Правильний додекаедр з довжиною ребра можна побудувати, наростивши грані куба з довжиною ребра шістьма однаковими клинами певних розмірів таким чином, щоб сусідні трикутні та трапецієподібні грані клинів утворювали правильні п'ятикутники. [2]:Стор.69
У додекаедр можна вписати куб так, що сторони куба будуть діагоналями додекаедра.
Всі 20 вершин додекаедра лежать по п’ять в чотирьох паралельних площинах, утворюючи в кожній з них правильний п’ятикутник.
Властивості
Правильний додекаедр має найбільший об’єм серед всіх тіл Платона з тою ж довжиною ребра. Якщо п’ять платонових тіл мають однаковий об’єм, правильний додекаедр має найкоротшу довжину ребра.
Правильний додекаедр є найокруглішим з п'яти платонових тіл, тобто охоплює найбільший об'єм в межах кулі певного радіусу.
Перерізом правильного додекаедра площиною, перпендикулярною до осей симетрії 5-го порядку, може бути:
правильний п'ятикутник ; Найбільший за площею переріз у формі правильного п'ятикутника (проходить через п'ять вершин додекаедра паралельно до його грані) ділить висоту додекаедра у співвідношенні
правильний десятикутник (якщо площина проходить також через центр правильного додекаедра; таких перерізів додекаедр має 6) [3]:Стор.24 ;
Правильний додекаедр має 43,380 розгорток[4] (так само як і правильний ікосаедр).
Для того, щоб зафарбувати правильний додекаедр так, що сусідні грані не матимуть однакового кольору, необхідно принаймні чотири кольори. Кількість способів розфарбувати правильний додекаедр так, щоб всі грані мали різні кольори дорівнює 12!/60 = 7 983 360 : група кольорів є групою перестановок з 12 елементів і має розмір 12!, тоді як порядок чистої обертової симетрії правильного додекаедра дорівнює 60 (половина від повної симетрії, тобто 120 елементів). [5]
Правильний додекаедр та правильний ікосаедр є взаємно двоїстими багатогранниками. Тобто центри граней правильного додекаедра є вершинами правильного ікосаедра, і навпаки, центри граней правильного ікосаедра є вершинами правильного додекаедра
Якщо правильний додекаедр має ребро довжиною 1, то його топологічно двоїстий ікосаедр (вершини знаходяться в центрах граней початкового додекаедра) має ребро довжиною , а канонічно двоїстий ікосаедр (напіввписані сфери канонічно-двоїстої пари багатогранників збігаються) має ребро довжиною .
Серед правильних багатогранників як додекаедр, так і ікосаедр являють собою найкраще наближення до сфери. Ікосаедр має найбільше число граней, найбільший двогранний кут і найщільніше притискається до своєї вписаної сфери. З іншого боку, додекаедр має найменший кутовий дефект, найбільший тілесний кут при вершині і максимально заповнює свою описану сферу.
Якщо додекаедр вписано у сферу, то він займає 66.49% об'єму сфери. А ікосаедр, вписаний у ту саму сферу, займає 60.54% її об'єму.
Сфера, що вписана в ікосаедр, охоплює 89,635% його об'єму порівняно з 75,47% для додекаедра.
Об'єм правильного додекаедра з довжиною ребра більш ніж у три з половиною рази більший за об'єм ікосаедра з такою самою довжиною ребер:
та .
Відношення об'ємів складає:
Додекаедр, вписаний в ікосаедр
Ікосаедр, вписаний в додекаедр
В правильний ікосаедр можна вписати правильний додекаедр таким чином, що всі 20 вершин додекаедра знаходитимуться в центрах граней ікосаедра.
Правильний ікосаедр можна вписати в правильний додекаедр таким чином, що всі 12 вершин ікосаедраа будуть розташовані в центрах 12-ти граней додекаедра.
Зв'язок з «золотим прямокутником»
Золоті прямокутники в ікосаедрі.
Золоті прямокутники в додекаедрі.
Золоті прямокутники з відношенням сторін (ϕ + 1) : 1 та ϕ : 1 ідеально вписуються в правильний додекаедр.[6]
При цьому дві короткі сторони такого прямокутника збігаються з протилежними паралельними ребрами додекаедра.
Окрім того, центри граней правильного додекаедра (які є вершинами правильного ікосаедра) формують три золоті прямокутники, що перетинаються.
[[Файл:|міні]]
Відношення радіусів однакове, як для правильного додекаедра, так і для правильного ікосаедра. Таким чином, якщо правильні додекаедр та ікосаедр мають однакові вписані сфери, то їх описані сфери також рівні між собою. Доведення цього математичного результату дано в НачалахЕвкліда.
Центр масс правильного додекаедра знаходиться в його геометричному центрі.
Момент інерції суцільного правильного додекаедра з масоюm та довжиною ребра a (вісь обертання проходить через центри протилежних граней):[9]
Нехай описана сфера додекаедра має радіус R. Нехай дано довільну точку в просторі і відстані від неї до вершин додекаедра дорівнюють di . Тоді виконується рівність: [10]:стор.353, теор.7.2
Якщо точка знаходиться на описаній сфері додекаедра, то виконується рівність:[10]:стор.354, теор.7.6
Кути
Плоскі кути граней при вершині: 108°.
Сума плоских кутів при кожній з 20 вершин дорівнює 324°.
Кути багатогранника
Кут, під яким ребро видно з центру правильного додекаедра
Двадцять вершин правильного додекаедра лежать по п'ять у чотирьох паралельних площинах, утворюючи в них чотири правильні п'ятикутники.
Відстані між цими площинами, якщо ребро правильного додекаедра дорівнює 1: [8]:Стор.10-13
≈ 0.850650808352
≈ 0.262865556059
≈ 0.525731112119
≈ 1.113516364412
≈ 1.376381920471
≈ 2.227032728823
Координати вершин правильного додекаедра з довжиною ребра a = 1:[11]
, , ;
, , ;
— ці координати задають вершини верхньої та нижньої п'ятикутних граней, що паралельні до площини Oxy.
, , ;
, , .
— ці координати задають 10 вершин, що лежать в двох паралельних площинах між верхньою та нижньою гранями.
При цьому вісь Oz збігається з однією з осей обертової симетрії 5-го порядку, вісь Oy збігається з однією з осей обертової симетрії 2-го порядку, а площина Oxz є площиною дзеркальної симетрії правильного додекаедра. Центр багатогранника знаходиться в початку координат.
Довжина ребра цього додекаедра дорівнює . Центр знаходиться в початку координат. Радіус описаної сфери дорівнює . При цьому координати (±1, ±1, ±1) є вершинами куба з довжиною ребра b = 2.
Осі координат Ox, Oy та Oz збігаються з осями обертової симетрії 2-го порядку, а координатні площини Oxz, Oyz та Oxy є площинами дзеркальної симетрії правильного додекаедра.
Цей граф також можна побудувати як узагальнений граф Петерсена G(10,2), де вершини десятикутника з'єднані з вершинами двох п'ятикутників, один п'ятикутник з'єднаний з непарними вершинами десятикутника, а інший п'ятикутник з'єднаний з парними вершинами. Геометрично це можна представити як 10-вершинний екваторіальний пояс додекаедра, з'єднаний з двома 5-вершинними полярними областями, по одній з кожної сторони.
Знаходження гамільтонового циклу для цього графа відомо як гра «Ікосіан», яку в 1859 році запропонував В. Гамільтон. Мета гри — пройти вершинами додекаедра, переходячи від вершини до сусідньої, відвідавши кожну вершину рівно один раз, і при цьому повернувшись у початок (тобто знайти гамільтонів цикл на ребрах додекаедра).
Реберним графом для графа додекаедра є граф ікосододекаедра.
Ортогональні проєкції
Правильний додекаедр має дві ортогональні проєкції, центровані на вершинах і п'ятикутних гранях, що відповідають площинам Коксетера[15] A2 та H2 . Проєкція, центрована по ребру має дві ортогональні лінії відбиття.
Замостити тривимірний простір без проміжків та накладень можливо за допомогою правильних додекаедрів , кубів та подвійних серпоротонд у співвідношенні 1: 1: 3. [16][17][18]
При цьому власне додекаедри формують реберну ґратку піритоедрів. Подвійні серпоротонди замощують «ромбічні» проміжки. Кожен куб межує з шістьма подвійними серпоротондами в трьох орієнтаціях. Бонні Стюарт позначив цю модель шести подвійних серпоротонд як 6J91(P4).[19]
Модель стільника
Ґратка додекаедрів
12 серпоротонд навколо додекаедра Анімація заповнення простору
6 подвійних серпоротонд навколо куба
Найбільш щільне пакування додекаедрів (тобто таке, що має найменші пустоти між ними) має щільність . [20]:Стор.25-26
Шляхом застосування геометричної операції зрізання вершин, правильний додекаедр перетворюється на двоїстий до нього правильний ікосаедр, утворюючи на певних стадіях зрізання такі багатогранники:
В правильний додекаедр можливо вписати п'ять різних кубів; їхні ребра є діагоналями граней правильного додекаедра, і всі разом вони утворюють однорідну багатогранну сполуку[en] з п'яти кубів. Оскільки два різні тетраедри можуть розміститися на вершинах куба, що чергуються, то в правильний додекаедр також вписується з'єднання п'яти і десяти тетраедрів.
↑B. M. Stewart (1980). Adventures Among the Toroids: A Study of Quasi-Convex, Aplanar, Tunneled Orientable Polyhedra of Positive Genus Having Regular Faces With Disjoint Interiors (англ.) . с. 127. ISBN978-0686119364. 6J91(P4)
H. S. M. Coxeter.Uniform polyhedra / M. S. Longuet-Higgins, J. C. P. Miller // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. Series A. Mathematical and Physical Sciences. — The Royal Society, 1954. — Т. 246, № 916. — С. 401—450. — ISSN0080-4614. — DOI:10.1098/rsta.1954.0003.
Peter R. Cromwell.Polyhedra. — Cambridge, U.K. ; New York, NY, USA : Cambridge University Press, 1997. — 451 (англ.) с. — ISBN 9-521-55432-2.