Адамівка у Вікісховищі
Ада́мівка — село Хмельницької області Кам'янець-Подільського району. Входить до Орининської сільської громади.
Можливо, назва «Адамівка» походить від особового імені Адам, який, імовірно, був одним з перших поселенців або власником земель. Історично документах зафіксовано назву присілка «Адампіль».
Подільське село Адамівка розташоване в південно-західній частині України, біля річки Потік Кізя, за 20 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Його північним сусідом є село Кізя.
Адамівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Село виникло в середині 19 століття на ґрунтах села Чорнокозинці. Перша згадка: 1840-і роках.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
За даними Євтима Сіцінського 1895 році у селі було 50 дворів, 289 мешканців. Адамівка належала до Шустовецької парафії.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». Наприклад, сім'я Барановських, де Івана та Михайла Барановських було заарештовано і звинувачено в антирадянських настроях. Івана Барановського відправлено на концентраційний табір Соловки. а доля Михайла з часу арешту невідома.[1]
У 1938 році почали зводити Кам’янець-Подільський укріплений район, один з ДОТів знаходиться на східній околиці села, до війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Адамівка увійшло до складу Орининської сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
За даними на 1998: дворів — 64, мешканців — 113.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 96 осіб.[3]
У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
{{cite web}}
Lokasi Pengunjung: 3.144.113.159