| Вірш
|
Гебрейська (іврит)[1]
|
Давньогрецька (Септуаґінта)[2]
|
Латинська (Вульгата)[3]
|
Церконовнослов.[4]
|
Українська (Хоменка)[5]
|
| 1
|
לַמְנַצֵּחַ בִּנְגִינֹת, מַשְׂכִּיל לְדָוִד
|
Εἰς τὸ τέλος, ἐν ὕμνοις· συνέσεως τῷ Δαυιδ
|
In finem, in carminibus. Intellectus David,
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ ра́зума Дави́ду,
|
Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида,
|
| 2
|
בְּבֹא הַזִּיפִים, וַיֹּאמְרוּ לְשָׁאוּל: הֲלֹא דָוִד, מִסְתַּתֵּר עִמָּנוּ
|
ἐν τῷ ἐλθεῖν τοὺς Ζιφαίους καὶ εἰπεῖν τῷ Σαουλ Οὐκ ἰδοὺ Δαυιδ κέκρυπται παρ᾽ ἡμῖν;
|
cum venissent Ziphaei, et dixissent ad Saul: Nonne David absconditus est apud nos?
|
внегда́ прiити́ Зифе́емъ и рещи́ Сау́лови: не се́ ли, Дави́дъ скры́ся въ на́съ?
|
коли прийшли зіфії[6] і сказали Саулові: «Хіба Давид не ховається між нами?»
|
| 3
|
אֱלֹהִים, בְּשִׁמְךָ הוֹשִׁיעֵנִי; וּבִגְבוּרָתְךָ תְדִינֵנִי
|
῾Ο θεός, ἐν τῷ ὀνόματί σου σῶσόν με καὶ ἐν τῇ δυνάμει σου κρῖνόν με.
|
Deus, in nomine tuo salvum me fac, et in virtute tua iudica me.
|
Бо́же, во и́мя Твое́ спаси́ мя и въ си́лѣ Твое́й суди́ ми.
|
Боже, ім'ям твоїм спаси мене і силою твоєю розсуди мою справу.
|
| 4
|
אֱלֹהִים, שְׁמַע תְּפִלָּתִי; הַאֲזִינָה, לְאִמְרֵי-פִי
|
ὁ θεός, εἰσάκουσον τῆς προσευχῆς μου, ἐνώτισαι τὰ ῥήματα τοῦ στόματός μου.
|
Deus, exaudi orationem meam; auribus percipe verba oris mei.
|
Бо́же, услы́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́лы у́стъ мои́хъ:
|
Боже, почуй мою молитву, вислухай слова уст моїх.
|
| 5
|
כִּי זָרִים, קָמוּ עָלַי-- וְעָרִיצִים, בִּקְשׁוּ נַפְשִׁי;לֹא שָׂמוּ אֱלֹהִים לְנֶגְדָּם סֶלָה
|
ὅτι ἀλλότριοι ἐπανέστησαν ἐπ᾽ ἐμέ, καὶ κραταιοὶ ἐζήτησαν τὴν ψυχήν μου· οὐ προέθεντο τὸν θεὸν ἐνώπιον αὐτῶν. διάψαλμα.
|
Quoniam alieni insurrexerunt adversum me, et fortes quaesierunt animam meam, et non proposuerunt Deum ante conspectum suum.
|
я́ко чу́ждiи воста́ша на мя́, и крѣ́пцыи взыска́ша ду́шу мою́, и не предложи́ша Бо́га предъ собо́ю.
|
Бо горді піднялись на мене, і насильники на мою душу зазіхають, вони не мають Бога перед собою.
|
| 6
|
הִנֵּה אֱלֹהִים, עֹזֵר לִי; אֲדֹנָי, בְּסֹמְכֵי נַפְשִׁי
|
ἰδοὺ γὰρ ὁ θεὸς βοηθεῖ μοι, καὶ ὁ κύριος ἀντιλήμπτωρ τῆς ψυχῆς μου.
|
Ecce enim Deus adiuvat me, et Dominus susceptor est animae meae.
|
Се́ бо, Бо́гъ помога́етъ ми́, и Госпо́дь засту́пникъ души́ мое́й:
|
Та ось Бог — допомога мені; Господь — опорою життя мого.
|
| 7
|
ישוב (יָשִׁיב) הָרַע, לְשֹׁרְרָי; בַּאֲמִתְּךָ, הַצְמִיתֵם
|
ἀποστρέψει τὰ κακὰ τοῖς ἐχθροῖς μου· ἐν τῇ ἀληθείᾳ σου ἐξολέθρευσον αὐτούς.
|
Averte mala inimicis meis; et in veritate tua disperde illos.
|
отврати́тъ зла́я враго́мъ мои́мъ: и́стиною Твое́ю потреби́ и́хъ.
|
Оберни лихо на моїх супостатів, знищ їх по твоїй правді.
|
| 8
|
בִּנְדָבָה אֶזְבְּחָה-לָּךְ; אוֹדֶה שִּׁמְךָ יְהוָה כִּי-טוֹב
|
ἑκουσίως θύσω σοι, ἐξομολογήσομαι τῷ ὀνόματί σου, κύριε, ὅτι ἀγαθόν·
|
Voluntarie sacrificabo tibi, et confitebor nomini tuo, Domine, quoniam bonum est.
|
Во́лею пожру́ Тебѣ́, исповѣ́мся и́мени Твоему́, Го́споди, я́ко благо:
|
Охоче принесу я тобі жертву, прославлю твоє ім'я, Господи, бо воно добре!
|
| 9
|
כִּי מִכָּל-צָרָה, הִצִּילָנִי; וּבְאֹיְבַי, רָאֲתָה עֵינִי
|
ὅτι ἐκ πάσης θλίψεως ἐρρύσω με, καὶ ἐν τοῖς ἐχθροῖς μου ἐπεῖδεν ὁ ὀφθαλμός μου.
|
Quoniam ex omni tribulatione eripuisti me, et super inimicos meos despexit oculus meus.
|
я́ко от вся́кiя печа́ли изба́вилъ мя́ еси́, и на враги́ моя́ воззрѣ́ о́ко мое́.
|
Бо визволив єси мене від усякої турботи, отож і споглядають очі мої на ворогів моїх.
|
