Вітторія Колонна

Вітторія Колонна
італ. Vittoria Colonna
«Вітторія Колонна». Себастьяно дель Пйомбо, бл. 1520 року
Народилася1492
Марино, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Померла25 лютого 1547[1]
Рим, Папська держава[2]
Діяльністьпоетеса, письменниця
Галузьпоезія
Знання мовіталійська[1]
Жанрпоезія
РідКолонна (рід)
БатькоФабріціо Колонна
МатиАньєзе да Монтефельтроd
РодичіГвідобальдо да Монтефельтро і Джованна Фелічіта Фельтрія делла Ровереd
Брати, сестриФіліппо I Колоннаd
У шлюбі зФернандо д'Авалос

Вітторія Колонна (італ. Vittoria Colonna; квітень 1492 року[3] — 25 лютого 1547 року) — маркіза Пескара, італійська дворянка та поетеса. Як освічена одружена дворянка, Колонна налагодила стосунки в інтелектуальних колах Іскія та Неаполя. Її рання поезія почала привертати увагу наприкінці 1510-х років[4], і зрештою стала однією з найпопулярніших поетес Італії XVI століття. Після смерті чоловіка знайшла притулок у монастирі в Римі. Залишалася мирянкою, але пережила сильне духовне оновлення і була відданою релігії до кінця життя. Також відомо, що Колонна була музою скульптора та поета Мікеланджело Буонарроті.

Молодість і шлюб

Вітторія Колонна народилася в Марино 1492 року, у родинному феоді Колонна в Альбанських пагорбах, поблизу Риму, дочкою Фабріціо Колонна, великого коннетабля Неаполітанського королівства, і Аньєзе да Монтефельтро, дочки Федеріко да Монтефельтро, герцога Урбінського. 1495 року у віці 3 років її заручили з Фернандо Франческо д'Авалосом («Ферранте»), сином маркізи Пескара, за наполяганням Фердинанда, короля Неаполя[5][4].

У 1501 році володіння та землі родини Колонна конфіскував папа Олександр VI, і сім'я переїхала на острів Іскія, маєтність нареченого Колонна. На Іскії Колонна отримала типову гуманістичну освіту в галузі літератури та мистецтва від Констанци д’Авалос, герцогині Франкавілла, тітки її нареченого[6], яка мала літературний гурток[7]. У Вітторії було багато залицяльників, у тому числі герцоги Савойський і Браганський, але вона стала дружиною д'Авалоса на острові Іскія 27 грудня 1509 року[5][8].

Пара жила разом на Іскії до 1511 року, коли чоловік запропонував свій меч Камбрейській лізі. Він потрапив у полон у 1512 році в битві при Равенні і відправлений до Франції. Протягом місяців ув'язнення та довгих років кампанії за його звільнення, Колонна та д'Авалос листувалися у найпристраснішій формі як у прозі, так і у віршах[5], але збереглося лише одне поетичне «Послання» (італ. Epistle) від неї до чоловіка[9]. Джозеф Ґібальді (італ. Joseph Gibaldi) зазначив, що вірш Вітторії до Ферранте є прямим наслідуванням твору «Героїди» Овідія, в якому відомі жінки античності, такі як Дідона та Медея, звертаються зі скаргами до своїх відсутніх коханців[10]. Оскільки це єдиний збережений вірш Вітторії Колонна за період до смерті її чоловіка, деякі сумніваються, чи її пристрасні вірші відображали справжню пристрасть до чоловіка, чи були стильною реакцією на певну подію. Також відомо, що її чоловік мав роман з однією із фрейлін Ізабелли д'Есте [11].

Між 1516 і 1522 роками Колонна втратила трьох членів своєї родини. Її молодший брат, Федеріко, помер у 1516 році, а потім її батько, Фабріціо, у 1520 році, та її мати, Аньєзе, у 1522 році[8].

Колонна і д'Авалос рідко бачилися під час шлюбу, оскільки він був одним із найактивніших капітанів імператора Карла V[12]. Однак впливу Колонна було достатньо, щоб утримати її чоловіка від приєднання до передбачуваної ліги проти імператора після битви при Павії (1525) і змусити його відмовитися від корони Неаполя, яку йому запропонували як ціну за його зраду французів[5].

Літо 1525 року Колонна провела в замку свого батька в Марино, де захворіла, і страждала від наслідків хвороби до кінця свого життя. Саме в той час вона отримала ранню рукописну копію «Книги придворного» Балтазара Кастільйоне, яку розповсюдила Неаполем. 21 вересня Кастільйоне написав їй листа, в якому скаржився, що таким чином вона дозволила частково переписати неопубліковану роботу, а піратська версія підштовхнула Кастільйоне прискорити публікацію своєї книги[8].

Політична та творча діяльність (1525—1547)

3 грудня 1525 року чоловік Вікторії Колонна помер у Мілані від ран, отриманих у битві при Павії. Колонна, яка поспішала до нього, отримала звістку про його смерть у Вітербо[5]. Вона зупинилася там і пішла до церкви Сан-Сильвестро-ін-Капіте в Римі, де був монастир ордена Санта-К'яра. Її прохання прийняти обітниці та вступити до монастиря відхилили папа Климент VII і її брат Асканіо[13], і вона повернулася на Іскію, де залишалася кілька років. Абіґейл Брундін запропонувала пояснення мотивації Климента та Асканіо відмовити в проханні Колонни тим, що вони сподівалися на її майбутній шлюб, щоб створити ще один бажаний політичний союз[14]. Проте вона відмовила кільком залицяльникам і присвятила себе поезії.

Пограбування Рима дало родині Колонна можливість покращити стосунки з папою Медічі, Климентом VII, запропонувавши допомогу римському населенню. Однак, коли французька армія напала на Неаполь, увесь дім Авалосів сховався на острові Іскія.

Через 9 місяців після пограбування папського міста історик Паоло Джовіо прибув на Іскія на запрошення Колонна, де він залишався до 1528 року. Під час свого перебування на острові він написав свій неопублікований «Dialogus de viris ac foeminis aetate nostra florentibus», дія якого відбувається на Іскія між кінцем вересня та початком грудня 1527 року. У третій книзі діалогу Джовіо вмістив десятисторінковий енкомій для Колонна[15].

У 1529 році Колонна повернулася до Риму і провела наступні кілька років, подорожуючи між цим містом, Орв'єто, Іскією та іншими місцями[5]. Крім того, вона намагалася виправити помилки покійного чоловіка, попросивши родину Авалос повернути абатству Монтекассіно частину незаконно захопленої землі[8].

«Вітторія Колонна». Малюнок Мікеланджело. Вітторії тоді було приблизно 50, а Мікеланджело — 65 років

У 1532 році, перед смертю, двоюрідний брат Вітторії Колонни кардинал Помпео Колонна присвятив їй трактат Apologia mulierum (укр. Жіноча апологія), за яким жінки повинні брати участь у державних посадах і магістратурах[16].

У 1535 році її невістка, Джованна д'Араґона, розлучилася з братом Колонни Асканіо і приїхала на острів Іскія. Колонна намагалася їх примирити, але хоча Джованна відмовилася, обидві жінки зблизилися, підтримали релігійного письменника Хуана де Вальдеса та намагалися заступитися за Асканіо, коли той відмовився платити податок на сіль папі Павлу III[17].

У 1537 році Колонна була у Феррарі, де знайшла багато друзів і допомогла заснувати монастир капуцинів на прохання ченця-реформатора Бернардіно Очіно[18], який пізніше став протестантом[5].

У віці 46 років, в 1536 році, вона повернулася в Рим, де завоювала повагу кардиналів Реджинальда Поула і Контаріні і стала об'єктом пристрасної дружби з боку 61-річного Мікеланджело. Скульптор присвятив їй кілька своїх найкращих сонетів, робив для неї малюнки і проводив довгі години в її компанії. Вона створила для нього подарунковий рукопис духовної поезії[19]. Її переїзд до Орв'єто і Вітербо в 1541 році у зв'язку з повстанням її брата проти Павла III не спричинив жодних змін у їхніх стосунках, і вони далі зустрічалися й листувалися, як і раніше[5].

8 травня 1537 року вона прибула до Феррари з кількома іншими жінками з наміром продовжити подорож до Венеції, а потім до Святої Землі[20]. Здоров'я змусило Вітторію залишитися у Феррарі до лютого наступного року[21]. Друзі відмовили її від подорожі до Святої Землі, і вона повернулася до Риму в 1538 році[22].

Колонна повернулася до Риму в 1544 році, залишившись, як завжди, в монастирі Сан-Сільвестро, де померла 25 лютого 1547 року.

Серед її друзів-літераторів були П'єтро Бембо, Луїджі Аламанні, Балтазар Кастільйоне та герцогиня Маргарита I. Вона також підтримувала близькі стосунки з багатьма членами італійського реформаторського руху, такими як П'єтро Карнесеккі та Очіно, але померла до того, як церковна криза в Італії стала гострою. Хоча вона була прихильницею релігійної реформи, немає підстав вважати, що її релігійні переконання були несумісними з переконаннями католицької церкви і що вона колись стала протестанткою[5].

Спадщина

Хоча довго вважалося, що поезія Вітторії Колонна вийшла з моди після XVI століття, відтоді її поезію перевидавали кожне століття, часто в кількох виданнях[23]. Доведено, що її «Рими любовні» (італ. Rime amorose) надихнули іспано-неаполітанського поета Франсіско де Альдана, родина якого мала зв'язки з родиною Колонна[24].

Список робіт

Титульна сторінка поезії Колонна (видання 1559 року)

Поезія

  • Rime de la Divina Vittoria Colonna Marchesa di Pescara. Nuovamente stampato con privilegio (італ.), Parma: Al Dottisimo Messer Allessandro Vercelli Philippo Pirogallo, 1538
  • Rime de la Diva Vettoria [sic] Colonna, De Pescara inclita Marchesana, Nuovamente [sic] aggiuntovi. XVI. Sonetti Spirituali, & le sue stanze (італ.), Florence: Nicolo d'Arisotile, detto il Zoppino, da Ferrara, 1539
  • Rime de la Divina Vettoria [sic] Colonna de pescara inclita Marchesana nuovamente aggiuntovi XXIIII. sonetti Spirituali, & le sue stanze, & uno triompho de la croce di Christo non-piu stampato con la sua tavola (італ.), Venice: Per Comin de Trino ad instantia de Nicolo d'Aristotile detto Zoppino, 1540
  • Dichiaratione fatta sopra la seconda parte delle Rime della Divina Vittoria Colonna [sic] Marchesana di Pescara. Da Rinaldo Corso... (італ.), Bologna: Gianbattista de Phaelli, 1543
  • Le rime spirituali della illustrissima Signora Vittoria Colonna Marchesana di Pescara (італ.), Venice: Vincenzo Valgrisi, 1546

Опубліковано посмертно

Le Rime Spiritvali Della Illvstrissima
  • Le rime della Sig. Vittoria Colonna Marchesana Illustrissima di Pescara. Correte per M. Lodovico Dolce (італ.), Venice: Gabriel Giolito de Ferrari et Fratelli, 1552
  • Pianto della Marchesa di Pescara sopra la passione di Christo. Oratione della medesima sopra l'Ave Maria... etc (італ.), Bologna: Manutio, 1557
  • Tutte le Rime della Illustriss. et Eccellentiss. Signora Vittoria Colonna, Marchesana di Pescara. Con l'Espositione del Signor Rinaldo Corso, nuovamente mandate in luce da Girolamo Ruscelli (італ.), Venice: Giovan Battista et Melchior Sessa Fratelli, 1558
  • Pianto della Marchesa di Pescara, sopra la Passione di Christo, con una Oratione della medesima, sopra l'Ave Maria. Oratione fatta il venerdi santo, sopra la passione di Christo (італ.), In Vinegia appresso Gabriel Giolito de' Ferrari, 1563
  • Quattordeci sonetti spirituali della illustrissima et eccellentissima divina Vittoria Colonna d'Avalos de Aquino Marchesa di Pescara (італ.), Venice: Scotto, 1580
  • Rime spirituali della S. Vittoria Colonna, Marchesana Illustrissima di Pescara (італ.), Verona: Discepoli, 1586
  • Alan Bullock, ред. (1982), Rime (італ.), Rome: Laterza
  • Tobia R. Toscano, ред. (1998), Sonetti in morte di Francesco Ferrante d'Avalos, marchese di Pescara: edizione del ms. XII.G.43 della Biblioteca Nazionale di Napoli (італ.), Milan: Mondadori
  • Abigail Brundin, ред. (2005), Sonnets for Michelangelo (англ.) (італ.), Chicago, IL: University of Chicago Press

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
  3. ↑ Деякі джерела стверджують, що вона народилася 1492 року. Див.: Brundin, Abigail (2005). Colonna, Vittoria (1492–1547). Italian Women Writers. University of Chicago Library. Процитовано 4 липня 2013.
  4. ↑ а б Gibaldi, Joseph. «Vittoria Colonna: Child, Woman, and Poet.» In Women Writers of the Renaissance and Reformation. Ed. Katharina Wilson. Athens, GA, 1987: pp. 23–24.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Chisholm, 1911.
  6. ↑ Trollope, T. A. The Life of Vittoria Colonna. New York, 1859: p. 31.
  7. ↑ Robin, Diana Maury, Anne R. Larsen and Carole Levin (2007). "Colonna, Vittoria" by Abigail Brundin. Encyclopedia of Women in the Renaissance: Italy, France, and England. ABC-CLIO. с. 87–90. ISBN 9781851097722.
  8. ↑ а б в г Patrizi, Giorgio (1982). Colonna, Vittoria. Trecanni, l'enciclopedia Italiana. Dizionario Biografico degli Italiani (італ.). Rome.
  9. ↑ Brundin, Abigail (2005). Colonna, Vittoria (1490–1547). Italian Women Writers. University of Chicago Library. Процитовано 1 липня 2013.
  10. ↑ Gibaldi, Joseph. «Vittoria Colonna: Child Woman, and Poet.» In Women Writers of the Renaissance and Reformation. Ed. Katharina M. Wilson. Athens, Georgia, 1987: p 29.
  11. ↑ Luzio, Alessandro. «Vittoria Colonna.» In Rivista Storica Mantovana. Volume I. (1885), 4–8.
  12. ↑ Charles V (1892). Letter, no. 20, Emperor Charles V to Vittoria Colonna, 26 March 1525. У Ferrero, Ermanno and Giuseppe Müller, with a supplement by Domenico Tordi (ред.). Carteggio (вид. 2nd). Turin: Loescher. с. 28—9.
  13. ↑ von Reumont, Alfred (1892). Müller, Giuseppe and Ermanno Ferrero (ред.). Vittoria Colonna, Marchesa di Pescara: Vita, fede e poesia nel secolo decimosesto (італ.). Loescher. с. 88.
  14. ↑ Brundin, Abigail (2008). Vittoria Colonna and the Spiritual Poetics of the Italian Reformation. Aldershot: Ashgate. с. 23. ISBN 9780754690214.
  15. ↑ Robin, Diana (2012). The Breasts of Vittoria Colonna. California Italian Studies. 3 (1): 5. doi:10.5070/C331009002. ISSN 2155-7926.
  16. ↑ George Bull. Michelango. A Biography. 1995. p.273 St. Martin Press, New York
  17. ↑ Robin, Diana Maury, Anne R. Larsen and Carole Levin (2007). Aragona, Giovanna d'. Encyclopedia of Women in the Renaissance: Italy, France, and England. ABC-CLIO. с. 23. ISBN 9781851097722.
  18. ↑ von Reumont, Alfred (1892). Müller, Giuseppe and Ermanno Ferrero (ред.). Vittoria Colonna, Marchesa di Pescara: Vita, fede e poesia nel secolo decimosesto (італ.). Turin: Loescher. с. 163—5.
  19. ↑ [Vittoria Colonna. Sonnets for Michelangelo. Ed. Abigail Brundin. Chicago: Chicago University Press, 2005.]
  20. ↑ Colonna, Carteggio, letter no. 85, pp. 143–6.
  21. ↑ von Reumont, Alfred (1892). Müller, Giuseppe and Ermanno Ferrero (ред.). Vittoria Colonna, Marchesa di Pescara: Vita, fede e poesia nel secolo decimosesto. Turin: Loescher. с. 159, 169.
  22. ↑ Millington, Ellen J. (1865). Vittoria Colonna, Marchesana di Pescara. У Yonge, Charlotte Mary (ред.). Biographies of Good Women. London: J. and C. Mozley. с. 26. ISBN 9780722217092.
  23. ↑ Cox, Virginia (14 червня 2013). Lyric Poetry by Women of the Italian Renaissance (англ.). JHU Press. ISBN 978-1421409504.
  24. ↑ Lennon, Paul Joseph (2021). Figuring Vittoria Colonna's Desirous Widow in Francisco de Aldana's 'Pues cabe tanto en vos del bien del cielo'. Romance Studies. 39 (4): 208—20. doi:10.1080/02639904.2021.2002555.

Література

  • Brundin, Abigail (2005), Colonna, Vittoria (1490–1547), Chicago: University of Chicago Library
  • Brundin, Abigail (2008), Vittoria Colonna and the Spiritual Poetics of the Italian Reformation, Aldershot: Ashgate Publishing
  • Colonna, Vittoria (1892), Ermanno Ferrero and Giuseppe Müller (ред.), Carteggio, with a supplement by Domenico Tordi (італ.) (лат.) (вид. 2nd), Turin: Loescher
  • Cox, Virginia (2014), Lyric Poetry by Women of the Italian Renaissance, ed., Johns Hopkins University Press
  • Cox, Virginia (2008), Women's Writing in Italy, 1400–1650, Baltimore: Johns Hopkins University Press
  • Magalhães, Anderson (2009), R. Gorris Camos (ред.), Le donne della Bibbia, la Bibbia delle donne. Teatro, letteratura e vita, Atti del XV Convegno Internazionale di Studio organizzato dal Gruppo di Studio sul Cinquecento francese, Verona, 16–19 ottobre 2009 (італ.), Fasano: Schena, с. 159—218
  • Musiol, Maria (2013), Vittoria Colonna: A Woman's Renaissance, An Approach to Her Life and to Herself, Berlin: Epubli, ISBN 9783844257502
  • Patrizi, Giorgio (1982), Dizionari Biografico degli Italiani (італ.), т. 27, Rome: Instituto dell'Enciclopedia Italiana
  • Reumont, Alfredo (1883), Giuseppe Müller and Ermanno Ferrero (ред.), Vittoria Colonna. Vita, fede e poesia nel secolo decimosesto (італ.), Turin: Loescher
  • Robin, Diana (2012). The Breasts of Vittoria Colonna. California Italian Studies. 3 (1): 1—16. doi:10.5070/C331009002. ISSN 2155-7926.
  • Robin, Diana Maury, Anne R. Larsen and Carole Levin (2013), Encyclopedia of Women in the Renaissance: Italy, France, and England, ABC-CLIO, Inc.
  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Colonna, Vittoria». Encyclopædia Britannica. Vol. 6 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 715.
  • Herbermann, Charles, ed. (1913). "Vittoria Colonna" . Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.

Для подальшого читання

  • Jerrold, Maud F. (1906), Vittoria Colonna: With Some Account of Her Friends and Her Times, London: Dent
  • Lefèvre-Deumier, Jules (1856), Vittoria Colonna (фр.), Paris: L. Hachette
  • Och, Marjorie (1993). Art Patronage and Religious Reform in Sixteenth-Century Rome. Diss. Bryn Mawr College.
  • Och, Marjorie (2002). "Portrait Medals of Vittoria Colonna: Representing the Learned Woman, " in Women as Sites of Culture: Women's Roles in Cultural Formation from the Renaissance to the 20th Century, ed. Susan Shifrin, pp. 153-66. Aldershot, Hampshire, England: Ashgate. Collected in Literature Criticism from 1400 to 1800, pp. 30-36, ed. Lawrence J. Trudeau. Farmington Hills, MI: Gale, 2013.
  • Och, Marjorie (2001). "Vittoria Colonna and the Commission for a Mary Magdalen by Titian, " in Beyond Isabella: Secular Women Patrons in Renaissance Italy, eds. S. Reiss and D. Wilkins, pp. 193—223. Kirksville, MO: Truman State University Press; reprinted 2002.
  • Och, Marjorie (2011). «Vittoria Colonna in Giorgio Vasari's Life of Properzia de’ Rossi,» in Wives, Widows, Mistresses, and Nuns in Early Modern Italy, ed. Katherine McIver.  Aldershot, Hampshire, England: Ashgate.
  • Roscoe, Maria. Vittoria Colonna: her Life and Poems. 1868[1]
  • Targoff, Ramie (2018), Renaissance Woman: The Life of Vittoria Colonna, New York: Farrar, Straus & Giroux
  • Trollope, Thomas Adolphus (1859), Life of Vittoria Colonna, Boston, MA: Houghton, Mifflin and Co.
  • Wyss, Johann J. (1916), Vittoria Colonna: Leben, Wirken, Werke, eine Monographie (нім.), Frauenfeld: Huber & Co.

Посилання

Read other articles:

Asisten Residen

Bupati (berpakaian adat Jawa), asisten residen (di tengah) dan para controleurs Malang di sekitar tahun 1930 Asisten residen adalah pegawai negeri tertinggi di suatu afdeling pada masa penjajahan Belanda. Tiga sampai lima afdeling membentuk karesidenan, yang dikepalai oleh residen, yang juga pimpinan langsung asisten residen. Bupati adalah kepala setempat yang bekerja sama dengan asisten residen, begitupun juga melalui otoritas atas penduduk melalui pengakuan mereka yang tak dapat dihindari. ...

 

 

Jamur spons

Jamur spons Morchella conica, salah satu cotoh spesies Morchella di Polandia. Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Fungi Divisi: Ascomycota Subdivisi: Pezizomycotina Kelas: Pezizomycetes Ordo: Pezizales Famili: Morchellaceae Genus: MorchellaDill. ex Pers. (1794) Spesies tipe Morchella esculenta(L.) Pers. (1801) Morchella, jamur spons atau morelia adalah jamur saprofit yang dapat dikonsumsi.[1] Jamur ini memiliki habitat di tanah kaya humus, daun yang sudah mati, dan batang pohon meranggas.&#...

 

 

كأس ملك إسبانيا 2005–06

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) كأس ملك إسبانيا 2005–06الفرق82البطلإسبانيولالوصيفريال سرقسطةالمباريات الملعوبة111الأهداف المسجلة280 (2.52 لك�...

Perfect Love

Perfect LoveGenre Drama Komedi Cerita Ghifari Veronica Latifiane Danti R. Mahaardika SutradaraThaleb Wirachman WahjudiPemeran Aci Resti Refal Hady Yoriko Angeline Jourdy Pranata Penggubah lagu temaUN1TYLagu pembukaSatu – UN1TYLagu penutupSatu – UN1TYNegara asalIndonesiaBahasa asliBahasa IndonesiaJmlh. musim1Jmlh. episode10ProduksiProduser eksekutif Sutanto Hartono Hermawan Sutanto Tina Arwin Aoura Lovenson Chandra Nadia Hudyana Produser Thaleb Wirachman Wahjudi Uyun Rabianti Penyunting Y...

 

 

Baix Ebre

Comarca in Catalonia, SpainBaix EbreComarca FlagCoat of armsCountry SpainAutonomous community CataloniaRegionTerres de l'EbreProvinceTarragonaCapitalTortosaMunicipalities List L'Aldea, Aldover, Alfara de Carles, L'Ametlla de Mar, L'Ampolla, Benifallet, Camarles, Deltebre, Paüls, El Perelló, Roquetes, Tivenys, Tortosa, Xerta Government • BodyBaix Ebre Comarcal Council • PresidentAntoni Gilabert (ERC)Area • Total1,002.6 km2 (387.1 sq...

 

 

Kantor Perdana Menteri (India)

Kantor Perdana MenteriLambang IndiaGedung Sekretariat, Blok SelatanInformasi lembagaWilayah hukumRepublik IndiaKantor pusatBlok Selatan, Gedung SekretariatRaisina Hill, New DelhiPejabat eksekutifNripendra Misra, Sekretaris PrinsipalSitus webpmindia.nic.in Kantor Perdana Menteri (KPM) terdiri dari para staf Perdana Menteri India, serta staf pendukung tingkat berganda yang memberi laporan kepada Perdana Menteri. KPM dikepalai oleh Sekretaris Prinsipal, saat ini Nripendra Misra. KPM aslinya bern...

Ministère fédéral de la Coopération économique

Pour les articles homonymes, voir BMZ. Ministère fédéral de la Coopération économique et du Développement (de)Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung Situation Création 14 novembre 1961 Type Ministère fédéral allemand Siège Bundeskanzleramtsgebäude, Bonn Langue Allemand Budget 6 milliards d'euros (2010) Organisation Ministre fédérale Svenja Schulze Personnes clés Walter Scheel Erhard Eppler Egon Bahr Jürgen Warnke Heidemarie Wieczorek-Zeul Site w...

 

 

Brown & Williamson

American tobacco company Brown & Williamson Tobacco CorporationBrown & Williamson factory in 1918Company typeSubsidiaryIndustryTobaccoFoundedin Winston-SalemFounderGeorge T. Brown Robert L. WilliamsonDefunct2004; 20 years ago (2004) [1]FateMerged with the other BAT's U.S. business (BATUS, Inc. and R.J. Reynolds to form Reynolds American.[1]SuccessorReynolds American[1]HeadquartersUnited StatesArea servedUnited StatesProductsCigarettesParentBri...

 

 

ASCL1

Protein-coding gene in humans ASCL1IdentifiersAliasesASCL1, ASH1, HASH1, MASH1, bHLHa46, achaete-scute family bHLH transcription factor 1External IDsOMIM: 100790 MGI: 96919 HomoloGene: 31234 GeneCards: ASCL1 Gene location (Human)Chr.Chromosome 12 (human)[1]Band12q23.2Start102,957,674 bp[1]End102,960,513 bp[1]Gene location (Mouse)Chr.Chromosome 10 (mouse)[2]Band10|10 C1Start87,326,681 bp[2]End87,329,522 bp[2]RNA expression patternBgeeHumanMo...

On Being

Spirituality podcast by Krista Tippett On BeingOther namesFirst Person (2001–2003)Speaking of Faith (2003–2010)Genre Interview Religion and spirituality podcast Running time51 minutesCountry of originUnited StatesLanguage(s)EnglishSyndicatesPublic Radio ExchangeHosted byKrista TippettCreated byKrista TippettExecutive producer(s)Krista TippettRecording studioMinneapolis, MinnesotaOriginal releaseSeptember 22, 2001 –presentNo. of episodes283Other themesSeven League Boots by Zoe Keati...

 

 

Surah Az-Zukhruf

Surah ke-43az-Zukhruf PerhiasanTeks ArabTerjemahan KemenagKlasifikasiMakkiyahJuzJuz 25Jumlah ruku7 rukuJumlah ayat89 ayat Surah Az-Zukhruf (Arab: الزخرف, Perhiasan) adalah surah ke-43 dalam al-Qur'an. Surah ini tergolong surah makkiyah, terdiri atas 89 ayat. Dinamakan Az-Zukhruf yang berarti Perhiasan karena kata Az-Zukhruf yang terdapat pada ayat 35 pada surah ini. Ayat ini menegaskan bahwa harta tidak dapat dijadikan dasar untuk mengukur tinggi rendahnya derajat seseorang, karena hart...

 

 

Dawlish Town A.F.C.

Defunct football club Football clubDawlish TownFull nameDawlish Town Association Football ClubNickname(s)The SeasidersFounded1889 (as Dawlish Argyle)GroundSandy Lane,Dawlish2010–11Western Football LeaguePremier Division, 6th Home colours Away colours Dawlish Town A.F.C. was a football club based in Dawlish, Devon, England. The club played in the Western League Premier Division. In March 2008, the club entered into a partnership with Newton Abbot to share administrative resources, although t...

Troyan

For other uses, see Troyan (disambiguation). Not to be confused with Trojan or Troian. Place in Lovech, BulgariaTroyan ТроянWhite Osum river running through the town Coat of armsTroyanLocation of TroyanCoordinates: 42°52′58.8″N 24°43′1.2″E / 42.883000°N 24.717000°E / 42.883000; 24.717000CountryBulgariaProvince(Oblast)LovechGovernment • MayorDonka Mihaylova (BSP)Area • City60.243 km2 (23.260 sq mi)Elevation380 ...

 

 

Attributed arms

Coats of arms given to a person retrospectively Example of arms attributed to Jesus from the 15th-century Hyghalmen Roll, based on the instruments of the Passion Attributed arms are Western European coats of arms given retrospectively to persons real or fictitious who died before the start of the age of heraldry in the latter half of the 12th century. Once coats of arms were the established fashion of the ruling class, society expected a king to be armigerous.[1] Arms were assigned to...

 

 

École des beaux-arts

La sede dell'École nationale supérieure des beaux-arts a Parigi. L'École des beaux-arts (in italiano: Scuola delle belle arti) si riferisce ad alcune influenti scuole d'arte in Francia. La più nota è l'École nationale supérieure des beaux-arts (ENSBA) di Parigi. In questa scuola, che esiste da oltre 350 anni, hanno studiato molti dei più grandi artisti europei. Lo stile Beaux-Arts indica un gusto vicino alle antichità classiche. I risultati della preparazione alla progettazio...

雪中悍刀行

此條目需要补充更多来源。 (2021年1月20日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：雪中悍刀行 — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 雪中悍刀行Sword Snow Stride電視海報类型古装剧、武俠玄幻剧原作雪中悍刀行烽�...

 

 

Manorama (Tamil actress)

Indian actress Not to be confused with Manorama (Hindi actress). This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Manorama Tamil actress – news · newspapers · book...

 

 

Tallow

Rendered form of beef or mutton fat For other uses, see Tallow (disambiguation). Tallow made by rendering calf suet Tallow is a rendered form of beef or mutton suet, primarily made up of triglycerides. In industry, tallow is not strictly defined as beef or mutton suet. In this context, tallow is animal fat that conforms to certain technical criteria, including its melting point. Commercial tallow commonly contains fat derived from other animals, such as lard from pigs, or even from plant sour...

أدب الجريمة

شرلوك هولمز (يمين) وصديقه دكتور واطسون من أشهر شخصيات هذا النوع. أدب الجريمة (بالإنجليزية: Crime fiction)‏، أو قصة التحري، أو لغز القتل، أو رواية الغموض، أو الرواية البوليسية: تصف جميع هذه المصطلحات الروايات التي تركز على الأفعال الإجرامية وخاصة على التحقيق، سواء من قبل أحد المحق...

 

 

ニューズウィーク

ニューズウィーク Newsweek 創刊号ジャンル ニュース情報誌刊行頻度 週刊発売国 アメリカ合衆国言語 英語出版社 Independent (1933–1961, 2018–present) The Washington Post Company (1961–2010) The Newsweek Daily Beast Company/IAC (2010–2013) IBTメディア (2013–2018) Newsweek Publishing LLC (2018–present) ISSN 0028-9604刊行期間 1933年2月17日 - 現在ウェブサイト www.newsweek.comテンプレートを表示 ニューズウィーク�...