PROFILPELAJAR.COM

Молодий раб
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	1519
Висота:	256 см
Матеріал:	мармур
Зберігається:	Галерея Академіїd
Музей:	Галерея Академіїd
Молодий раб у Вікісховищі

«Молодий раб» (італ. Schiavo giovane; також «Безбородий»^[1], «Молодий полонений», «Молодий невільник», «Молодий в'язень») — мармурова скульптура італійського скульптора та художника Мікеланджело, датована приблизно 1525—1530 роками, зберігається в Галереї Академії у Флоренції, Італія. Це частина серії «non-finiti» «рабів» («в'язнів», «полонених»^[2]) для гробниці Юлія II.

Історія

Докладніше: Раби (Мікеланджело)

Ще у першому проєкті гробниці Юлія II (1505) у нижньому регістрі мавзолею мала бути серія «в'язнів» (італ. prigioni), тобто серія більших за натуральну величину скутих фігур у різних позах, фактично ув'язнених, які спиралися б на пілястри, які мали обрамляти ніші, які містили б статуї «крилатої богині Вікторії». Спочатку їх мало бути шістнадцять або двадцять, їхня кількість поступово зменшувалися в наступних проєктах до дванадцяти (другий проєкт, 1513), восьми (третій проєкт, 1516) і, нарешті, можливо, лише чотирьох (можливо, з четвертого чи п'ятого проєкту, 1526 і 1532), щоб повністю виключити їх у остаточному проєкті 1542 року.

«Флорентійські в'язні» («Молодий раб», «Бородатий раб», «Атлант», «Раб, що пробуджується»), можливо, були створені в другій половині 1520-х років, коли майстер був зайнятий у Сан-Лоренцо у Флоренції (але історики запропонували датування в діапазоні від 1519 до 1534 років). Відомо, що вони ще перебували в майстерні скульптора на віа Моцца (італ. via Mozza) в 1544 році, коли племінник Мікеланджело, Леонардо Буонарроті, попросив дозволу продати їх (Мікеланджело не відвідував Флоренцію після 1534 року). У дозволі було відмовлено, і лише в 1564 році вони були подаровані, разом «Генієм перемоги», великому князю Козімо I^[2], який до 1591 року розмістив їх у чотирьох кутах грото дель Буонталенті, виконуючи «декоративну функцію»^[1].

Звідти їх забрали 1908 року, щоб долучити їх до корпусу творів Мікеланджело, який формувався у Галереї Академії.

Згідно з де Тольнай (1951, 1954), «Молодий раб» був призначений для простору зліва від центральної ніші в проєкті 1516 року.

Воскове боцето «Молодого раба» у Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні дослідники вважають авторським. Фредерік Гартт вважав, що боцето в «Каза Буонарроті» могли бути підготовчою моделлю для цієї роботи, що «незважаючи на свій фрагментарний і зіпсутий стан, вона чітко показує м’який, майже епіценний ритм цього дрімотного юнака»^[3].

Модель для «Молодого раба»
Модель для «Молодого раба» (ззаду)

Опис і стиль

«Молодий Раб» має злегка зігнуті коліна, ніби несе величезну вагу, що тисне на спину. Ліва рука піднята, закриваючи обличчя, а права — за спиною, наче її тримає ланцюг, якого не видно. Фігура є однією з найзавершеніших у групі: чітко намічені ноги, тулуб (особливо з лівого боку) та рук. Його руки й голова менш напрацьовані, тоді як спина зовсім невирізьблена. На всій поверхні помітні сліди різців і скребків, які використовувалися в процесі різьби.

Саме незавершений стан є джерелом надзвичайної енергії (уже поміченої Боккі (італ. Bocchi) в 1591 році), яка захоплює фігуру в своєрідному первинному акті звільнення з в'язниці грубого каменю — епічної боротьби з хаосом. Іконологічне значення фігур, ймовірно, було пов'язане з мотивом «полонених» у римському мистецтві, фактично Вазарі ідентифікував їх як уособлення провінцій, «які підкорив папа і зробив їх підлеглими апостольській церкві»^[2]; для Кондіві вони символізували б «Мистецтво», яке стало «в'язнем» після смерті папи. Пропонувалися й інші трактування філософсько-символічного характеру або пов'язані з особистим життям митця та його «муками».

«Молодий раб». Вид збоку
«Молодий раб». Деталь
«Молодий раб»

Виноски

↑ ^а ^б Hartt, 1969.
↑ ^а ^б ^в Вазарі, 1970.
↑ Hartt, 1969, с. 257: «(…) despite its fragmentary and corroded condition, it shows clearly the soft, almost epicene rhythm of that slumberous youth»

Бібліографія

Umberto Baldini, Michelangelo scultore, Rizzoli, Milano 1973.
Marta Alvarez Gonzáles, Michelangelo, Mondadori Arte, Milano 2007. ISBN 978-88-370-6434-1
AA.VV., Galleria dell'Accademia, Giunti, Firenze 1999. ISBN 88-09-04880-6

Посилання

La scheda ufficiale di catalogo.

Література

Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
Frederick Hartt. Michelangelo: The Complete Sculpture. — Thames & Hudson, 1969. — 310 с. — ISBN 500-09055-6. (англ.)