Розташоване над річкою Кам'янка. На півночі межує із селом Сидори, на півдні — із селом Дрозди.
Історія села
Засноване в XVI столітті. Вперше згадується як хутір Кам'янець, який 1544 року, волею польського короля Сигізмунда I, було передано київському зем'янину Михайлу Мазепі[1] привілеєм від 15 червня 1572, виданим у Варшаві. На цьому місці він збудував село, назване згодом (уже після народження Івана Мазепи) Мазепинцями. Село перейшло його нащадку (імовірно сину) Миколі Мазепі-Колединському, а згодом — Адаму-Стефану Михайловичу Мазепі як спадщина. 20 березня1639 року в хуторі Кам'янці народився Іван Степанович Мазепа.[2]
Мазепами у селі було зведено Воскресенську церкву.
За переказом, після поразки виступу Івана Мазепи проти московського ярма і царя Петра І, за давніми переказами самого села, сюди привели декілька десятків козаків, закутих у кайдани, і московська кавалерія показово розтоптала їх копитами своїх коней.[джерело?] Сьогодні на тому місці — розоране поле і курган неподалік, насипаний в пам'ять про ту розправу.
За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. с. Мазепинці відносилося до Київського воєводства, з 1795 р. Білоцерківської округи Київського намісництва, з 1797 р. Васильківського повіту Київської губернії.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Мазепинці (приписні сс.* Дрозди, Сидори) XVIII ст. — Київського воєв., з 1795 р. Білоцерківської округи Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. — Великополовецької волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаютья в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/maze_001.xml [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
Поруч із храмом розташований Меморіальний комплекс парку козацької слави, що включає музей етнографії та старожитностей, ландшафтний етнографічний парк (курган, козацька вежа, млин, криниця-журавель, криниця, діюча корчма) та пам'ятник Івану Мазепі.
Персоналії
У селі в родині священика сільської церкви св. Миколая (роки служби в церкві: 1858—1893) Григорія Іоанновича Черняхівського народилися три вчені-медики:
У червоному полі золотий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа золотою шестипроменевою зіркою, а зліва золотим півмісяцем вправо. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
У червоному полотнищі жовтий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа жовтою шестипроменевою зіркою, а зліва жовтим півмісяцем вправо. Співвідношення сторін прапора 2:3.
Галерея
Храм Святителя Миколая
Пам'ятник І. Мазепі у Мазепинцях
Млин
Криниця «журавель»
Козацька вежа та криниця
Курган із хрестом
Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського
Пам'ятник односельчанам, що загинули в роки німецько-радянської війни
↑«… Враховуючи службу і шляхетський стан Михайла Мазепи, земянина нашого київського, надаємо йому листом нашим землі пусті, людьми неосаджені, що лежать коло р. Кам'яниці, починаючи від моста, по которому проходить великий гостинець, аж до урочища Погухова» (1572) // Сергій Павленко. Іван Мазепа. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 315 с.; іл. — С. 8.
↑Сергій Павленко. Іван Мазепа. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 315 с.; іл. — С. 8-12.