PROFILPELAJAR.COM

Полі́тик — особа, яка цілеспрямовано веде політичну діяльність або впливає на політику, обіймає чи прагне до певної громадської посади^[1]. Здебільшого, нині політиків обирають виборці; на відміну від політиків, чиновників призначають.

Статус

Політики можуть належати до виконавчої влади (особливо вища посадова особа, наприклад президент, мер), судової влади (скажімо посади мирового судді чи окружного прокурора у США), але більшість політиків належить до законодавчої влади (члени парламентів, міських рад). Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України^[2].

Через те, що більшість політиків обіймають виборні посади, вони проводять передвиборчі кампанії, заради переконання людей віддати за них власні голоси.

Переважно, політики є членами політичних партій.

Приклади посад:

Політики у літературі:

"Дума пралісу" — памфлет знаного вітчизняного письменника Осипа Турянського, 1921 рік. Сповідь перед судом Сатани, збірного образу українського політика, який емігрував на захід в час, коли на початку 20 століття по завершенню Першої світової війни після розвалу імперій, могла постати потужна українська держава за зразком Чехословаччини, Польщі, Фінляндії та інших:

"Найбільший злочинець, це та людина, що видерла з душі народу віру в себе, у власну силу й у власну боротьбу на шляху до сонця. А мені вдалося защепити в душу мого народу їдь сумніву та зневіри. Ця зневіра лягла зморою на мій народ і бичуватиме навіть його майбутні покоління. Отруту сумніву і зневіри будуть навіть діти мого народу висисати з молоком із материних грудей. Ось чому я найбільший злочинець! Ось чому я отримаю найвищу пекельну нагороду!"

"Все королівське військо" — (англ. All the King’s Men) — роман видатного американського письменника Роберта Пенна Воррена, виданий 1946 року, про політика який часто не гидує ніякими засобами для досягнення власної мети.

Примітки

↑ Політик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Стаття 75. Конституції України [Архівовано 5 жовтня 2007 у Wayback Machine.]^{[недоступне посилання з 26.03.2018]}

Література

А. Лузан. Діяч політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.222 ISBN 978-966-611-818-2