13-та загальновійськова червонопрапорна а́рмія (13 А) — оперативне об'єднання сухопутних військ радянських військ, загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з вересня 1939 по 1991 р.
Після розпаду Радянського Союзу у складі Збройних сил України. З 1999 — 13-й армійський корпус (ЗСУ).
Створення армії передбачалось директивою Генерального штабу від 24 квітня 1941 року. Формування органів управління армії почалось 5 травня 1941 року в Могильові у Західному Особливому військовому окрузі під керівництвом заступника командувача військами Західного Особливого військового округу генерал-лейтенанта Болдіна.
22 червня 1941 року армія мала перебувала в районі прикриття № 3 і обороняти польові укріплення для надійного захисту напрямку на Бельськ.
22 червня штаб армії перебував у Могильові, тому 113-та стрілецька дивізія і 13-й механізований корпус були передані до 10-ї армії, 49-та стрілецька дивізія була передана до 4-ї армії.[1]
Після початку війни командування об'єднало з'єднання і частини Західного фронту, що перебували в районі Мінська — 21-й стрілецький корпус, 50-ту стрілецьку дивізію, 8-му артилерійську бригаду протитанкової оборони і кілька окремих частин. Штаб армії перемістився до Бєльська.
З кінця червня армія вела оборонні бої в мінському укріпрайоні зі з'єднаннями німецької 3-ї танкової групи. Під ударами противника змушена була відійти за Березину біля Борисова і південніше, а потім за Дніпро.
З 10 липня 1941 року армія брала участь у Смоленській битві (10 липня — 10 вересня)
До середини липня 1941 року війська армії були оточені з'єднаннями 2-ї танкової групи Гудеріана з обох флангів. Виникла загроза оточення. Особливо героїчно воювала 172-га стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора М. Т. Романова, якого під час виходу із оточення було важко поранено та взято в полон, а під час втечі страчено.[джерело?]
24 липня армія увійшла до складу Центрального фронту.
У районі Могильова героїчно бились воїни 388-го стрілецького полку 172-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника С. Ф. Кутєпова. Тільки за один день цей полк знищив 39 ворожих танків. Знаходячись в оточенні, полк майже три тижні бився з ворогом. Захисники міста затримали та знекровили до чотирьох німецьких дивізій.[джерело?]
15 серпня армія увійшла до складу Брянського фронту.
З 30 вересня армія вела оборонні бої на річках Сож, Судость, Десна під час Орловсько-Брянської оборонної операції (30 вересня — 23 жовтня).
На початку жовтня 1941 року війська армії опинилися в оточенні німецьких військ біля міста Орла. Після дев'ятиденних боїв з'єднання та частини армії розгромили частини 48-го німецького корпусу, прорвали його оборону та вийшли з оточення, зберігши всі бойові знамена та озброєння. Протягом жовтня армія здійснювала оборонну операцію на Курському напрямку, але ослаблена в попередніх боях була змушена відступити на рубіж Малоархангельськ-Шигри. Ця операція згодом переросла в Лівенську оборонну операцію. Використовуючи перевагу в танках, артилерії, авіації противнику вдалося захопити Лівни, а на початку грудня — Єлець.[джерело?]
З початком контрнаступу під Москвою армія брала участь у Єлецькій операції (6—16 грудня 1941 року)
24 грудня армія увійшла до складу Брянського фронту другого формування, продовжила наступ і 25 грудня звільнила місто Лівни.
До кінця 1941 року армія вийшла на рубіж Скородне-Колпани, який утримувала до середини 1942 року.
У січні 1942 року командувачем 13-ї армії призначили генерал-майора Пухова Миколу Павловича, який очолював її до кінця війни.
Армія вела оборонні бої біля міста Лівни, до її складу увійшли 284-та стрілецька дивізія, 129-та танкова бригада та 109-та стрілецька бригада.
З червня 1942 року до січня 1943 року війська армії брали участь в оборонній операції на Воронезькому та Валуйсько-Россожанському напрямку Брянського фронту, а з кінця червня у Воронезько-Ворошиловградській операції. На початку липня 1942 року шість піхотних дивізій німців, одна танкова бригада та бригада «СС» не змогли прорвати Єлецько-Лівенський щит, який обороняла 13-та армія.
Армія взяла участь у Воронезько-Касторненській наступальній операції, в результаті якої просунулась вперед майже на 200 кілометрів, звільнила від окупантів 6 тисяч населених пунктів і зайняла рубіж Малоархангельськ-Рождествєнскоє. На той час до складу армії входили вісім стрілецьких дивізій (148-ма, 307-ма, 132-га, 8-ма, 15-та стрілецькі дивізії — першого ешелону, 280-та, 211-та, 81-ша стрілецькі дивізії — другого ешелону). Для посилення армії були виділені 118-та і 129-та танкові бригади, три танкові полки, 12-й і 5-й артилерійські дивізії, 5-та гвардійська мінометна дивізія, 8 мінометних полків, 16-та зенітна дивізія, а також для вогневої підтримки з повітря 16-та повітряна армія.
Із середини березня 1943 року у складі Центрального фронту армія утримувала цей рубіж, а на окремих напрямках продовжувала вести бої з метою покращення свого положення. Наприкінці весни наші війська перейшли в оборону на Курському виступі і, знаходячись у першому ешелоні Центрального фронту, обороняли смугу шириною 32 кілометри, в межах якої противник готувався завдати головного удару з півночі.
Влітку 1943 року армія у складі Центрального фронту готувалась до битви на Курській дузі. На той час вона нараховувала понад 150 тисяч військовослужбовців.
Під час Орловсько-Курської битви війська армії розгромили 17 дивізій німців, зупинивши їх, та розпочали успішний контрнаступ, а в оборонній операції під Курськом було зірвано літній наступ німецьких військ і покладено остаточну крапку наступальній стратегії гітлерівської армії.
За вмілі дії в ході Курської битви особовий склад армії отримав подяку від Верховного Головнокомандувача, тисячі воїнів були нагороджені державними нагородами. З переходом радянських військ у контрнаступ армія брала участь в Орловській операції 1943 року.
У липні 1943 року армія взяла участь у Кромській наступальній операції, в результаті якої було звільнено місто Кроми. Протягом серпня армія звільнила міста Орел та Белгород та здійснила 120-тикілометровий марш, форсувала Десну і Дніпро, на правому березі яких захопила плацдарм.
Переможний хід 13-ї армії з визволення України розпочався 28 вересня 1943 року, коли радянські частини штурмом заволоділи першим українським містом Черніговом.
За підсумками Чернігівсько-Прип'ятської наступальної операції командувачу 13 армії генерал-лейтенанту Пухову Миколі Павловичу та ще понад двомстам воїнам армії було присвоєно почесне звання Героя Радянського Союзу.
У жовтні 1943 року армія увійшла до складу Воронезького фронту, яким командував генерал армії Ватутін Микола Федорович, а з листопада 1943 року до вересня 1944 року у складі 1-го Українського фронту армія вела бої за звільнення правобережної України та південно-східних районів Польщі.
Під час Київської, Житомирсько-Бердичівської, Проскурівсько-Чернівецької та Львівсько-Сандомирської наступальних операцій війська армії пройшли з боями понад 750 кілометрів.
У першій половині січня 1944 року війська армії у складі 1-го Українського фронту на його правому крилі в районах південного Полісся вели бої зі з'єднаннями групи армій «Південь». У складі армії було чотири стрілецькі корпуси (76-й, 77-й, 24-й, 28-й) до яких входили десять стрілецьких дивізій. Армії оперативно були підпорядковані також 1-й та 6-й гвардійські кавалерійські корпуси (шість кавалерійських дивізій), танкова бригада, один самохідно-артилерійський полк, сім артилерійсько-мінометних полків, одна зенітно-артилерійська дивізія та одна штурмова інженерно-саперна бригада. За успішні бойові дії, в результаті яких радянські війська першими вийшли на Державний кордон СРСР 4 січня 1944 року армія отримала подяку від Верховного Головнокомандувача.
Під час Рівненсько-Луцької наступальної операції з 24 січня по 13 лютого 1944 року армія діяла на головному напрямку і вирішувала основне завдання з оточення та знищення противника в районі міст Рівне, Луцьк. Також на меті було оволодіння важливим з оперативного погляду районом Рівне — Луцьк — Шепетівка, для завдання згодом глибокого удару на Чернівці. Вирішальну роль у цій операції відіграла 13-та армія.
Ліси і болота Рівненщині та Волині займали 70 відсотків усіх територій, найбільші річки Горинь, Іква, Стир значно ускладнювали просування військ. У смузі армії на фронті до 215 кілометрів була лише одна шосейна дорога (Новоград-Волинський-Рівне) та дві зруйновані залізниці. Операція розпочалась в умовах ранньої відлиги. Її підготовка тривала дві доби. Командувач армії генерал-лейтенант Пухов вирішив здійснити операцію у два етапи.
Задумом командувача було прорвати тактичну зону оборони противника трьома корпусами на Рівненському напрямку, для чого завдати противнику два удари силами 24-го та 28-го стрілецьких корпусів із району Митягин на Здолбунів в обхід Рівного з півдня та силами 76-го стрілецького корпусу з району Костополя на Клевань, обходячи Рівне з півночі і таким чином охопити Рівненське угруповання ворога з двох боків, розгромити його та заволодіти рубежем Клевань — Рівне — Здолбунів; одночасно з цим висунути два кавалерійські корпуси з району Сарн у район Маневичів-Розничів для подальшого удару на Луцьк.
На другому етапі операції слід було завдано одночасний удар у загальному напрямку на Луцьк із двох боків 76-м та 28-м стрілецькими корпусами зі сходу, 1-м і 6-м кавалерійськими корпусами з півночі і північного заходу; захопити місто Луцьк і вийти на рубіж Маневичі — Луцьк — Дубно.
Вирішальну роль у визволенні міста Рівне відіграли кавалеристи 1-го та 6-го гвардійських кавалерійських корпусів армії, які у взаємодії з партизанами здійснили глибокий обхід головного угруповання німецьких військ, що обороняли добре укріплений рубіж на східному березі річки Горині. Незважаючи на постійні жорстокі контратаки відступаючого противника, складний ландшафт місцевості, яким мали здійснюватись головні удари, війська армії успішно підготувались до операції і рішучим штурмом захопили Сарни. Цього дня[коли?] усі війська армії перейшли у наступ і за два дні боїв просунулись на 25—30 кілометрів.
У січні 1944 року війська армії захопили міста Степань, Костопіль, Тучин, а згодом завершили перегрупування, зосередились і перейшли у наступ, форсуючи Горинь, звільнили місто Острог, а невдовзі і міста Луцьк та Рівне.
У ході боїв за Рівне були знищені сім піхотних і одна танкова дивізія противника, дев'ять піхотних і поліцейських полків і кілька окремих частин спеціального призначення.
За вдале виконання бойового завдання з визволення міста Рівне Верховний Головнокомандувач 5 лютого 1944 року оголосив особовому складу 13-ї армії подяку, а Москва салютувала доблесним військам, які звільнили міста Рівне, Луцьк, Здолбунів та інші населені пункти Волині 20 артилерійськими залпами із 224-х гармат.
Понад 13 тисяч воїнів було нагороджено орденами та медалями. Почесне найменування «Рівненських» отримали 6 частин та з'єднань армії, 10 з них були нагороджені орденами.
Наприкінці лютого — на початку березня 1944 року війська армії утримували відвойовані території та готувались до звільнення міст Броди, Дубно та Кременець, в яких були зосереджені великі сили противника.
Противник активізував бойові дії, безперервно завдаючи авіаційних ударів по містах Рівне та Дубно.
4 березня 1944 року розпочався наступ військ Першого Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Жукова, 24-й стрілецький корпус зі складу армії впритул підійшов до міста Кременець. Готувались до наступу решта військ армії. Вони отримали завдання ударом правого флангу військ із району Луцьк — Торговиці вийти в район Бродів і оточити війська противника перед фронтом армії, зокрема вісім танкових дивізій німців у Дубно.
Війська армії 17 березня обхідним маневром і ударом із фронту здобули місто Дубно, а 19 березня — Кременець.
Наприкінці березня війська армії в районі Бродів перейшли в оборону. На цій ділянці противник завдяки підкріпленню здійснив кілька жорстоких атак. Поповнюючись резервами, армія вдосконалювала оборону.
З квітня 1944 року війська армії передали частину своєї смуги фронту в районі Кременця 18-й армії Другого Українського фронту та почали діяти на Ковельському та Володимир-Волинському напрямку.
Початок операції з прориву оборони німців на Львівському напрямку розпочався 13 липня 1944 року.
Наприкінці липня війська армії на фронті близько 100 кілометрів вийшли на державний кордон СРСР, прорвавши оборону противника на Львівському напрямку.
У кінці липня війська армії підійшли до річки Вісли і розпочали її форсування. Під регулярними авіаційними ударами противника захопили плацдарм на західному березі річки. Попри те, що німці намашгались за допомогою двох резервних танкових дивізій «СС» скинути радянські війська у Віслу, 18 серпня 1944 року було відвойовано місто Сандомир, яке було важливим опорним пунктом оборони німців. Цього ж дня по радіо було отримано повідомлення про заохочення особового складу армії від Верховного Головнокомандувача.
Війська Першого Українського фронту форсували річку Віслу в районі міста Сандомир, внаслідок важких боїв просунулись вперед на 50 кілометрів, розширили захоплений плацдарм на західному березі річки Вісли по фронту і 18 серпня штурмом здобули місто Сандомир. Війська армії з 29 серпня перейшли в оборону Завісленського плацдарму, цього ж дня завершили оточення трьох німецьких дивізій і продовжили знищувати їх.
Противник відчайдушно опирався, намагався відновити свої позиції силами танкових ударних груп «Королівські тигри» та ліквідувати плацдарм. Атаки німців повторювались до семи разів на добу. Їм вдавалось тимчасово потіснити радянські війська, але становище було відновлено. Оборонні бої продовжувались до початку січня 1945 року.
Наступ військ армії розпочався з Сандомирсько-Сілезької операції, коли війська успішно прорвали сильно укріплену оборону противника в районі міста Кельці та вийшли до річки Одер, яку в кінці січня 1945 року форсували південніше Штейнау.
У Нижньо-Сілезькій операції з'єднання армії у взаємодії з іншими військами зламали супротив противника на річках Одер, Бубр, і вийшли до річки Нейсе північно-західніше Трібеля.
У квітні — травні 1945 року армія брала участь у Берлінській та Празькій наступальних операціях. По закінченні, вперше за роки війни, 3 червня 1945 року у військових частинах армії був оголошений вихідним днем.
21 ск (24 сд, 37 сд, 50 сд)44 ск (64 сд, 108 сд)63 УР
61 ск (53 сд, 110 сд, 172 сд)4 пдк (7 пдбр, 8 пдбр)24 сд
27 ск (6 гв. сд, 112 сд, 309 сд) 74 ск (117 гв. сд, 147 сд, 395 сд) 102 ск (172 сд, 181 сд)
39 гв. грабр 111 гв. гап 9 гв. вптабр 26 вптабр 493 вптап 640 вптап 1076 вптап 1644 вптап 23 гв. мінп 36 гв. мінп 65 гв. мінп 323 гв. мінп 128 мінп 476 мінп 497 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап 2 овогб
327 гв. всап 1228 сап
27 ск (6 гв. сд, 112 сд, 280 сд) 74 ск (147 сд, 395 сд) 102 ск (121 гв. сд, 181 сд, 309 сд)
111 гв. гап 9 гв. вптабр 26 вптабр 493 вптап 640 вптап 1076 вптап 1644 вптап 23 гв. мінп 36 гв. мінп 65 гв. мінп 323 гв. мінп 128 мінп 476 мінп 497 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап 2 овогб
1228 сап
27 ск (6 гв. сд, 112 сд, 280 сд) 102 ск (117 гв. сд, 121 гв. сд, 172 сд) 355 сд
39 гв. грабр 111 гв. гап 9 гв. вптабр 493 вптап 640 вптап 1076 вптап 1644 вптап 23 гв. мінп 36 гв. мінп 65 гв. мінп 323 гв. мінп 128 мінп 476 мінп 497 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап 2 овогб 47 овогб
88 отп 98 отп 327 гв. всап 327 гв. сап 768 сап 1228 сап
23 мшісбр
27 ск (6 гв. сд, 112 сд, 280 сд) 102 ск (117 гв. сд, 121 гв. сд, 172 сд)
39 гв. грабр 111 гв. гап 9 гв. вптабр 493 вптап 1076 вптап 23 гв. мінп 323 гв. мінп 128 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап 47 овогб
327 гв. всап 327 гв. сап 768 сап 1228 сап
27 ск (6 гв. сд, 177 гв. сд, 280 сд) 102 ск (121 гв. сд, 147 сд, 172 сд)
39 гв. грабр 111 гв. гап 493 вптап 1076 вптап 323 гв. мінп 128 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап 47 овогб
27 ск (6 гв. сд, 117 гв. сд, 280 сд) 102 ск (121 гв. сд, 147 сд, 172 сд)
39 гв. грабр 111 гв. гап 493 вптап 1076 вптап 323 гв. мінп 128 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап
27 ск (6 гв. сд, 121 гв. сд) 102 ск (147 сд, 172 сд)
39 гв. грабр 111 гв. гап 26 вптабр 493 вптап 1076 вптап 12 мінбр 65 гв. мінп 323 гв. мінп 128 мінп 10 зенад (802 зенап, 975 зенап, 984 зенап, 994 зенап) 1287 зенап
3 серпня 1945 органи управління армії та підрозділи забезпечення завершили передислокацію в місто Рівне, де розташувався штаб армії.
За великий внесок у розгром німецьких військ, виявлену мужність і героїзм при звільненні Полісся визнані гідними почесного найменування «Рівненських» з'єднання і частини, що входили до складу 13 армії:
Понад 740 населених пунктів, шкіл, вулиць носять назви частин та імена героїв 13-ї Червонопрапорної армії. Тільки в місті Рівне є вулиці Пухова, Чернишова, Шостої гвардійської дивізії, Тувинських добровольців. У рядах армії в роки війни служили Людвік Свобода, В. Н. Довгих, відомий головний конструктор космічних об'єктів О. М. Іванівський, академіки А. Н. Борисович, В. Н. Стручків, К. Н. Щепкин, (тричі Герой Соціалістичної Праці), маршали Радянського Союзу С. С. Бірюзов, К. С. Москаленко, И. И. Якубовський. За виявлену мужність і героїзм у боях на ріці Березина нагороджений орденом Червоного Прапора Рубен Ібаррурі. У роки війни у частинах армії були десятки осіб, що в повоєнні роки стали професорами, письменниками.
Штаб армії розміщався у місті Рівне.
На 1989 рік 13-та загальновійськова червонопрапорна армія складалася з 4 мотострілецьких дивізій, з'єднань й частин армійського підпорядкування[50]:
За всю війну 13-та армія брала участь в 17 наступальних та 10 оборонних операціях. До її складу у різний час війни входило 135 з'єднань, у лавах яких воювало близько мільйона військовослужбовців.
Під час боїв 13-та армія знищила понад 350 тисяч солдат та офіцерів противника, понад 2500 танків і самохідно-артилерійських установок, понад 1000 літаків, близько 3000 гармат, сотні тисяч ворогів були взяті у полон.
У 13-й армії воювало понад 500 Героїв Радянського Союзу, 32 повні кавалери ордена Слави, 150 тисяч воїнів-орденоносців. В роки війни 16 воїнів армії закрили своїм тілом амбразури різних вогневих точок противника. Особовий склад армії за зразкове виконання завдань командування 28 разів отримував подяки Верховного Головнокомандування.
Pour les articles homonymes, voir Anne de Bavière. Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (septembre 2019). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les références utiles à sa vérifiabilité et en les liant à la section « Notes et références » En prati…
لمعانٍ أخرى، طالع جون هيل (توضيح). هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2019) جون هيل معلومات شخصية الميلاد 8 يوليو 1941 هاميلتون الوفاة 11 مارس 2010 (68 سنة) [1] إنديانابوليس سبب الوفاة م
シャルル・ルイ・オーギュスト・フーケ・ド・ベル＝イル サイン シャルル・ルイ・オーギュスト・フーケ・ド・ベル (1684-1761) シャルル・ルイ・オーギュスト・フーケ・ド・ベル＝イル（フランス語: Charles Louis Auguste Fouquet de Belle-Isle、1684年9月22日 - 1761年1月26日）は、フランスの貴族、軍人、外交官、政治家。はじめ伯爵、後に公爵となる。また、元帥にまで昇進し、
Kitakami 北上市Kota BenderaLambangLocation of Kitakami in Iwate PrefectureNegara JepangWilayahTōhokuPrefekturIwatePemerintahan • WalikotaToshihiko TakahashiLuas • Total437,55 km2 (16,894 sq mi)Populasi (Oktober 1, 2019) • Total92.447 • Kepadatan211/km2 (550/sq mi)Zona waktuUTC+9 (Japan Standard Time)Simbol kota • PohonSakura• BungaLilium auratum• BurungKicuit batuNomor telepon0197-64-2111Alamat1-1 Y…
Mary Tyler Moore Mary Tyler Moore op de 45e Emmy Awards Governor's Ball, 19 september 1993. Algemene informatie Geboren Brooklyn, New York 29 december 1936 Overleden 25 januari 2017 Land Vlag van Verenigde Staten Verenigde Staten Werk Jaren actief 1953 - 2017 Beroep Actrice, comédienne Handtekening (en) IMDb-profiel (en) IBDB-profiel (en) TMDb-profiel Portaal Film Dick Van Dyke en Mary Tyler Moore in 1961 Mary Tyler Moore (Brooklyn (New York), 29 december 1936 – Greenwi…
Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut). …
Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Meitha Thamrin – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Meitha Thamrin (lahir 14 Mei 1993) adalah aktris berkebangsaan Indonesia.[1][2][3] Meitha ThamrinLahirMeitha Thamri…
This article may be in need of reorganization to comply with Wikipedia's layout guidelines. Please help by editing the article to make improvements to the overall structure. (January 2020) (Learn how and when to remove this template message) Census-designated place in Washington, United StatesThorp, Washington (Native American Name: Klála)Census-designated placeView of Thorp with Mt. Stuart in distance.Location of Thorp, WashingtonThorp, WashingtonLocation in the United StatesCoordinates: 47°4…
Outlaw motorcycle club affiliated with the Outlaws MC Black Pistons MCAbbreviationBPMCFoundedFebruary 19, 2002; 21 years ago (2002-02-19)[1]Founded atNeuwied, Germany[2]TypeOutlaw motorcycle clubPurposeSupport club for the OutlawsRegion InternationalWebsiteblackpistons.de The Black Pistons Motorcycle Club is an international outlaw motorcycle club and official support club for the Outlaws Motorcycle Club, another group of motorcycle enthusiasts.[3] Estab…
Kerusuhan Târgu Mureș (juga disebut Maret Hitam, bahasa Hungaria: Fekete Március)[1] mengacu pada insiden kekerasan terhadap kelompok etnis Hungaria di Târgu Mureș dan daerah sekitarnya di Transilvania, Rumania pada Maret 1990. Bentrokan itu merupakan insiden antaretnis paling berdarah di era pasca-komunis di Transylvania.[2] Târgu Mureș (bahasa Hungaria: Marosvásárhely) adalah kota di Rumania, yang memiliki hubungan historis dengan Hungaria,[3] di mana p…
此條目應避免有陳列雜項、瑣碎資料的部分。 (2017年8月25日)請協助將有關資料重新編排成連貫性的文章，安置於適當章節或條目內。 关于简称为「广电总局」的前身机构，请见「国家广播电影电视总局」。关于使用同样简称的其后继机构，请见「国家广播电视总局」。 中华人民共和国国家新闻出版广电总局 加挂牌子 中华人民共和国国家版权局 1999年规定：正部级国…
أنوية خلايا فأرية (أزرق) تحتوي على جسيمات كاخال (أخضر) مرئية بدمج الواسم البروتيني p80/Coilin مع بروتين أخضر فلوري. جسيمات كاخال (بالإنجليزية: Cajal bodies) وتسمى كذلك الجسيمات الملتفة: هي جسيمات كروية نووية قطرها بين 0.3 و1.0 ميكرومتر وتتواجد في أنوية الخلايا المتكاثرة مثل الخلايا الجني…
Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка — українська громадська організація культурно-освітнього спрямування, підрозділ ГО «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка» в Херсонській області. Зміст 1…
Association football club in Morocco For the basketball section, see FUS Rabat (basketball). Football clubFUSFull nameFath Union Sport Football ClubFounded10 April 1946; 77 years ago (1946-04-10)GroundMoulay Hassan StadiumCapacity12,000PresidentMounir MajidiHead CoachJamal SellamiLeagueBotolaWebsiteClub website Home colours Away colours Third colours Current season Fath Union Sport (Arabic: إتحاد الفتح الرياضي), commonly called FUS or FUS Rabat, is a Moroccan p…
American indie rock band The ReputationThe Reputation outside the 46th Street subway station in Philadelphia in 2005Background informationOriginChicago, Illinois, United StatesGenresIndie rockYears active2001–2006LabelsLookout! RecordsInitial RecordsMembersElizabeth ElmoreSean HuletGreg MytychSteve Van HornPast membersScott RosenquistBen KaneChad RomanskiMatt EspyJoel RootWebsitewww.reputationmusic.com The Reputation was an indie rock band from Chicago, Illinois. The band was fronted by former…
Manga and anime OVA Fire TripperCover art from the VHS release of Fire Tripper original video animation炎トリッパー(Faiā Torippā)GenreRomance[1] MangaWritten byRumiko TakahashiPublished byShogakukanEnglish publisherNA: Viz MediaMagazineShōnen Sunday ZōkanDemographicShōnenPublishedAugust 1983 Original video animationDirected byMotosuke TakahashiProduced byYuji NunokawaWritten byTomoko KonparuMusic byKeiichi OkuStudioStudio PierrotLicensed byNA…
The lock looking upstream Fobney Lock is a lock on the River Kennet in the Small Mead area of Reading in the English county of Berkshire. Between the lock cut for the lock and the river itself is Fobney Island, which is a nature reserve.[1] Fobney Lock was built between 1718 and 1723 under the supervision of the engineer John Hore of Newbury, and this stretch of the river is now administered by Canal & River Trust and known as the Kennet Navigation. It has a rise/fall of 7 ft 8 …
San Sebastián Distrito San SebastiánLocalización de San Sebastián en Costa Rica San SebastiánLocalización de San Sebastián en Provincia de San José San SebastiánCoordenadas 9°54′37″N 84°04′56″O / 9.9103562, -84.0822702Entidad Distrito • País Costa Rica • Provincia San José • Cantón San JoséEventos históricos • Fundación 7 de diciembre de 1848Superficie • Total 4,01 km² Altitud …
Brazilian footballer In this Portuguese name, the first or maternal family name is Souza and the second or paternal family name is Lisboa. Yago Pikachu Yago Pikachu with Vasco da GamaPersonal informationFull name Glaybson Yago Souza LisboaDate of birth (1992-06-05) 5 June 1992 (age 31)Place of birth Belém, BrazilHeight 1.69 m (5 ft 6+1⁄2 in)Position(s) WingerTeam informationCurrent team Fortaleza (on loan from Shimizu S-Pulse)Number 27Youth career2001–2005 Tuna L…
2021 American dramedy television series For other similarly-titled TV programs, see Generation (disambiguation). GenerationGenreDramedyCreated byZelda Barnz & Daniel BarnzStarring Nathanya Alexander Chloe East Nava Mau Lukita Maxwell Haley Sanchez Uly Schlesinger Nathan Stewart-Jarrett Chase Sui Wonders Justice Smith Martha Plimpton ComposerZachary DawesCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of seasons1No. of episodes16ProductionExecutive producers Daniel Barnz Ben Barnz Z…
Lokasi Pengunjung: 18.219.215.75