Офіційна назва — Острови Теркс і Кайкос (англ.Turks and Caicos Islands; TCI)[2]. Назва країни походить від назви однойменних островів. Острови Теркс отримали власну назву від місцевої назви мелокактуса (англ.Turk's Head fez cactus), що росте на них і у перекладі означає кактус з головою турка (в тюрбані)[1]. Острови Кайкос (Caya hico) у перекладі з мови індіанців лукаяні означає струна островів[1].
Історія дослідження території
Географічне положення
Острови Теркс і Кайкос — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острови Теркс і Кайкос з усіх боків омиваються водами Карибського моряАтлантичного океану[3]. Острови лежать на південний схід від Багамських Островів; за 145 км на північний схід від Куби; на північ від острова Гаїті[3]. Загальна довжина морського узбережжя 389 км[1].
Час на Островах Теркс і Кайкос: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[5]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. острови Теркс і Кайкос
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб Фламіго-Гіллс (48 м). Усі острови низовинні, сформовані з вапняку.
Карта рельєфу Великих Антильських островів і Терксу з Кайкосом
обмежені ресурси природних джерел питної води, населення самостійно запасає дощову воду в цистернах, дефіцит природних джерел питної води.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Островів Теркс і Кайкос можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: . острови Теркс і Кайкос
↑Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
(англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN9764100333.
Російською
(рос.) Теркс и Кайкос // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
(рос.)Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.