| Вірш
|
Гебрейська[1]
|
Давньогрецька (Септуаґінта)[2]
|
Латина (Вульгата)[3]
|
Українська (переклад Хоменка)[4]
|
| 1
|
לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד
|
Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ.
|
[In finem psalmus David]
|
Провідникові хору. Псалом. Давида.
|
| 2
|
הַשָּׁמַיִם, מְסַפְּרִים כְּבוֹד-אֵל; וּמַעֲשֵׂה יָדָיו, מַגִּיד הָרָקִיעַ
|
Οἱ οὐρανοὶ διηγοῦνται δόξαν θεοῦ, ποίησιν δὲ χειρῶν αὐτοῦ ἀναγγέλλει τὸ στερέωμα·
|
Caeli enarrant gloriam Dei et opera manuum eius adnuntiat firmamentum
|
Небеса оповідають славу Божу, і діло рук його проголошує твердь небесна.
|
| 3
|
יוֹם לְיוֹם, יַבִּיעַ אֹמֶר; וְלַיְלָה לְּלַיְלָה, יְחַוֶּה-דָּעַת
|
ἡμέρα τῇ ἡμέρᾳ ἐρεύγεται ῥῆμα, καὶ νὺξ νυκτὶ ἀναγγέλλει γνῶσιν.
|
Dies diei eructat verbum et nox nocti indicat scientiam
|
День дневі передає слово, ніч ночі об’являє вістку.
|
| 4
|
אֵין-אֹמֶר, וְאֵין דְּבָרִים: בְּלִי, נִשְׁמָע קוֹלָם
|
ὐκ εἰσὶν λαλιαὶ οὐδὲ λόγοι, ὧν οὐχὶ ἀκούονται αἱ φωναὶ αὐτῶν·
|
Non sunt loquellae neque sermones quorum non audiantur voces eorum
|
То не слова, не мова, яких би голосу не було чути:
|
| 5
|
בְּכָל-הָאָרֶץ, יָצָא קַוָּם, וּבִקְצֵה תֵבֵל, מִלֵּיהֶם;לַשֶּׁמֶשׁ, שָׂם-אֹהֶל בָּהֶם
|
εἰς πᾶσαν τὴν γῆν ἐξῆλθεν ὁ φθόγγος αὐτῶν καὶ εἰς τὰ πέρατα τῆς οἰκουμένης τὰ ῥήματα αὐτῶν. ἐν τῷ ἡλίῳ ἔθετο τὸ σκήνωμα αὐτοῦ·
|
In omnem terram exivit sonus eorum et in fines orbis terrae verba eorum
|
по всій землі залунав їх звук, на край світу — їхні слова. На них він розіп’яв намет для сонця,
|
| 6
|
וְהוּא--כְּחָתָן, יֹצֵא מֵחֻפָּתוֹ; יָשִׂישׂ כְּגִבּוֹר, לָרוּץ אֹרַח
|
καὶ αὐτὸς ὡς νυμφίος ἐκπορευόμενος ἐκ παστοῦ αὐτοῦ, ἀγαλλιάσεται ὡς γίγας δραμεῖν ὁδὸν αὐτοῦ.
|
In sole posuit tabernaculum suum et ipse tamquam sponsus procedens de thalamo suo exultavit ut gigans ad currendam viam suam;
|
і воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає.
|
| 7
|
מִקְצֵה הַשָּׁמַיִם, מוֹצָאוֹ--וּתְקוּפָתוֹ עַל-קְצוֹתָם; וְאֵין נִסְתָּר, מֵחַמָּתוֹ
|
ἀπ᾽ ἄκρου τοῦ οὐρανοῦ ἡ ἔξοδος αὐτοῦ, καὶ τὸ κατάντημα αὐτοῦ ἕως ἄκρου τοῦ οὐρανοῦ, καὶ οὐκ ἔστιν ὃς ἀποκρυβήσεται τὴν θέρμην αὐτοῦ.
|
A summo caeli egressio eius et occursus eius usque ad summum eius nec est qui se abscondat a calore eius
|
Від краю неба його вихід, і кругобіг його — до другого краю. І ніщо не сховається від його жару.
|
| 8
|
תּוֹרַת יְהוָה תְּמִימָה, מְשִׁיבַת נָפֶשׁ; עֵדוּת יְהוָה נֶאֱמָנָה, מַחְכִּימַת פֶּתִי
|
ὁ νόμος τοῦ κυρίου ἄμωμος, ἐπιστρέφων ψυχάς· ἡ μαρτυρία κυρίου πιστή, σοφίζουσα νήπια·
|
Lex Domini inmaculata convertens animas testimonium Domini fidele sapientiam praestans parvulis
|
Закон Господній — досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє — вірне: воно навчає простих.
|
| 9
|
פִּקּוּדֵי יְהוָה יְשָׁרִים, מְשַׂמְּחֵי-לֵב; מִצְוַת יְהוָה בָּרָה, מְאִירַת עֵינָיִם
|
τὰ δικαιώματα κυρίου εὐθεῖα, εὐφραίνοντα καρδίαν· ἡ ἐντολὴ κυρίου τηλαυγής, φωτίζουσα ὀφθαλμούς·
|
Iustitiae Domini rectae laetificantes corda praeceptum Domini lucidum inluminans oculos
|
Господні заповіді — праві: вони радують серце. Веління Господнє — ясне: воно просвічує очі.
|
| 10
|
יִרְאַת יְהוָה, טְהוֹרָה--עוֹמֶדֶת לָעַד: מִשְׁפְּטֵי-יְהוָה אֱמֶת; צָדְקוּ יַחְדָּו
|
ὁ φόβος κυρίου ἁγνός, διαμένων εἰς αἰῶνα αἰῶνος· τὰ κρίματα κυρίου ἀληθινά, δεδικαιωμένα ἐπὶ τὸ αὐτό,
|
Timor Domini sanctus permanens in saeculum saeculi iudicia Domini vera iustificata in semet ipsa
|
Страх Господній — чистий: він вічно перебуває. Суди Господні — правда: всі вони — справедливі;
|
| 11
|
הַנֶּחֱמָדִים--מִזָּהָב, וּמִפַּז רָב; וּמְתוּקִים מִדְּבַשׁ, וְנֹפֶת צוּפִים
|
ἐπιθυμητὰ ὑπὲρ χρυσίον καὶ λίθον τίμιον πολὺν καὶ γλυκύτερα ὑπὲρ μέλι καὶ κηρίον.
|
Desiderabilia super aurum et lapidem pretiosum multum et dulciora super mel et favum
|
дорожчі від золота найщирішого і солодощі від меду й патоки найсолодшої.
|
| 12
|
גַּם-עַבְדְּךָ, נִזְהָר בָּהֶם; בְּשָׁמְרָם, עֵקֶב רָב
|
καὶ γὰρ ὁ δοῦλός σου φυλάσσει αὐτά· ἐν τῷ φυλάσσειν αὐτὰ ἀνταπόδοσις πολλή.
|
Etenim servus tuus custodit ea in custodiendis illis retributio multa
|
А й твого слугу вони навчили; в їх зберіганні — велика нагорода.
|
| 13
|
שְׁגִיאוֹת מִי-יָבִין; מִנִּסְתָּרוֹת נַקֵּנִי
|
παραπτώματα τίς συνήσει; ἐκ τῶν κρυφίων μου καθάρισόν με.
|
Delicta quis intellegit ab occultis meis munda me
|
А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене!
|
| 14
|
גַּם מִזֵּדִים, חֲשֹׂךְ עַבְדֶּךָ-- אַל-יִמְשְׁלוּ-בִי אָז אֵיתָם;וְנִקֵּיתִי, מִפֶּשַׁע רָב
|
καὶ ἀπὸ ἀλλοτρίων φεῖσαι τοῦ δούλου σου· ἐὰν μή μου κατακυριεύσωσιν, τότε ἄμωμος ἔσομαι καὶ καθαρισθήσομαι ἀπὸ ἁμαρτίας μεγάλης.
|
Et ab alienis parce servo tuo si mei non fuerint dominati tunc inmaculatus ero et emundabor a delicto maximo
|
І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого.
|
| 15
|
יִהְיוּ לְרָצוֹן אִמְרֵי-פִי, וְהֶגְיוֹן לִבִּי לְפָנֶיךָ:יְהוָה, צוּרִי וְגֹאֲלִי
|
καὶ ἔσονται εἰς εὐδοκίαν τὰ λόγια τοῦ στόματός μου καὶ ἡ μελέτη τῆς καρδίας μου ἐνώπιόν σου διὰ παντός, κύριε βοηθέ μου καὶ λυτρωτά μου.
|
Et erunt ut conplaceant eloquia oris mei et meditatio cordis mei in conspectu tuo semper Domine adiutor meus et redemptor meus
|
Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!
|
