| Вірш
|
Гебрейська мова[1]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2]
|
Латинська мова (Вульгата)[3]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[4]
|
| 1
|
מִכְתָּם לְדָוִד: שָׁמְרֵנִי אֵל, כִּי-חָסִיתִי בָךְ
|
Στηλογραφία τῷ Δαυιδ. Φύλαξόν με, κύριε, ὅτι ἐπὶ σοὶ ἤλπισα.
|
[Tituli inscriptio ipsi David] Conserva me Domine quoniam in te speravi
|
Міхтам.[5] Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
|
| 2
|
אָמַרְתְּ לַיהוָה, אֲדֹנָי אָתָּה; טוֹבָתִי, בַּל-עָלֶיךָ
|
εἶπα τῷ κυρίῳ Κύριός μου εἶ σύ, ὅτι τῶν ἀγαθῶν μου οὐ χρείαν ἔχεις.
|
Dixi Domino Dominus meus es tu quoniam bonorum meorum non eges
|
Я кажу Господеві: «Ти — мій Господь, — добро моє; немає нічого над тебе».
|
| 3
|
לִקְדוֹשִׁים, אֲשֶׁר-בָּאָרֶץ הֵמָּה; וְאַדִּירֵי, כָּל-חֶפְצִי-בָם
|
τοῖς ἁγίοις τοῖς ἐν τῇ γῇ αὐτοῦ ἐθαυμάστωσεν πάντα τὰ θελήματα αὐτοῦ ἐν αὐτοῖς.
|
Sanctis qui sunt in terra eius mirificavit mihi ; omnes voluntates meas in eis
|
До святих, що на землі: до шляхетних — уся моя любов до них.
|
| 4
|
יִרְבּוּ עַצְּבוֹתָם, אַחֵר מָהָרוּ:בַּל-אַסִּיךְ נִסְכֵּיהֶם מִדָּם; וּבַל-אֶשָּׂא אֶת-שְׁמוֹתָם, עַל-שְׂפָתָי
|
ἐπληθύνθησαν αἱ ἀσθένειαι αὐτῶν, μετὰ ταῦτα ἐτάχυναν· οὐ μὴ συναγάγω τὰς συναγωγὰς αὐτῶν ἐξ αἱμάτων οὐδὲ μὴ μνησθῶ τῶν ὀνομάτων αὐτῶν διὰ χειλέων μου.
|
Multiplicatae sunt infirmitates eorum postea adceleraverunt non congregabo conventicula eorum de sanguinibus nec memor ero nominum eorum per labia mea
|
Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом’яну імен їхніх моїми устами.
|
| 5
|
יְהוָה, מְנָת-חֶלְקִי וְכוֹסִי-- אַתָּה, תּוֹמִיךְ גּוֹרָלִי
|
κύριος ἡ μερὶς τῆς κληρονομίας μου καὶ τοῦ ποτηρίου μου· σὺ εἶ ὁ ἀποκαθιστῶν τὴν κληρονομίαν μου ἐμοί.
|
Dominus pars hereditatis meae et calicis mei tu es qui restitues hereditatem meam mihi
|
Господь — частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
|
| 6
|
חֲבָלִים נָפְלוּ-לִי, בַּנְּעִמִים; אַף-נַחֲלָת, שָׁפְרָה עָלָי
|
σχοινία ἐπέπεσάν μοι ἐν τοῖς κρατίστοις· καὶ γὰρ ἡ κληρονομία μου κρατίστη μοί ἐστιν.
|
Funes ceciderunt mihi in praeclaris etenim hereditas mea praeclara est mihi
|
Спадщина[6] випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
|
| 7
|
אֲבָרֵךְ--אֶת-יְהוָה, אֲשֶׁר יְעָצָנִי; אַף-לֵילוֹת, יִסְּרוּנִי כִלְיוֹתָי
|
εὐλογήσω τὸν κύριον τὸν συνετίσαντά με· ἔτι δὲ καὶ ἕως νυκτὸς ἐπαίδευσάν με οἱ νεφροί μου.
|
Benedicam Domino qui tribuit mihi intellectum insuper et usque ad noctem increpaverunt me renes mei
|
Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
|
| 8
|
שִׁוִּיתִי יְהוָה לְנֶגְדִּי תָמִיד: כִּי מִימִינִי, בַּל-אֶמּוֹט
|
προωρώμην τὸν κύριον ἐνώπιόν μου διὰ παντός, ὅτι ἐκ δεξιῶν μού ἐστιν, ἵνα μὴ σαλευθῶ.
|
Providebam Dominum in conspectu meo semper quoniam a dextris est mihi ne commovear
|
Господь — передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
|
| 9
|
לָכֵן, שָׂמַח לִבִּי--וַיָּגֶל כְּבוֹדִי; אַף-בְּשָׂרִי, יִשְׁכֹּן לָבֶטַח
|
διὰ τοῦτο ηὐφράνθη ἡ καρδία μου, καὶ ἠγαλλιάσατο ἡ γλῶσσά μου, ἔτι δὲ καὶ ἡ σάρξ μου κατασκηνώσει ἐπ᾽ ἐλπίδι,
|
Propter hoc laetatum est cor meum et exultavit lingua mea insuper et caro mea requiescet in spe
|
Тим-то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
|
| 10
|
כִּי, לֹא-תַעֲזֹב נַפְשִׁי לִשְׁאוֹל; לֹא-תִתֵּן חֲסִידְךָ, לִרְאוֹת שָׁחַת
|
ὅτι οὐκ ἐγκαταλείψεις τὴν ψυχήν μου εἰς ᾅδην οὐδὲ δώσεις τὸν ὅσιόν σου ἰδεῖν διαφθοράν.
|
Quoniam non derelinques animam meam in inferno non dabis sanctum tuum videre corruptionem
|
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
|
| 11
|
תּוֹדִיעֵנִי, אֹרַח חַיִּים:שֹׂבַע שְׂמָחוֹת, אֶת-פָּנֶיךָ; נְעִמוֹת בִּימִינְךָ נֶצַח
|
ἐγνώρισάς μοι ὁδοὺς ζωῆς· πληρώσεις με εὐφροσύνης μετὰ τοῦ προσώπου σου, τερπνότητες ἐν τῇ δεξιᾷ σου εἰς τέλος.
|
Notas mihi fecisti vias vitae adimplebis me laetitia cum vultu tuo delectatio in dextera tua usque in finem
|
Ти мені стежку життя покажеш, повному радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.
|
