У другій Світовій війні брали участь 570 односельців, з них загинула 421 особа, а 143 осіб нагороджені орденами й медалями.
На території Великих Канівців розташовувалась центральна садиба радгоспу ім. Котовського, який обробляв 4359 га земельних угідь, у тому числі 4233 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, а було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні — бджільництво, шовківництво, птахівництво. У 1960-х роках тут була середня школа, у якій навчалося 259 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, дві бібліотеки з фондом 17,7 тис. книг.
У селі споруджено пам'ятник борцям за встановлення Радянської влади, пам'ятник капітану А. О. Калініну, який загинув, визволяючи село від німців, обеліск Слави односельцям, що полягли в Другій Світовій війні.
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 252
Великі Канівці // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 723.