Бесідка

село Бесідка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Ставищенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32020170030029238
Основні дані
Засноване 1560[1]
Населення 1216
Площа 5,522 км²
Густота населення 220,21 осіб/км²
Поштовий індекс 09444
Телефонний код +380 4564
Географічні дані
Географічні координати 49°18′27″ пн. ш. 30°16′25″ сх. д. / 49.30750° пн. ш. 30.27361° сх. д. / 49.30750; 30.27361
Середня висота
над рівнем моря
239 м
Водойми р. Красилівка
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 09444, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Бесідка, вул. Шевченка,38
Карта
Бесідка. Карта розташування: Україна
Бесідка
Бесідка
Бесідка. Карта розташування: Київська область
Бесідка
Бесідка
Мапа
Мапа

CMNS: Бесідка у Вікісховищі

Бе́сідка — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Красилівка (притока Гнилого Тікичу) за 13 км на південний схід від селища Ставище. Населення становить 1 216 осіб.

Історія

Село було засновано в 1560 році. Біля лісу проходила дорога з Білої Церкви на Умань. У давнині там стояв козацький курінь, у якому козаки проводили бесіди. В бесідах козаки складали плани нападу на ляхів і татар. Від цього і пішла назва Бесідка. У пам'яті бесідчан збереглися мікротопоніми, які дають можливість заглянути в минуле. Огруд — там знаходився панський маєток і ріс величезний фруктовий сад. Верх'яр — дуже давно тут проходила дорога, яку називали Тасьма, їм чумаки їздили в Крим по сіль. Сокорінкою бесідчани називають місце, де росли два великих столітніх тополі. У них був колодязь і стояв хрест. У посушливі роки сюди приходили люди просити у Бога дощу.[2]

Жителі Бесідки брали активну участь в антикріпосницькому селянському русі, т. зв. Київській козаччині. У квітні 1855 року відбулася збройна сутичка селян з військами, після чого селян покарали різками, а їх ватажка Ф. Шеремія заслали до Сибіру на каторгу.

В 1902—1905 рр. у селі відбулося кілька страйків селян. В село були введені війська, виступи селян придушили.

В січні 1919 року біля села за участю українських повстанських отаманів Зеленого і Кармелюка відбулась битва з загонами більшовицьких загарбників[3]

За мужність і відвагу, виявлені в боях з нацистськими загарбниками в роки німецько-радянської війни, 173 жителі нагороджені орденами й медалями СРСР.

У повоєнні радянські часи в селі було розміщено колгосп ім. Щорса, що мав 3583 га землі, у тому числі 3478 га орної. Вирощували зернові й технічні культури. Розвинуте було тваринництво, птахівництво, садівництво, рибне господарство (площа ставків — 56 га).

За успіхи в розвитку сільського господарства 12 передовиків нагороджені орденами й медалями, у тому числі голова колгоспу І. С. Корнієнко — орденом Леніна, комбайнер А. Д. Махаринський— орденом Жовтневої Революції.[4]

Відомі люди

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ВРУ
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. http://ukrssr.com.ua/kiyivska/stavishhenskiy/besidka-stavishhenskiy-rayon-kiyivska-oblast
  5. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 324 с. ISBN 966-8201-26-4
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-10-19 у Wayback Machine.]