«„Розп'яття“ для Вітторії Колонни» (італ.Crocifissione per Vittoria Colonna) — це малюнок крейдою на папері (37x27 см), який приписується Мікеланджело Буонарроті. Малюнок датується приблизно 1545 роком і зберігається у Британському музеї в Лондоні.
Історія
Мікеланджело познайомився з Вітторією Колонною близько 1538 року[1]. Їхня жвава дружба сприяла допуску Мікеланджело до її соціальних кіл, і він познайомився з питаннями церковної реформи. Мікеланджело виконав для Колонни кілька картин у п'ятому десятилітті XVI століття. Усі вони зараз втрачені або мають суперечливу атрибуцію, але збереглося кілька ескізів і копій, зроблених учнями та шанувальниками Мікеланджело.
Окрім «П'єти», найвідомішим твором для Вітторії Колонни є «Розп'яття», цінний малюнок якого зберігся в Лондоні, але він не є загальноприйнятим як авторський, а також ескіз із зображенням скорбників у Луврі (олівець, 23x11 см). Картина за малюнком мала б бути виконана, і бути мініатюрною. Її можна прослідкувати у списку картин Боттарі в галереї Медічі в 1759—1760 роках, хоча, можливо, що це була копія так само втраченої роботи Алессандро Аллорі.
Розп'яття у Вітербо стало предметом подальших досліджень, які дозволили висвітлити важливі стосунки через лист Вітторії Колонни (яка проживала у Вітербо кілька років) до Мікеланджело[3].
Опис і стиль
Тема «Розп'яття» вирішена тут у дуже емоційній композиції, коли Христос наче постає з хреста обертальним рухом угору, отриманим через частковий поворот тулуба та стегон. Його молода і чуттєва постать, можливо, натякала на католицькі реформаторські теорії, які вбачали в жертві крові Христа єдиний шлях індивідуального спасіння.
По боках Христа є два скорботних ангела.
У «Життєписах» Вазарі малюнок згадано так: «Для неї[Вітторії Колонни] Мікеланджело намалював Оплакування Христа: тіло мертвого Христа на руках у Богородиці з двома ангелочками, річ предивна, і розп'ятого Христа, твір божественний»[4].
