Географія Того

Географія Того
Географічне положення Того
Географічне положення Того
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонЗахідна Африка
Координати8°00′ пн. ш. 1°10′ сх. д. / 8.000° пн. ш. 1.167° сх. д. / 8.000; 1.167
Територія
Площа56 785 км² (126-те)
 • суходіл95,8 %
 • води4,2 %
Морське узбережжя56 км
Державний кордон1880 км
Рельєф
Типрівнинний
Найвища точкагора Агу (986 м)
Найнижча точкаАтлантичний океан (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаМоно (467 км)
Найбільше озеролагуна Того (46 км²)
Інше
Природні ресурсифосфати, вапняки, мармур, родючі ґрунти
Стихійні лихасуховії, посухи
Екологічні проблемизнеліснення, забруднення вод, забруднення повітря

Того — західноафриканська країна, що знаходиться на узбережжі Гвінейської затоки між Ганою на сході і Беніном на заході . Загальна площа країни 56 785 км² (126-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 54 385 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 400 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу Київської області України.

Назва

Офіційна назва — Тоголезька Республіка, Того (фр. Republique Togolaise)[2]. Назва країни успадкована від назви колонії Тоголенд, яка була утворена від назви селища Тоґо (тепер Тоґовіль) на березі озера Того з додаванням німецького слова «ланд» на означення землі, країни. Назва селища з мови еве перекладається як Берег озера, де «то» — вода, а «го» — берег[3]. Колишня, у 18851914 роках, німецька колонія Тоґоланд (нім. Togoland). Пізніше, у 19161960 роках, французька колонія Французький Тоголенд (фр. Togoland français).

Історія дослідження території

Географічне положення

Того — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході — з Беніном (спільний кордон — 651 км), на півночі — з Буркіна-Фасо (131 км), на сході — з Ганою (1098 км). Загальна довжина державного кордону — 1880 км[1]. Того на півдні омивається водами Бенінської затоки, частина Гвінейської, Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 56 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 30 морських миль[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1][6].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Того

Час

Докладніше: Час у Того

Час у Того: UTC (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Того

Корисні копалини

Надра Того багаті на ряд корисних копалин: фосфати, вапняк, мармур[8].

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Того

Вулканізм

Див. також: Вулкани Того

Рельєф

Докладніше: Рельєф Того

Середні висоти — 236 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Агу (986 м).

Узбережжя

Клімат

Докладніше: Клімат Того

Південь Того лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, але влітку може відмічатись посушливий сезон[10].

Того є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Того

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 14,7 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 70 км² зрошуваних земель[1].

Річки

Докладніше: Річки Того

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Озера

Докладніше: Озера Того

Болота

Докладніше: Болота Того

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Того

Рослинність

Докладніше: Флора Того

Земельні ресурси Того (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 67,4 %,
    • орні землі — 45,2 %,
    • багаторічні насадження — 3,8 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 18,4 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 4,9 %;
  • інше — 27,7 %[1].
Див. також: Ліси Того

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Того

Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи

Того є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: Екологія Того

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари взимку, що спричиняють зниження вологості повітря і значне зниження видимості; періодичні посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Того можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Того

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к Togo, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Африка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

Посилання