PROFILPELAJAR.COM

село Крутьки
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Іркліївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71040130100019227
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	до 1690 р.
Населення	1237 (2017)
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	19932
Телефонний код	+380 4739
Географічні дані
Географічні координати	49°33′59″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 49.56639° пн. ш. 32.21167° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	83 м
Водойми	два стави (найвідоміше Кузьминське )
Місцева влада
Адреса ради	с. Іркліїв
Карта
	Крутьки
	Крутьки
Мапа
	Крутьки у Вікісховищі

Кру́тьки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. У селі мешкає 1237 людей (2017 рік).

Географія

Село розташоване на південний захід на відстані 17 км від селища Чорнобай, за 32 км від Черкас, по берегах річки Кропивна — лівої притоки Дніпра, на Придністровській низовині. Навколо села — поля, ліси. Площа населеного пункту — 547 га.

Історія

На території села виявлено пам'ятки епохи пізньої бронзи, городище скіфської доби біля урочища Жидовиця — поселення скіфів-землеробів VI—V ст. до н. е.

Активна колонізація краю пов'язана з виникненням козацтва, відходом козаків з правого на лівий берег Дніпра. Поселення Крутьки одержало назву, ймовірно, від прізвища одного з перших його поселенців — козака Крутька.

Перша документальна згадка про Крутьки датується 1690 роком.^[1]

За Гетьманщини село Крутьки входило до складу Іркліївської сотні Переяславського полку.

З 1757 року Крутьки в складі відновленої Канівецької сотні того ж Переяславського полку, яка існувала до ліквідації полкового устрою у 1782 році.

У 1781 році Крутьки увійшли до Городиського повіту Київського намісництва.

З 1779 року у селі Миколаївська церква.^[2]^[3]^[4]

За описом Київського намісництва 1781 року в Крутьках було 158 хат. За описом 1787 року в селі проживало 444 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: бунчукового товариша Максима Требинського і військових товаришів Василя Гайдовського, Степана Устимовича і Василя Ходаківського.^[5]

З 1802 до 1917 року Крутьки належали до Мельниківської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Село є на мапі 1826-1840 років.^[6]

З березня 1923 року Крутьки — в складі Мельниківської сільської ради.

В лютому 1925 року сформовано Крутьківську сільську раду. В 1958 році до складу сільської ради входять села Чехівка, Дубинка, Червоне. В зв'язку з будівництвом Кременчуцького водоймища села Дубинка та Червоне переселені. Одним із таких переселених сіл стало селище Жовтневий Промінь (постановою Верховної Ради України від 12.05.2016р перейменоване на Журавлине), яке з 1960 року входить до складу Крутьківської сільської ради.

Сьогодення

Станом на 01.01.2017 р. село Крутьки налічує 458 дворів, де проживає 1237 жителів. З 2006 року реорганізовано Крутьківський ФАП в лікарську амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Працює будинок культури, Крутьківський навчально — виховний комплекс, контора СТОВ «Агроко», сільська рада, 8 приватних магазинів, церква Святителя Миколая Чудотворця, Крутьківський народний краєзнавчий музей імені Бориса Кіппи, поштове відділення, 4 фермерських господарства.

Економіка

В адміністративних межах сільської ради знаходяться 5 садівничих товариств: «Авіатор», «Кристал», «Моноліт», «Чайка», «Чайка-2».

Пам'ятки

Підгірський заказник — ентомологічний заказник місцевого значення.

Відомі люди

У селі Крутьки народилися:

Устименко Степан Якович (1917–1945) — Герой Радянського Союзу.
Соломко Петро Михайлович^[ru] (13.06.1902—1978) — генерал-майор, учасник радянсько-німецької війни 1941—1945 рр..
Дудура Іван Макарович (08.09.1918—?) — генерал-лейтенант, помер в м. Алма-Аті.

Галерея

Церква Святителя Миколая Чудотворця
Будинок культури
Адмінбудівля
Крутьківський народний краєзнавчий музей імені Бориса Кіппи
Школа
Дитячий садок
Поштове відділення
Автобусна зупинка
Спортивний майданчик

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

↑ Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 603 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 474 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 256
↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.