село Косівка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Володарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32020030140081853
Основні дані
Засноване	1342
Перша згадка	1342 (682 роки)[1]
Населення	680
Поштовий індекс	09353
Географічні дані
Географічні координати	49°28′16″ пн. ш. 29°45′11″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	183 м
Місцева влада
Карта
Косівка
Косівка
Мапа
Косівка у Вікісховищі

Косі́вка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване в гирлі річки Коса (притока Росі) за 15 км на південний захід від смт Володарка. Через село проходить автошлях Р17. За 3 км на захід від села розташоване Косівське водосховище. Населення становить 680 осіб.

Перша однокласна школа в с. Косівка була заснована у 1874 році. Діяла вона під наглядом церкви. Уроки вели дяк і піп.

У 1887 році при церкві Покрови в с. Косівка громадою була заснована церковноприходська школа. Учителем був Даргоманов. У школі читались граматика (краснописаніе), арифметика, історія, Закон Божий, який читав настоятель Покровської церкви. Заняття в школі були від Покрови до Великодня (14 жовтня — 25 квітня). У школу переважно ходили хлопчики, дівчаток у школу не пускали.

У 1913 році парафію церкви прийняв В'ячеслав Крижанівський (за свідченнями, брат Крижанівського — соратника Леніна).

У 1913 році в селі були організовані два товариства: громадське і кредитне, які в 1914 році побудували в селі Банк — комерційний та школу "Семикласне училище (ці приміщення ще досі існують).

У 1915 році, коли розгорнулася революційна пропаганда проти самодержавства, священик Крижанівський під тиском поліції змушений був піти в підпілля і виїхати із села.

У 1915 році в село призначений священиком Яків Богачевський. Він, будучи прогресистом, продовжив справу попередника в громадській роботі. З 1916 по 1922 рік із семикласного училища було випущено 72 випускники. Більшість учнів була з інших сіл. Після революції, починаючи з 1917 по 1927 рік, знову в Косівці була організована початкова школа (4 класи).

У 1927 році наказом облвно Київської губернії було утворено другу в районі (окрім Володарки) семирічну школу.

Перед війною, в 1936—1941 роках, школа зіграла велику роль у становленні культури на селі. Особливо часто на сцені сільського клубу школа показувала драматичні вистави класиків української драматургії: «Наймичка», «Назар Стодоля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Москаль — чарівник», «Наталка Полтавка».

Під час окупації школа була зайнята під управу. Пізніше в приміщенні обладнали майстерню по плетенню солом'яних лаптів для німецької армії.

Підручники були знищені, проте парти збереглися до 1944 року.

Під час окупації, в 1942 році, староста Козачук Овер'ян спробував відкрити школу для 1-3 класів. Але така школа існувала з вересня по грудень, німці закрили її. За час навчання діти вивчили кілька колядок та молитов.

З 31.12.1943 на 1.01.1944 року село було звільнено від нацистських загарбників.

12 січня 1944 року відбулися батьківські збори.

У 1980 році директором школи була призначена Корінчук Олена Миколаївна. При ній збудовано нову школу на 250 місць, із центральним опаленням, водогоном, спортзалом кухнею та їдальнею, майстернею.

З 2000 року при школі працює підготовча група. Школа перейменована у Косівське навчально-виховне об'єднання «Школа І-ІІ ступенів — дитячий садок».

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

• Будинок кредитно-кооперативного товариства, 1913—1914 років.

• 
  Вулиця 30-річчя Перемоги
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Церква (колишнє кредитно-кооперативне товариство 1914р.)
• 
  Косівське водосховище на річці Рось
• 
  Пам'ятник на честь воїнів-односельців

• Бричка Віталій Вікторович (1994—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• https://web.archive.org/web/20140508043015/http://mari.kiev.ua/Chep_Ukr_archit_Site.pdf
• Київщина туристична: Путівник/ Ред. В. Г. Романчишин. — Київ: Світ успіху, 2009. — 462 с. - ISBN 978-966-8352-33-1
• Чепелик, В. В.

  Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; ред. А. О. Пучков ; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ: Фенікс, 2013. — 224 с. : іл.

• http://volodarka-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=167:2012-04-11-12-15-23&catid=76:2012-04-11-09-29-46&Itemid=109^{[недоступне посилання]}
• http://www.kosivka-nvo.edukit.kiev.ua/istoriya_sela_kosivki/ [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• http://konesh.ru/selo-berezna-volodarsekogo-rajonu-kiyivsekoyi-oblasti-stranica-4.html [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]

Чепелик, В. В.

• Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; ред. А. О. Пучков ; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ: Фенікс, 2013. — 224 с. : іл.

На автошляху в напрямку Київ-Вінниця при в'їзді в село є Пам'ятник жертвам голодомору, с. Косівка (посилання на літературу: Київщина туристична: Путівник/ Ред. В. Г. Романчишин. — Київ: Світ успіху, 2009. — 462 с. — ISBN 978-966-8352-33-1 (С. 235.— фото), який створив житель села Зоренко Іван Якович.

• Адміністративно-територіальний устрій Київської області (укр.)
• http://who-is-who.ua/main/page/msukuivshuna11/117/539 [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
• облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Погода у селі [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Володарського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.