Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Лінько Дмитро Володимирович|12 жовтня 2023}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.(12 жовтня 2023)
Лінько Дмитро Володимирович (нар.14 липня1987(19870714)) — народний депутат України, перший командир батальйону «Свята Марія». На дострокових парламентських виборах 2014 року — 20-й номер в списку Радикальної партії Олега Ляшка. З 11 грудня 2020 року заступник голови Кіровоградської обласної ради.
Біографія
Народився в м. Кіровоград, де закінчив школу N16 з золотою медаллю.
Громадський активіст, один з організаторів правого маршу УПА 18 жовтня 2008 року. Тоді Дмитра Лінька і ще 8 активістів було затримано і порушено кримінальні справи за масові заворушення.
У 2009 Дмитро очолював одеську організацію "Братство". 22 січня 2009 він виступив в якості координатора громадської ініціативи "Геть Усіх" і брав участь у спаленні прапорів партії Регіонів.КПУ, БЮТ та інших.[1] 30 січня він анонсував автопробіг протесту із більш ніж 100 автомашин, який пройшов у четвер 5 лютого.
У 2010 році після маршу на честь Максима Чайки був затриманий разом з російським політемігрантом Олексієм Макаровим, нібито за напад на офіс одіозного проросійського політика Ігоря Маркова. Після суду, який відпустив активістів, міліція знову спробувала заарештувати Дмитра та Олексія. Ліньку вдалось утекти, а Макарова посадили в тюрму на 1,5 року. Після цього Дмитро Лінько покинув країну і деякий час переховувався в Індії.
У 2013 році Дмитро Лінько брав активну участь в масових акціях протесту в Стамбулі в червні на площі Таксім, направлені проти прем'єр-міністра Реджепа Ердогана.
Після подій 1 грудня 2013 року під Адміністрацією Президента, Лінько разом з іншими активістами, які штурмували на бульдозері Банкову, був оголошений в розшук. В період Революції гідності 2013—2014 рр. очолив Сотню Ісуса Христа, бійці якої брали активну участь в подіях на вул. Грушевського в січні 2014 та на вул. Інститутській в лютому.
З початком АТО в Донецькій та Луганській області брав участь в бойових діях з 9 травня 2014 року спочатку у складі батальйону «Азов», де командував 5 ротою, брав участь у звільненні Маріуполя 13 червня. Пізніше у складі батальйону «Шахтарськ» брав участь у боях за Піски, Мар'їнку, Іловайськ. Після розформування батальйону «Шахтарськ» став командиром новоствореного батальйону «Свята Марія», який було створено на основі підрозділів «Шахтарську» та «Азова».
