Вірш
|
Гебрейська мова[1]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2]
|
Латинська мова (Вульгата)[3]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[4]
|
1
|
הַֽלְלוּיָ֨הּ | הַֽ֖לְלוּ עַבְדֵ֣י יְהֹוָ֑ה הַֽ֜לְלוּ אֶת־שֵׁ֥ם יְהֹוָֽה
|
Αλληλουια. Αἰνεῖτε, παῖδες, κύριον, αἰνεῖτε τὸ ὄνομα κυρίου·
|
Alleluja. [Laudate, pueri, Dominum; laudate nomen Domini.
|
Алилуя. Хваліте, слуги Господні, хваліте ім'я Господнє.
|
2
|
יְהִ֚י שֵׁ֣ם יְהֹוָ֣ה מְבֹרָ֑ךְ מֵֽ֜עַתָּ֗ה וְעַד־עוֹלָֽם
|
εἴη τὸ ὄνομα κυρίου εὐλογημένον ἀπὸ τοῦ νῦν καὶ ἕως τοῦ αἰῶνος·
|
Sit nomen Domini benedictum
ex hoc nunc et usque in sæculum.
|
Нехай ім'я Господнє буде благословенне віднині і повіки.
|
3
|
מִמִּזְרַח־שֶׁ֥מֶשׁ עַד־מְבוֹא֑וֹ מְ֜הֻלָּ֗ל שֵׁ֣ם יְהֹוָֽה
|
ἀπὸ ἀνατολῶν ἡλίου μέχρι δυσμῶν αἰνεῖτε τὸ ὄνομα κυρίου.
|
A solis ortu usque ad occasum
laudabile nomen Domini.
|
Від сходу сонця до його заходу хвальне ім'я Господнє.
|
4
|
רָ֖ם עַל־כָּל־גּוֹיִ֥ם | יְהֹוָ֑ה עַ֖ל הַשָּׁמַ֣יִם כְּבוֹדֽוֹ
|
ὑψηλὸς ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη ὁ κύριος, ἐπὶ τοὺς οὐρανοὺς ἡ δόξα αὐτοῦ.
|
Excelsus super omnes gentes Dominus, et super cælos gloria ejus.
|
Високий над усіма народами Господь, над небесами його слава.
|
5
|
מִי כַּֽיהֹוָ֣ה אֱלֹהֵ֑ינוּ הַמַּגְבִּיהִ֥י לָשָֽׁבֶת
|
τίς ὡς κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν ὁ ἐν ὑψηλοῖς κατοικῶν
|
Quis sicut Dominus Deus noster, qui in altis habitat,
|
Хто, як Господь, Бог наш, що возсідае на престолі,
|
6
|
הַמַּשְׁפִּילִ֥י לִרְא֑וֹת בַּשָּׁמַ֥יִם וּבָאָֽרֶץ
|
καὶ τὰ ταπεινὰ ἐφορῶν ἐν τῷ οὐρανῷ καὶ ἐν τῇ γῇ;
|
et humilia respicit in cælo et in terra?
|
що дивиться униз, на небо і на землю?
|
7
|
מְקִימִ֣י מֵֽעָפָ֣ר דָּ֑ל מֵֽ֜אַשְׁפֹּ֗ת יָרִ֥ים אֶבְיֽוֹן
|
ὁ ἐγείρων ἀπὸ γῆς πτωχὸν καὶ ἀπὸ κοπρίας ἀνυψῶν πένητα
|
Suscitans a terra inopem,
et de stercore erigens pauperem:
|
Що піднімає з пороху злиденного, що з гною бідного підносить,
|
8
|
לְהֽוֹשִׁיבִ֥י עִם־נְדִיבִ֑ים עִ֜֗ם נְדִיבֵ֥י עַמּֽוֹ
|
τοῦ καθίσαι αὐτὸν μετὰ ἀρχόντων, μετὰ ἀρχόντων λαοῦ αὐτοῦ·
|
ut collocet eum cum principibus, cum principibus populi sui.
|
щоб посадити його з вельможами, з вельможами народу свого.
|
9
|
מֽוֹשִׁיבִ֨י | עֲקֶ֬רֶת הַבַּ֗יִת אֵֽם־הַבָּנִ֥ים שְׂמֵחָ֗ה הַֽלְלוּיָֽהּ
|
ὁ κατοικίζων στεῖραν ἐν οἴκῳ μητέρα τέκνων εὐφραινομένην.
|
Qui habitare facit sterilem in domo, matrem filiorum lætantem.]
|
Дає неплідній жити в хаті, зробивши з неї щасливу дітей матір.
|