PROFILPELAJAR.COM

Географія Сальвадору
Географія Сальвадору
	Географічне положення Сальвадору
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Центральна Америка
Координати	13°50′ пн. ш. 88°55′ зх. д. / 13.833° пн. ш. 88.917° зх. д.
Територія
Площа	21 041 км² (153-тє)
• суходіл	98,5 %
• води	1,5 %
Морське узбережжя	307 км
Державний кордон	590 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора Сьєрро-Ель-Піталь (2730 м)
Найнижча точка	Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Лемпа (320 км)
Найбільше озеро	Ілопанго (73 км²)
Інше
Природні ресурси	гідроенергія, геотермальна енергія, вуглеводні, родючі ґрунти
Стихійні лиха	активний вулканізм, землетруси, тропічні циклони
Екологічні проблеми	знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод

Сальвадор — північноамериканська країна, що знаходиться на півдні континенту . Загальна площа країни 21 041 км² (153-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 20 721 км², а на поверхню внутрішніх вод — 320 км²^[1]. Площа країни трохи менша за площу Львівської області України.

Назва

Офіційна назва — Республіка Сальвадор, Сальвадор (ісп. Republica de El Salvador, El Salvador)^[2]. Назва країни походить від скорочення іспанської назви території в Центральній Америці — Провінція Господа нашого Іісуса Христа, Спасителя світу (ісп. Provincia de Nuestro Senor Jesus Cristo, el Salvador del Mundo) в 1524-1528 роках від якої в ужитку залишилась лише фраза «Спаситель» (ісп. el Salvador)^[3]. Подібне скорочення спіткало й назву міста Лос-Анджелес.

Історія дослідження території

Географічне положення

Сальвадор — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на північному заході — з Гватемалою (спільний кордон — 199 км), на сході — з Гондурасом (391 км)^[1]. Загальна довжина державного кордону — 590 км^[1]. Сальвадор на заході й півдні омивається водами Тихого океану^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 307 км^[1].

Карта Сальвадору від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Сальвадору та США

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)^[6]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[6]^[1].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Сальвадору

Час

Докладніше: Час у Сальвадорі

Час у Сальвадорі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом)^[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Сальвадору

Тектонічна карта плити Кокос
Центральноамериканський вулканічний пояс
Виверження Ілопанго, 1880 рік
Вулкан Іцалько

Див. також: Гідрогеологія Сальвадору

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Сальвадору

Надра Сальвадору багаті на ряд корисних копалин: нафту^[8].

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Сальвадору

Див. також: Землетрус у Сан-Сальвадорі (1986)

9 січня 2025 року, у Сальвадорі, поблизу тихоокеанського узбережжя країни, було зафіксовано помірний за (шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус силою 5,8 балів за шкалою Ріхтера. Згідно з даними Геологічної служби США, епіцентр землетрусу знаходився за 9 км на схід від портового міста Акахутла, підземні поштовхи були зафіксовані на глибині 95 км^[9]^[10].

Вулканізм

Див. також: Вулкани Сальвадору

Рельєф

Докладніше: Рельєф Сальвадору

Середні висоти — 442 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Сьєрро-Ель-Піталь (2730 м).

Рельєф Сальвадору
Гіпсометрична карта Сальвадору
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Сьєрра-Мадре-де-Чіапас

Узбережжя

Острови

Докладніше: Острови Сальвадору

Клімат

Докладніше: Клімат Сальвадору

Територія Сальвадору лежить у тропічному кліматичному поясі^[11]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси^[12]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується^[12]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)^[12]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони^[12].

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Північної Америки (за Кеппеном)
Кліматограма Сан-Сальвадора

Сальвадор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[13].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Сальвадору

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 25,23 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 452 км² зрошуваних земель^[1].

Гідрографічна мережа Сальвадору
Гідрографічна мережа Сальвадору
Річка Лемпа
Озеро Ілопанго
Озеро Коатепек

Річки

Докладніше: Річки Сальвадору

Річки країни належать басейну Тихого океану.

Озера

Докладніше: Озера Сальвадору

Болота

Докладніше: Болота Сальвадору

Льодовики

Докладніше: Льодовики Сальвадору

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Сальвадору

Рослинність

Докладніше: Флора Сальвадору

Земельні ресурси Сальвадору (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 74,7 %,
- орні землі — 33,1 %,
- багаторічні насадження — 10,9 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 30,7 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 13,6 %;
інше — 11,7 %^[1].

Рослинний покрив Сальвадору, 1980 рік (англ.)

Див. також: Ліси Сальвадору

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Сальвадору

Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області^[12].

Див. також: Ссавці Сальвадору, Птахи Сальвадору та Риби Сальвадору

Охорона природи

Докладніше: Природно-заповідний фонд Сальвадору

Сальвадор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[14].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права^[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: Екологія Сальвадору

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

надзвичайно активний вулканізм, через що країна отримала назву «земля вулканів», найбільш активний вулкан країни, Сан-Мігель (2130 м) востаннє вивергався 2002 року, вулкан Сан-Сальвадор (1893 м), що востаннє вивергався 1917 року, несе потенційну небезпеку для столиці країни, що розташована на його схилах;
часті, інколи досить потужні землетруси^[15]^[16]^[17].
урагани^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

знеліснення;
ерозію ґрунтів;
забруднення вод;
забруднення ґрунтів токсичними відходами.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Сальвадору можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Сальвадору

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м El Salvador, Geography. Factbook.
↑ Котляков В. М., 2006.
↑ Поспелов Е. М., 2005.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
↑ ^а ^б Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 January. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
↑ Сальвадор // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
↑ A 5.8-magnitude earthquake shakes El Salvador but there are no initial reports of damage. Updated 7:13 PM GMT+2, January 9, 2025
↑ У Сальвадорі стався землетрус магнітудою 5,8. 10.01.2025, 00:08
↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ФГАМ, 1964.
↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
↑ У Сальвадорі стався землетрус. 16.05.2017, 13:28
↑ У Сальвадорі стався сильний землетрус. 03.04.2018, 04:28
↑ У Сальвадорі стався землетрус магнітудою 6,2. 17.05.2019, 02:15

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
Сальвадор // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

(рос.) Сальвадор // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
(рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
(рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00315-1.
(рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
(рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Сальвадор // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.