У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Поляков.
Максим Анатолійович Поляков ( 23 квітня 1982(19820423), Умань, Черкаська область, Українська РСР) — український політик. З 12 березня 2014 року — член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. З 25 листопада 2014 року — обраний народним депутатом VIII скликання за виборчим списком партії Народний фронт. Член МДО «Депутатський контроль»[1]. Фігурант резонансної корупційної «бурштинової справи».
Освіта
Закінчив Уманський педагогічний університет ім. Тичини (з відзнакою) за спеціальністю «Фінанси» у 2004 році, а також аспірантуру за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством» у 2008 році.
Кандидат економічних наук.
Трудова діяльність
З вересня 2004 по вересень 2008 — аспірант Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.
З вересня 2006 по січень 2007 — начальник відділу експорту ПП «Імпексагро».
З квітня по листопад 2008 — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро Авто Груп».
З жовтня по серпень 2010 — викладач кафедри економіки і менеджменту Уманської філії Європейського університету.
З вересня 2010 по жовтень 2011 — викладач кафедри економіки підприємства‚ фінансів і туризму Уманського педагогічного університету ім. Тичини.
Політика
З жовтня 2011 по червень 2012 — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Уманської міської ради, член виконавчого комітету Уманської міськради. З червня 2012 по березень 2014 — експерт ГО Фронт змін.
2012 року балотувався до Верховної Ради VII скликання від партії Батьківщина як безпартійний за 200 округом (Черкаська область). З 2012 до 2014 року — експерт ГО «Фронт Змін»[2].
З 12 березня дог 19 листопада 2014 року був членом комісії з державного регулювання ринків фінансових послуг[3].
З 25 листопада 2014 до 29 серпня 2019 — народний депутат VIII скликання від партії «Народний фронт».
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].
2019 року балотувався до Верховної Ради по 101 округу (Кіровоградська область) як безпартійний самовисуванець.
Розслідування
Бурштинова справа
В червні—липні 2017 разом з депутатом Борисом Розенблатом фігурував як підозрюваний в матеріалах розслідування корупції бурштинової справи[5]. 11 липня 2017 року позбавлений недоторканності за поданням Генерального Прокурора України.
21 липня 2017 року Солом'янський районний суд міста Києва встановив Полякову заставу у 304 тис. грн та зобов'язання носити електронний браслет, не залишати без повідомлення слідчих Київ і Умань та здати закордонні паспорти. 25 липня Поляков вніс заставу, але не з'явився до поліції для отримання браслету[6].
28 липня 2017 року глава САП Назар Холодницький заявив, що Полякову вдруге не одягли браслет, однак це вдалося зробити 23 серпня того ж року.
Компенсація за житло
У червні 2020 року Полякова звинуватили у тому, що 2018—2019 року він незаконно отримав 367 тис. грн компенсації за житло як народний депутат, а також у недостовірному декларуванні. За даними слідства, з лютого 2018 по серпень 2019 року Поляков отримував компенсацію за оренду номеру в готелі «Київ», хоча з 2016 року проживав у власній київській квартирі[7].
18 квітня 2024 року, ВАКС визнав винним екснардепа Максима Полякова в незаконному отриманні компенсації за житло. Слідство встановило, що у 2018−2019 роках Поляков отримав 367,2 тисячі гривень компенсації за користування номером у готелі «Київ». Як з’ясувалося, екснардеп при цьому фактично жив у власній столичній квартирі, а отже, не мав права претендувати на компенсацію. Суд призначив йому 3 (три) роки випробувального терміну і 17 тис. грн штрафу. Вирок не набув законної сили й може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС[8][9].
Цікаві факти
- У вересні 2016 року Поляков подарував Уманському відділу поліції два автомобілі «Рено», незважаючи на те, що згідно з декларацією за 2015 рік він вказав 76747 гривень, які були його заробітною платою[10].
Сім'я
- Дружина Маргарита Геннадіївна Полякова (Лещенко), син Матвій.
Див. також
Примітки
Посилання
