На місці сучасної Зорівки колись стояли чотири населені пункти[3]: Зорівка[4][5], Чугуївка[6][7], Сотниківка[8][9] та Мелесівка[10][11]. Ці хутори були засновані у другій половині XVII століття. Поселення почалося з трьох родин запорізьких козаків — Зорі (від нього й утворилася назва), Андрейка та Гриня, які після ліквідації Запорозької Січі за царювання Катерини II поселилися на вільних землях біля річки Кропивка. Перша згадка в літописах — 1781 рік[12], де вказується, що на 1787 рік Зорин хутір налічував 31 мешканця та 18 хат, а вже в 1834 році — 13 дворів з населенням 143 особи[13].
Всі частини були приписані до Вознесінської церкви у Благовіщінському (Чугуївці), яка була до 1905 року приписана до Лукинської церкви у Львівці.[14]
На 1910 рік у Зорівці проживало 476 осіб та було 100 господарств.
У роки радянсько-німецької війни 408 мешканців села воювали на фронтах, з них 120 нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь 224 загиблих земляків у селі споруджено обеліск Слави.
В селі діють загальноосвітня школа І-III ступенів, дитячий садок «Яблунька», фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека, поштове відділення зв'язку.
Відомі люди
Уродженець села А. С. Ковба був учасником штурмуЗимового палацу, членом Золотоніського повітового ревкому в 1919 році.
