרְנֵי רֵמִים עֲנִיתָנִי
 σῶσόν με ἐκ στόματος λέοντος καὶ ἀπὸ κεράτων μονοκερώτων τὴν ταπείνωσίν μου. Salva me ex ore leonis, et a cornibus unicornium humilitatem meam. Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу.
23 אֲסַפְּרָה שִׁמְךָ לְאֶחָי; בְּתוֹךְ קָהָל אֲהַלְלֶךָּ
 διηγήσομαι τὸ ὄνομά σου τοῖς ἀδελφοῖς μου, ἐν μέσῳ ἐκκλησίας ὑμνήσω σε Narrabo nomen tuum fratribus meis; in medio ecclesiæ laudabo te. Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади:
24 יִרְאֵי יְהוָה, הַלְלוּהוּ-- כָּל-זֶרַע יַעֲקֹב כַּבְּדוּהוּ; וְגוּרוּ מִמֶּנּוּ, כָּל-זֶרַע יִשְׂרָאֵל
 Οἱ φοβούμενοι κύριον, αἰνέσατε αὐτόν, ἅπαν τὸ σπέρμα Ιακωβ, δοξάσατε αὐτόν, φοβηθήτωσαν αὐτὸν ἅπαν τὸ σπέρμα Ισραηλ, Qui timetis Dominum, laudate eum; universum semen Jacob, glorificate eum. «О ви, що боїтеся Господа, його хваліте, нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
25 כִּי לֹא-בָזָה וְלֹא שִׁקַּץ, עֱנוּת עָנִי-- וְלֹא-הִסְתִּיר פָּנָיו מִמֶּנּוּ; וּבְשַׁוְּעוֹ אֵלָיו שָׁמֵעַ
 ὅτι οὐκ ἐξουδένωσεν οὐδὲ προσώχθισεν τῇ δεήσει τοῦ πτωχοῦ οὐδὲ ἀπέστρεψεν τὸ πρόσωπον αὐτοῦ ἀπ᾽ ἐμοῦ καὶ ἐν τῷ κεκραγέναι με πρὸς αὐτὸν εἰσήκουσέν μου. Timeat eum omne semen Israël, quoniam non sprevit, neque despexit deprecationem pauperis, nec avertit faciem suam a me: et cum clamarem ad eum, exaudivit me. Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав».
26 מֵאִתְּךָ, תְּהִלָּתִי: בְּקָהָל רָב - נְדָרַי אֲשַׁלֵּם, נֶגֶד יְרֵאָיו
 παρὰ σοῦ ὁ ἔπαινός μου ἐν ἐκκλησίᾳ μεγάλῃ, τὰς εὐχάς μου ἀποδώσω ἐνώπιον τῶν φοβουμένων αὐτόν. Apud te laus mea in ecclesia magna; vota mea reddam in conspectu timentium eum. Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
27 יֹאכְלוּ עֲנָוִים, וְיִשְׂבָּעוּ-- יְהַלְלוּ יְהוָה, דֹּרְשָׁיו; יְחִי לְבַבְכֶם לָעַד
 φάγονται πένητες καὶ ἐμπλησθήσονται, καὶ αἰνέσουσιν κύριον οἱ ἐκζητοῦντες αὐτόν· ζήσονται αἱ καρδίαι αὐτῶν εἰς αἰῶνα αἰῶνος. Edent pauperes, et saturabuntur, et laudabunt Dominum qui requirunt eum: vivent corda eorum in sæculum sæculi. Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
28 יִזְכְּרוּ, וְיָשֻׁבוּ אֶל-יְהוָה-- כָּל-אַפְסֵי-אָרֶץ; וְיִשְׁתַּחֲווּ לְפָנֶיךָ, כָּל-מִשְׁפְּחוֹת גּוֹיִם
 μνησθήσονται καὶ ἐπιστραφήσονται πρὸς κύριον πάντα τὰ πέρατα τῆς γῆς καὶ προσκυνήσουσιν ἐνώπιόν σου πᾶσαι αἱ πατριαὶ τῶν ἐθνῶν, Reminiscentur et convertentur ad Dominum universi fines terræ; et adorabunt in conspectu ejus universæ familiæ gentium: Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;
29 כִּי לַיהוָה, הַמְּלוּכָה; וּמֹשֵׁל, בַּגּוֹיִם
 ὅτι τοῦ κυρίου ἡ βασιλεία, καὶ αὐτὸς δεσπόζει τῶν ἐθνῶν. quoniam Domini est regnum, et ipse dominabitur gentium. Господнє бо є царство, він над народами панує.
30 אָכְלוּ וַיִּשְׁתַּחֲווּ, כָּל-דִּשְׁנֵי-אֶרֶץ-- לְפָנָיו יִכְרְעוּ, כָּל-יוֹרְדֵי עָפָר; וְנַפְשׁוֹ, לֹא חִיָּה
 ἔφαγον καὶ προσεκύνησαν πάντες οἱ πίονες τῆς γῆς, ἐνώπιον αὐτοῦ προπεσοῦνται πάντες οἱ καταβαίνοντες εἰς τὴν γῆν. καὶ ἡ ψυχή μου αὐτῷ ζῇ, Manducaverunt et adoraverunt omnes pingues terræ; in conspectu ejus cadent omnes qui descendunt in terram. Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
31 זֶרַע יַעַבְדֶנּוּ; יְסֻפַּר לַאדֹנָי לַדּוֹר
 καὶ τὸ σπέρμα μου δουλεύσει αὐτῷ· ἀναγγελήσεται τῷ κυρίῳ γενεὰ ἡ ἐρχομένη, Et anima mea illi vivet; et semen meum serviet ipsi. моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;
32 יָבֹאוּ, וְיַגִּידוּ צִדְקָתוֹ: לְעַם נוֹלָד, כִּי עָשָׂה
 καὶ ἀναγγελοῦσιν τὴν δικαιοσύνην αὐτοῦ λαῷ τῷ τεχθησομένῳ, ὅτι ἐποίησεν ὁ κύριος. Annuntiabitur Domino generatio ventura; et annuntiabunt cæli justitiam ejus populo qui nascetur, quem fecit Dominus.] прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!».

Використання

Юдаїзм

Псалом 21 традиційно читається на Піст Естер.[9]

Цей псалом читається різними групами під час служб у синагозі на Пурим. Сефарди та Мізрахі промовляюють псалом 21 на початку вечірньої служби у ніч на Пурим. Сефарди та Мізрахі, а також Ашкеназі, які слідують молитовному канону Гаона з Вільнюса, читають псалом 21 як пісню дня під час ранкової служби на свято Пурим.[10][11]

Вірш 4 є частиною вступного «Ува леціон».[11][12]

Вірш 12 читається під час Селіхоту.[11]

Вірш 26 зустрічається у повторенні Аміди в ранковій службі Рош га-Шана.[13]

Вірш 29 — це частина Пісні моря, яка читається під час свята Песукеї дезімра на ранковій молитві. Цей вірш також читається під час Мусафа на Рош га-Шана.[11]

Новий Завіт

У Новому Заповіті є багато алюзій на двадцять перший псалом, в основному під час розп'яття Ісуса.

У Ватиканському кодексі 21 псалом процитований у Євангелії від Матвія (Мт. 27:46) та у Євангелії від Марка (Мр. 15:34), проте він транслітерований інакше, ніж сучасний грецький текст.

Вірш 2 «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?» процитований у Євангелії від Марка (Мр. 15:34) та у Євангелії від Матвія (Мт. 27:46).[14]

Вірш 7 «Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою» процитовано в Євангелії від Марка (Мр. 15:29) та в Євангелії від Матвія (Мт. 27:39).

Вірш 9 «Поклавсь на Господа, нехай його ратує; нехай його спасає, коли він його любить!» процитовано в Євангелії від Матвія (Мт. 27:43).

Вірш 19 «Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають» процитовано в Євангелії від Марка (Мр. 15:24); Євангелії від Матвія (Мт. 27:35); Євангелії від Луки (Лк. 23:34) і в Євангелії від Івана (Лк. 19:24).

Вірші 23 «Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади» процитовано в Посланні до Євреїв (Євр. 2:12).

Християнство

Християни стверджують, що «Пробили мені руки і ноги» (Пс. 21:17), і «всі кості я міг би полічити» (Пс. 22:18) — пророцтва, що вказують на спосіб розп'яття Ісуса: що його буде прибито до хреста (Ів. 20:25), і згідно з левітською вимогою жертви, щоб жодна його кістка не була зламана (Чис. 9:11–13). (Християни вважають Ісуса жертвою спасіння).

Католицька церква

За римським обрядом, до запровадження меси Павла VI, цей псалом співали під час очищення вівтаря у Великий четвер, щоб позначити зняття одягу Христа перед розп'яттям. Псалому передував антифон «Diviserunt sibi vestimenta mea: et super vestem meam miserunt sortem» (Вони розділили між собою мій одяг і кинули партії за мій одяг). Спів цього псалому був скасований у новій редакції Меси 1970 року. Він досі входить до багатьох частин Англіканського співтовариства.

Починаючи з Середньовіччя, цей псалом традиційно виконували під час недільного нічного чування,[15][16] згідно з Статуту Бенедикта встановлено в 530 році.[17]

На Літургії годин псалом читають по п'ятницях на першій годині. Пізніше він був переведений на години в середині дня в п'ятницю третього тижня.[18]

Історико-критичний аналіз

У екзегетиці вважається, що 21 псалом не має єдиного походження. Мається на увазі, що він спочатку складався із змісту віршів 1–22/23, а вірші 23/24–32 були доповнені пізніше.[19] Подальший аналіз також визнає, що вірші 4–6 є частиною наступного доповнення та вказує на третій рівень редакційного розвитку у віршах 28–32.[20] Точне розмежування двох основних частин псалому також суперечливе, оскільки вірш 23 іноді зараховується як частина первісного псалому, але іноді як частина пізнішого доповнення.

Вважається, що оригінальний псалом (вірші 2–22/23) походить з періоду до вавилонського полону, тобто до вавилонського руйнування Єрусалиму в 587 році до н.е. Друга частина, завдяки значному порятунку Ізраїлю, ймовірно, була додана лише в період після полону. Припускається, що найновіша частина псалому (вірші 28–32), зважаючи на її загальну перспективу, походить із елліністичного періоду, ймовірно, з кінця IV століття.[20]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Talmud Bavli, Tractate Megillah, Schottenstein Ed., Mesorah Publications, New York, 1991; page 15b2, footnote 16 explains that Psalm 22 contains prophetic references to Esther.
  2. ↑ Writing and Reading the Scroll of Isaiah: Studies of an Interpretative Tradition, p. 412-413
  3. ↑ Isaiah 41 / Hebrew - English Bible / Mechon-Mamre. www.mechon-mamre.org. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 11 квітня 2020.
  4. ↑ Babylonian Talmud, Tractate Megillah, page 15b (Vilna edition).
  5. ↑ L'original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
  6. ↑ ΨΑΛΜΟΙ 21. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 11 квітня 2020.
  7. ↑ Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 21. www.sacred-texts.com. Процитовано 11 квітня 2020.
  8. ↑ Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
  9. ↑ The Artscroll Tehillim p. 329
  10. ↑ Samet, Rabbi Elchanan. Shiur #22: Psalm 22 - "My God, My God, Why Have You Forsaken Me" Complaint, Supplication, and Thanksgiving Appendix: Psalm 22 and Purim. eshivat Har Etzion. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 27 липня 2018.
  11. ↑ а б в г Brauner, Reuven (2013). Shimush Pesukim (PDF). Eclectic Torah Compilations. Процитовано 27 липня 2018.
  12. ↑ Scherman, Rabbi Nosson (2003). The Complete Artscroll Siddur (вид. 3rd). Mesorah Publications, Ltd. с. 155. ISBN 9780899066509.
  13. ↑ Scherman, Rabbi Nosson (1985). The Complete Artscroll Machzor – Rosh Hashanah (вид. 1st). Mesorah Publications, Ltd. с. 353. ISBN 0-89906-676-3.
  14. ↑ Kirkpatrick, A. F. (1901). The Book of Psalms: with Introduction and Notes. The Cambridge Bible for Schools and Colleges. Т. Book IV and V: Psalms XC-CL. Cambridge: At the University Press. с. 838. Процитовано 28 лютого 2019.
  15. ↑ Psautier latin-français du bréviaire monastique, p. 62, 1938/2003
  16. ↑ "La distribution des Psaumes dans la Règle de Saint Benoît".
  17. ↑ traduction de Prosper Guéranger, Règle de saint Benoît, (Abbaye Saint-Pierre de Solesmes, réimpression 2007) p. 39.
  18. ↑ The main cycle of liturgical prayers takes place over four weeks.
  19. ↑ Hans-Joachim Kraus (1978). Psalmen 1–59 (in German). 5. Auflage. Neukirchen-Vluyn: Neukirchener Verlag. ISBN 3-7887-0554-X. p. 232.
  20. ↑ а б Frank-Lothar Hossfeld; Erich Zenger (1993). Die Psalmen I. Psalm 1–50 (in German). Würzburg: Echter Verlag. ISBN 3-429-01503-0. p. 145.

Джерела