Перше присвоєння військового звання Маршал Радянського Союзу відбулося 20 листопада1935 року, коли вищого військового звання були удостоєні нарком оборони К. Є. Ворошилов, начальник Генерального штабу О. І. Єгоров та три вищих військових лідери М. М. Тухачевський, В. К. Блюхер і С. М. Будьонний. В період 1937–1938 двох з п'яти перших маршалів було засуджено та розстріляно, а Блюхер помер під час слідства.
Всього у 1935–1991 роках звання Маршала Радянського Союзу присвоювалося 41 раз, з них 36 — професійним військовим, 4 — політичним діячам, що займали військові пости (Сталін, Берія, Булганін і Брежнєв); до «політичних маршалів» можна віднести також Д. Ф. Устинова.
Велика золота зірка на шинельних петлицях — діаметр 6 см, на петлицях френча і гімнастерки — діаметр 5 см. Вишивка суцільна опукла, всі зовнішні краї облямовані перпендикулярною вишивкою тонкими нитками, а середина вишита товстими нитками, що йдуть з центру променями у всі кінці зірки.
Колір петлиць — червоний. На рукавах — велика золота зірка: на шинелі — діаметр 6 см, на френчі і гімнастерці — діаметр 5 см, один косинець з широкого золотого галуну і один косинець з червоного сукна.
На формі зразка 1940 року:
Велика золота зірка на червоних петлицях, з нижнього кута петлиці вишиті золотою ниткою лаврові гілки з серпом і молотом в центрі. На рукавах — велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з червоного сукна, посередині якого вишитий узор, а по обидві сторони — золоте шиття з червоною окантовкою.
На формі зразка 1943 року:
15 січня 1943 року введені знаки розрізнення на погонах: одна велика зірка діаметром 50 мм. Невідомо, чи носилися такі погони насправді, оскільки вже 6 лютого 1943 року знаки розрізнення маршалів були знову змінені: до великої зірки додався розташований по вертикальній осі погона герб СРСР. З того часу аж до скасування звання погони Маршалів не змінювалися.
Крім того, після 1943 року Маршали Радянського Союзу мали особливий мундир, який відрізнявся від загального генеральського; найпомітнішою і стійкішою відмінною рисою його був узор з дубових листів (а не лаврових гілок) на передній частині коміра; такий же узор був і на обшлагу рукавів. Ця деталь зберігалася на мундирах зразка 1943, 1945 і 1955 років. Також козирки маршальських кашкетів були кольоровими, а не чорними або матер'яними, як у генералів.
З 1940 року особливим знаком розрізнення Маршала Радянського Союзу стає, платинова з діамантами«Маршальська Зірка», що носилася на шиї, зразок якої не змінювався аж до скасування звання в 1991 році. За статусом цей знак був багато в чому аналогічний статусу маршальського жезла в західноєвропейських арміях.
.svg){kind=small}
