Лихоліти

село Лихоліти
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Іркліївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040130110028161
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване до 1729 р.
Населення 450
Поштовий індекс 19944
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°33′14″ пн. ш. 32°23′1″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 32.38361° сх. д. / 49.55389; 32.38361
Середня висота
над рівнем моря
117 м
Місцева влада
Адреса ради с. Іркліїв
Карта
Лихоліти. Карта розташування: Україна
Лихоліти
Лихоліти
Лихоліти. Карта розташування: Черкаська область
Лихоліти
Лихоліти
Мапа
Мапа

CMNS: Лихоліти у Вікісховищі

Лихолі́ти — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. У селі мешкає 450 людей.

Історія

Перша документальна згадка датується 1729 роком.[1]

з 1734 року у селі Петро-Павлівська церква.[2][3][4]

За Гетьманщини село Лихоліти входило як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.

Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Лихоліти в 1781 році увійшли до Городиського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року в Лихолітах було 158 хат. За описом 1787 року в селі проживало 392 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: полковника Монтигайли, таємного радника Неплюєва, бунчукового товариша Данила Требинського і військового товариша Красовського.[5]

У ХІХ ст. Лихоліти були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Село є на мапі 1816 року.[6]

Пам'ятки

Економіка

  • Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН»

Уродженці

  • Горб Олег Іванович (1976—2023)  — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Чучукало Василь Данилович (1905—1963) — працівник окупаційних органів влади СССР в Україні. Його іменем заборонено називати вулиці й будь-які топонімічні обєкти України згідно з Законом про декокмунізацію.

Див. також

Примітки

  1. Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 611 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 475 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 257
  6. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.