| Вірш
|
Гебрейська мова[1]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2]
|
Латинська мова (Вульгата)[3]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[4]
|
| 1
|
בְּצֵאת יִשְׂרָאֵל, מִמִּצְרָיִם; בֵּית יַעֲקֹב, מֵעַם לֹעֵז
|
Αλληλουια. ᾿Εν ἐξόδῳ Ισραηλ ἐξ Αἰγύπτου, οἴκου Ιακωβ ἐκ λαοῦ βαρβάρου
|
Alleluja. [In exitu Israël de Ægypto,
domus Jacob de populo barbaro,
|
Алилуя. Коли Ізраїль вийшов з Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужої мови,
|
| 2
|
הָיְתָה יְהוּדָה לְקָדְשׁוֹ; יִשְׂרָאֵל, מַמְשְׁלוֹתָיו
|
ἐγενήθη Ιουδαία ἁγίασμα αὐτοῦ, Ισραηλ ἐξουσία αὐτοῦ.
|
facta est Judæa sanctificatio ejus;
Israël potestas ejus.
|
святинею його стала Юдея, Ізраїль — його царством.
|
| 3
|
הַיָּם רָאָה, וַיָּנֹס; הַיַּרְדֵּן, יִסֹּב לְאָחוֹר
|
ἡ θάλασσα εἶδεν καὶ ἔφυγεν, ὁ Ιορδάνης ἐστράφη εἰς τὰ ὀπίσω·
|
Mare vidit, et fugit;
Jordanis conversus est retrorsum.
|
Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.
|
| 4
|
הֶהָרִים, רָקְדוּ כְאֵילִים; גְּבָעוֹת, כִּבְנֵי-צֹאן
|
τὰ ὄρη ἐσκίρτησαν ὡσεὶ κριοὶ καὶ οἱ βουνοὶ ὡς ἀρνία προβάτων.
|
Montes exsultaverunt ut arietes, et colles sicut agni ovium.
|
Гори, мов барани, скакали, горби — немов ягнята.
|
| 5
|
מַה-לְּךָ הַיָּם, כִּי תָנוּס; הַיַּרְדֵּן, תִּסֹּב לְאָחוֹר
|
τί σοί ἐστιν, θάλασσα, ὅτι ἔφυγες, καὶ σοί, Ιορδάνη, ὅτι ἀνεχώρησας εἰς τὰ ὀπίσω;
|
Quid est tibi, mare, quod fugisti? et tu, Jordanis, quia conversus es retrorsum?
|
Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?
|
| 6
|
הֶהָרִים, תִּרְקְדוּ כְאֵילִים; גְּבָעוֹת, כִּבְנֵי-צֹאן
|
τὰ ὄρη, ὅτι ἐσκιρτήσατε ὡσεὶ κριοί, καὶ οἱ βουνοὶ ὡς ἀρνία προβάτων;
|
Montes, exsultastis sicut arietes? Et colles, sicut agni ovium?
|
З вами, о гори, що скачете, мов барани, а ви, горби, — немов ягнята?
|
| 7
|
מִלִּפְנֵי אָדוֹן, חוּלִי אָרֶץ; מִלִּפְנֵי, אֱלוֹהַּ יַעֲקֹב
|
ἀπὸ προσώπου κυρίου ἐσαλεύθη ἡ γῆ, ἀπὸ προσώπου τοῦ θεοῦ Ιακωβ
|
A facie Domini mota est terra, a facie Dei Jacob:
|
Перед обличчям Господнім трясися, земле, перед обличчям Бога Якова,
|
| 8
|
הַהֹפְכִי הַצּוּר אֲגַם-מָיִם; חַלָּמִישׁ, לְמַעְיְנוֹ-מָיִם
|
τοῦ στρέψαντος τὴν πέτραν εἰς λίμνας ὑδάτων καὶ τὴν ἀκρότομον εἰς πηγὰς ὑδάτων.
|
qui convertit petram in stagna aquarum,
et rupem in fontes aquarum.
|
що скелю перетворює в озеро воднисте, а кремінь — у водяні джерела.
|
