PROFILPELAJAR.COM

Народний депутат України
	3-го скликання
	4-го скликання
	5-го скликання
	6-го скликання
	7-го скликання
	8-го скликання
	9-го скликання
	Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Рафкатович Абдуллін
Олександр Рафкатович Абдуллін
Народився	29 червня 1962 (62 роки); Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	татарин
Діяльність	політик, журналіст
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Членство	Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України, народний депутат України і народний депутат України
Партія	Батьківщина
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
	Заслужений журналіст України
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Абду́ллін Олекса́ндр Рафка́тович (нар. 29 червня 1962(19620629), м. Київ) — український журналіст та політик. Народний депутат України. Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»^[6].

Освіта

1989 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Володіє англійською та французькою мовами.

Трудова діяльність

У 1979 році Абдуллін пішов працювати на київський завод «Точелектроприлад» токарем.

З 1981 по 1983 рік проходив дворічну службу в Радянській армії.

З 1985 по 1987 рік працював кореспондентом газети News from Ukraine. Після цього Олександр Рафкатович обіймав посаду кореспондента, комерційного директора «Робітничої газети».

З 1992 року по 1993 рік Олександр Рафкатович працював директором компанії «Інтертрейд».

Потім протягом двох років до 1995 року був віце-президентом корпорації «Республіка». У 1995–1998 роки — президентом ЗАТ «Інтергаз». Ці структури забезпечували реалізацію бартерної схеми «газ в обмін на продовольство» і мали відношення до Ігоря Бакая.

Політична діяльність

У 1998 році Олександр Абдуллін став народним депутатом, пройшовши по Київському виборчому округу № 97.

У 1999 році Абдуллін спільно з Ігорем Бакаєм і Олександром Волковим створили партію «Демократичний союз».

На парламентських виборах 2002 року був обраний народним депутатом України по одномандатному округу № 156 в Рівненській області. За час перебування в парламенті встиг побувати в лавах «Єдиної України», «Європейського вибору», СДПУ (о).

У 2005 році став членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

На парламентських виборах 2006 і 2007 роках проходив у ВР за списками Блоку Юлії Тимошенко.

На парламентських виборах 2012 року став народним депутатом від Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (№ 28 у виборчому списку).

Член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.

Починаючи з 2005 року Абдуллін займається питаннями агітації і пропаганди в БЮТ та «Батьківщині».

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 11 у списку.^[7] Секретар комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)^[8].

Скандали

У 2014 році незаконно отримав 2,7 га землі в Пущі-Водиці.^[9]

Творчість

Олександр Абдуллін і журналіст із Хмельницького Петро Воробей 2012 року видали роман, що складається з двох частин: «Заграва» та «Відблиск» (Чернівці: Букрек, 2012. — 488 с. і 480 с.). На прикладі головних героїв — трьох братів Орленків — простежено довгий і звивистий шлях, який пройшли українці в пошуках волі.

Родина

Одружений. Є дві дочки.

Звання та нагороди

Заслужений журналіст України з 1997^[10].
Лауреат премії Спілки журналістів України «Незалежність» у номінації «Журналіст-політик», яка охоплює законодавчу діяльність у Верховній Раді, роботу з пресою як журналіста, причетність до розробки і фінансування спеціальних програм підтримки преси, ветеранів та малозабезпечених.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС.
Нагороджений Орденами святого рівноапостольного князя Володимира II, I ступеня (УПЦ МП), Почесною грамотою Папи Римського Івана Павла II, медаллю «За заслуги» I ступеня (Спілка ветеранів Афганістану).
Ордени «За заслуги» III, II ступеня.
Почесна грамота Верховної Ради України (2005).