Станом на 14 жовтня2024 року зафіксовано 303 втрачених літака та гелікоптерів про які відомо з відкритих джерел інформації, що належали російським силовим відомствам та терористичним організаціям[1] (у тому числі за межами території бойових дій). З них: літаків — 150, гелікоптерів — 152, тип не встановлено — 1.
Згідно з Oryxspioenkop (без урахування випадків за межами території бойових дій) на 10 серпня 2024 року зафіксовано 113 втрачених та пошкоджених літаків та 137 гелікоптерів, а також 376 БпЛА оперативно-тактичного рівня[2].
Згідно з Warspotting (без урахування випадків за межами території бойових дій) на 10 серпня 2024 року зафіксовано 96 втрачених та пошкоджених літаків та 119 гелікоптерів, а також 426 БпЛА оперативно-тактичного рівня[3].
Згідно даних Генерального штабу Збройних сил України про втрати ворога, на 28 листопада 2024 року відомо про 369 уражених літаків, 329 гелікоптерів, 2 765 крилатих ракет та 19 661 БпЛА оперативно-тактичного рівня.
Станом на 10 листопада 2023 року відомо про щонайменше 197 загиблих пілотів[4].
Відповідно до даних підрахунків візуально підтверджених втрат згідно з Oryxspioenkop, загальні бойові втрати ворога з 24 лютого2022 по 22 листопада 2023 року склали 12 582 одиниць втраченої техніки (не рахуючи авіацію, БпЛА та флот), а саме: танків —2 472, бойових броньованих машин —4 911, бронемашин управління — 258, інженерної техніки — 363, причіпних артилерійських систем — 333, самохідних артилерійських систем — 602, РСЗВ – 308, засобів ППО —226, автомобільної техніки та автоцистерн – 2 995, спеціальної техніки (радарів, РЛС) —112[5].
Артилерія
позиція російської ствольної артилерії, знищена на початку березня 2022
Станом на 22.11.23 задокументовано 5 169 втрачених одиниць бронетехніки (4 911 бойових броньованих машин та 258 бронемашин управління) та 363 одиниці інженерної техніки:
Згідно даних підрахунків візуально підтверджених втрат Warspotting, загальні бойові втрати ворога з 24 лютого 2022 по 22 листопада 2023 року орієнтовно склали 12 516 одиниць втраченої техніки, а саме: танків —2 290, бойових машин піхоти —4 164, бронемашин і MRAP —309, бронемашин управління —322, протитанкових систем — 41, протиповітряних систем — 226, причіпних артилерійських систем — 302, самохідних артилерійських систем — 593, РСЗВ – 298, засобів РЕБ —104, інженерної техніки — 339, автомобільної техніки та автоцистерн – 2 938[3].
Згідно даних Генерального штабу Збройних сил України загальні бойові втрати ворога з 24 лютого 2022 по 22 листопада 2023 року орієнтовно склали 36 155 одиниць втраченої техніки (не рахуючи БПЛА, крилаті ракети, авіацію та флот), а саме: танків —5 446, бойових броньованих машин —10 188, артилерійських систем —7 769, РСЗВ —899, засобів ППО —589, автомобільної техніки та автоцистерн —10 159, спеціальної техніки —1 105[6].
17.06.22 знищений силами ВМС ЗСУ в акваторії Чорного моря під час транспортування на острів Зміїний боєприпасів, озброєння, військових та ЗРК9К330 «Тор»
українська авіація нанесла удар по сівшому на мілину в 2022 році російському танкеру, ймовірно було уражено російський командний пункт, що був розміщений на судні[36]
«Мєчта»
лоцманський катер
внаслідок ракетного удару 30 травня 2024 року в районі мосту через Керченську протоку були пошкоджені два пороми і один лоцманський катер, який пізніше затонув[37][38]
«Авангард»
пором
«Конро Трейдер»
Інші підрахунки
Відповідно до даних підрахунків візуально підтверджених втрат згідно з Oryxspioenkop, відомо про 19 знищених та пошкоджених кораблів/катерів/підводних човнів[34].
Відповідно до даних підрахунків візуально підтверджених втрат згідно з Warspotting, відомо про 19 знищених та пошкоджених кораблів/катерів/підводних човнів[3].
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський озвучив втрати російських військових у розмірі 180 000 вбитих військовослужбовців, та близько 500 000 разом з пораненими та зниклими безвісти[39].
18 листопада 2023 року стало відомо що снайпер СБУ знищив російського військового з дистанції в 3 800 м, чим встановив новий світовий рекорд[40].
Оцінки третіх країн
Згідно REUTERS станом на 12 грудня Росія втратила 315 000 військових в Україні з початку повномасштабного вторгнення, що становить майже 90% військового персоналу, який вона мала в лютому 2022 року, з посиланням на розсекречений звіт розвідки США[41].
Станом на кінець грудня 2023 року, BBC вдалося встановити імена більш ніж 40 000 ліквідованих російських військових з початку повномасштабного вторгнення, загальна кількість загиблих згідно цих даних доходить до 80 000 осіб з урахуванням тих чию особу не встановлено та понад 23 000 ліквідованих бойовиків ОРДЛО. Загальні втрати (з пораненими) оцінюють у понад 309 000 осіб[42].
За оцінками британських відомств, станом на квітень 2024 року, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила в Україні вбитими й пораненими близько 450 000 особового складу[43]. 3 травня глава МЗС Франції заявив що у війні проти України Росія втратила 500 000 військових, з яких 150 000 вбитими[44].
Втрати оприлюднені російською стороною
15 вересня2022 року Рамзан Кадиров озвучив цифру у 3 300 «працівників правоохоронних органів Чечні», які загинули «під час виконання службового обов'язку», що було на 1 800 більше, ніж роком раніше, при зафіксованих втратах у 137 осіб на той момент[45].
30 квітня 2023 року стало відомо, що на 1 лютого було завербовано близько 49 000 увʼязнених, з яких 77% на той момент вже числились як бойові та небойові втрати[46]. 3 травня 2023 року Євген Пригожин озвучив добові втрати ПВК «Вагнер» у Бахмуті в кількості 103 загиблих[47], а 4 травня — в 116 загиблих[48]. 25 листопада року мер міста Пенза Олександр Басенко запропонував припинити встановлювати меморіальні дошки на честь загиблих у вторгненню в Україну, через їхню значну кількість (7-8 на деяких школах, при загальній кількості російських шкіл 40 000 станом на 2023 рік)[49][50].
Протягом 2023 року кількість людей, що потребують забезпечення засобами реабілітації, виросло на понад 137 000 осіб, або 42%[51]. Станом на 6 квітня 2024 року російські журналісти BBC, Медіазони та волонтери встановили імена понад 50 000 російських військових, які загинули в Україні з початку вторгнення[52].
У травні 2024 року російські журналісти BBC та Медіазони отримали доступ до інформації «ПВК Вагнер», щодо посмертних виплат родичам загиблих, за період з січня 2022 року до серпня 2023 року у цьому документі було записано понад 20 000 імен загиблих російських військових і найманців[53].
Дезертирство
В інформації оприлюдненій російськими журналістами, відомо про постійне зростання числа дезертирів протягом російського вторгнення, протягом березня 2024 року було винесено 700 винесених судових вироків по статті 337 російського кримінального кодексу (самовільне залишення військової частини)[54].
Втрати вищого та старшого офіцерського складу
1 березня2022 року було вбито заступника командира 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Росії генерал-майора Андрія Суховецького[55]. Військовий історик Джек МакКолл зазначає, що Суховецький є другим російським генералом, який був убитий безпосередньо внаслідок бою з українцями після ліквідації вояками УПА радянського генерала Миколи Ватутіна в 1944 році[56][57].
22 травня у небі над Донеччиною знищили генерал-майора військово-повітряних сил Росії у відставці Канамата Боташева[59].
5 червня біля Попасної було ліквідовано генерал-майора Романа Кутузова, першого заступника командувача 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу[60].
12 червня2023 року ракетним ударом українські військові ліквідували генерал-майора Сергія Горячова, начальника штабу 35 загальновійськової армії ЗС РФ[61].
11 липня стало відомо що унаслідок удару крилатими ракетами було ліквідовано генерал-лейтенанта Олега Цокова[62].
28 листопада стало відомо що в Україні ліквідували заступника командира 14-го армійського корпусу РФ генерал-майора Володимира Завадського[63].
Втрати серед окремих регіонів та національних меншин Російської Федерації
У лютому2023 року під містом Вугледар, сформований у Татарстані батальйон «Алга» був практично знищений. Про те, як це сталося, розповів екс-ватажок російських терористів Ігор Гіркін в інтерв'ю голові «Штабу татар Москви» Рустему Ямалєєву. За його словами , поразка була зумовлена низкою причин, на той момент у російських сил було недостатньо сил і засобів для штурму, підрозділ виявився розгромленим, не вступивши в бій[64].
Згідно даних Міноборони Британії березня 2023 року найбільше загиблих на війні російських військових походять зі східних регіонів РФ, також існує велика диспропорція всередині регіонів: в Астрахані приблизно 75% втрат у казахської та татарської меншин[65].
Станом на червень 2023, згідно поіменно встановлених втрат, серед регіонів зберігалася велика диспропорція. У мешканців Бурятії та Туви, які є лідерами серед загиблих на душу населення, ймовірність загинути є у 70 разів вищою чим у мешканців Москви. Загалом 8 з 10 регіонів із найбільшими втратами перебуває у Сибіру та на Далекому Сході Росії[66].
Згідно оприлюдненої інформації, 29 жовтня 2023 року було нанесено ракетний удар по колоні чувашського батальйону «Атӑл» 1251 мсп, втрати склали до 10 знищених вантажівок та 120 вбитих і поранених[69][70][71][72].
У липні 2024 року в Троїцько-Печорському районі республіки Комі встановили памятні знаки оккупантам, ліквідованим в нападі на Україну. На 9 400 жителів припадало 31 табличка[73]. У листопаді 2024 року було опубліковане фото меморіалу загиблим у російському вторгненні в селищі міського типу Рощинський Самарської області, де на 8 128 жителів припадало 134 ліквідованих окупанта[74][75].
Втрати серед колаборантів та окупаційних чиновників
З початку повномасштабного вторгнення розпочалася низка вбивств та замахів на колабораціоністів, російських пропагандистів та окупаційних чиновників, у яких російські ЗМІ звинувачували українські спецслужби та партизанів. Головна мета таких операцій — не вбивство, а попередження про наслідки співпраці з російськими військовими[76].
Так, 2 березня 2022 року був викрадений, а потім знайдений розстріляним проросійський мер міста Кремінна у Луганській області Володимир Струк[77]. 20 серпня 2022 року в Московській області була підірвана Дар'я Дугіна — дочка ідеолога «Русского мира» Олександра Дугіна; 16 вересня у Луганську — генеральний прокурор самопроголошеної ЛНР Сергій Горенко та його заступник Катерина Стегленко; 2 квітня 2023 у Санкт-Петербурзі — блогер-пропагандист Владлен Татарський, 6 грудня 2023 у Супонєво був застрелений колишній народний депутат від партії ОПЗЖ Ілля Кива[78].
Станом на лютий 2024 року відомо про щонайменше 76 випадків замахів на колаборантів та окупаційних чиновників.
Втрати російської авіації у перший день повномасштабного вторгнення
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, протягом доби було знищено щонайменше шість одиниць російської авіації: два літаки, Ан-26[126] та Су-25[127] визнані втраченими російською стороною, один Ка-52[128] здійснив вимушену посадку і був згодом захоплений Україною, ще один Ка-52[129][130][131] з номером RF-91122 був знищений у Гостомелі, там же був також знищений Мі-35 з номером RF-13024[132] і один Мі-24[133][134] з номером RF-95290 було піднято з дна Київського водосховища6 травня 2022, який по даті смерті пілота[135] було ідентифіковано як втрата 24 лютого. Також відомо про одного ліквідованого у цей день командира вертолітної ланки 18 браа на невстановленому борту[136].
Згідно із опублікованих супутникових знімків, 7 та 15 березня 2022 щонайменше 13 гелікоптерів (2 Ка-52, по одному Мі-8 та Мі-28 і ще 8 не встановленого типу) було знищено від ракетних та артилерійських атак ЗСУ по аеропорту «Херсон», ще 10 — ймовірно були пошкоджені[145].
Знищення крейсера «Москва»
14 квітня 2022 внаслідок знищення крейсера «Москва» окрім самого крейсера водотоннажністю 11 280 т., що був флагманом Чорноморського флоту ВМФ Росії загинуло та пропало без вісти щонайменше 37 осіб що перебували на борту[146]. Пропавші без вісти визнані загиблими рішенням російського суду у листопаді 2022 року[147].
Втрати при спробі форсування Сіверського Донця 8-13 травня 2022 року
31 грудня 2022 було завдано ракетного удару по місцю дислокації новоприбулих російських окупантів у будівлі ПТУ № 19 на Кремлівській вулиці, де загинуло, за даними української сторони, близько 400—500 росіян, а ще триста зазнали поранень[149][150][151].
Спроба наступу на Вугледар у січні-лютому 2023 року
Російські війська втратили щонайменше 137 одиниць техніки, в тому числі 36 одиниць танків з 26 січня по 27 лютого 2023[152][153][154].
Знищення чотирьох одиниць авіації у небі Стародубщини 13 травня 2023 року
Починаючи з 12 жовтня, росіяни втратили щонайменше 241 одиницю військової техніки (станом на 17 листопала) навколо міста Авдіївка[168]. 334 одиниці техніки станом на 15 грудня 2023[169]. На відео, опублікованому 10 грудня повідомляється про, начебто, втраченого 61 російського солдата із підрозділу чисельністю 75 осіб за декілька днів[170]. Станом на 12 грудня відомо про щонайменше 13 000 загиблих та поранених російських солдатах у боях за Авдіївку[171]. 13 грудня було опубліковане відео де в одній лісосмузі задокументовані тіла близько 100 загиблих російських військових[172].
30 квітня було опубліковане ще відео де в одній лісосмузі довжиною ~400 метрів задокументовано мертві тіла близько 80 загиблих російських військових[173].
Ракетні удари на аеродроми в Луганську та Бердянську 17 жовтня 2023 року
Згідно зображень із супутникових знімків, щонайменше 7 Ка-52 та 2 Мі-8 було знищено наслідок удару, ще щонайменше 8 Ка-52 та 7 Мі-8 було пошкоджено[174][175][176].
Втрати під час боїв за село Кринки взимку 2023-24 року
Повідомляється, що протягом світлого часу 9-го грудня росіяни втратили 4 танки, 2 БМД та 4 БТР підтверджених на відео[177][178]. Станом на 5 січня2024 року OSINT-ери зафіксовали щонайменше 152 одиниці втраченої техніки російських військових, у тому числі три вогнеметні системи ТОС-1[179][180][181]. Станом на 19 січня зафіксовано 170 одиниць знищеної техніки[182] та пʼять ТОС-1[183][184]. Понад 230 одиниць станом на березень[185].
4 січня2023 року була оприлюднена озвучена у листопаді інформація директором військового штабу Євросоюзу про те що Росія втратила (загиблими і пораненими) понад 250 000 військових і 60% своїх танків[186].
3 лютого 2023 року The New York Times з посиланням та американських та західних офіційних осіб повідомила про 200 000 вбитих і поранених російських військових в Україні[188].
17 лютого 2023 року The Wall Street Journal повідомила з посиланням на міністра оборони Великої Британії оцінку у 60 000 вбитих та 200 000 поранених російських військових (не враховуючи мобілізованих на території ОРДЛО)[189].
13 березня 2023 року стало відомо що Британська розвідка оцінює рівень втрат серед найманців ПВК «Вагнер» у 50%[190].
19 листопада 2023 року у Великій Британії розкрили оцінку втрат росіян у війни проти України у 302 000 вбитих або поранених[191].
Втрати рідкісної техніки
С-400
31 травня 2023 року було знищено пункт бойового управління 55К6Е від ЗРКС-400, а 10 липня було знищено російську самохідну пускову установку 5П85СМ2-1 та багатофункціональний радар 92Н6A зі складу ще одного С-400[192][193]. 23 серпня на мисі Тарханкут було знищено щонайменше дві пускові установки 5П85СМ2-1[194][195]. 14 вересня біля Євпаторії було знищено щонайменше ще дві машини комплексу С-400 (в тому числі одна пускова установка 5П85Т2)[196][195].
20 квітня 2024 року було завдано ракетного удару по засобах (РЛС і командний пункт ЗРК) комплексу С-400[197]. 23 квітня новим ракетним ударом були уражені засоби (РЛС) комплексу С-400 біля населеного пункту Запорізьке Донецької області[198][199][200].
Інше
30 вересня 2022 року, згідно некрологів у російських ЗМІ, був ліквідований водій-заправник БРК «Бастіон», хоча візуального підтвердження втрат цього комплексу ще немає[201].
18 травня 2023 року, згідно некрологів у російських ЗМІ, був ліквідований оператор комплексу розвідки 1Б75 «Пеніцилін», хоча візуального підтвердження втрат цього комплексу ще немає[202].
станом на 3 листопада 2023 українські військові за декілька місяців літа-осені знищили щонайменше 4 контрбатарейні комплекси 1Л219 «Зоопарк», (17 з початку вторгнення)[208][209]
підрозділ аеророзвідки та артилеристи 128 ОГШБр знищили російський комплекс РЕБ «Палантин-К» (розробка 2019 року виготовлена у обмеженій кількості) біля села Українка[214]
український підрозділ аеророзвідки виявив станцію МКТК-1А «Дзюдоїст» (розробка 2012 року виготовлена у обмеженій кількості) та скоригував на неї артилерію у селі Лиманівка[220]
15 листопада 2023 стало відомо що ЗСУ знищили першу БМП-1У «Шквал», захоплену росіянами ще під час війни в Грузії (опісля знаходилась на зберіганні як експонат)[223]
2 січня 2024 знищено перший 1К148 «Ястреб-АВ» (розробка виготовлена у обмеженій кількості), про перше застосування якого у зоні б/д того ж дня повідомлено в російських ЗМІ[226][227]
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
