2Б9 «Васильок» (рос.Василек)[2] — радянський автоматичнийміномет калібру 82 мм. Розробка розпочата в 1967 році на базі автоматичного міномета Ф-82, прийнятий на озброєння у 1970 році.
Заряджання у міномета 2Б9 «Васильок» касетне, в касету поміщають чотири міни. Міномет має два режими стрільби — одиночний і автоматичний. Також міномет може вести стрільбу прямим наведенням кумулятивними мінами і виконувати роль «легкої протитанкової гармати», для цього використовується приціл ПАМ-1[3]. Ствол міномета — гладкий.
Історія
Розробку 2Б9 розпочато на основі ідей і під керівництвом головного конструктора В. К. Філіппова у 1946 році — спочатку як казематну зброю для укріплених районів. В 1955 система надійшла на озброєння Радянської АрміїЗС СРСР під позначенням КАМ («Казематний Автоматичний Міномет»). 1954 року розпочалися роботи зі створення автоматичного міномета на базі КАМ на польовому лафеті. У 1959 році такий міномет (Ф-82) успішно завершив польові випробування і був рекомендований до прийняття на озброєння, але на озброєння прийнятий не був і роботи з нього були припинені. Розробка польового автоматичного міномета для Радянської Армії відновилася лише 1967 року. У 1970 році доопрацьований Ф-82 під позначенням 2Б9 «Васильок» (укр.Волошка) був прийнятий на озброєння і вже наступного, 1971 року, запущений у масове виробництво. Після кількох років серійного виробництва міномет модернізували шляхом заміни водяного охолодження ствола на повітряне охолодження. Модифікований міномет 2Б9М продовжує серійно виготовлятися у Росії.
Виробництво в Україні
У 2019 році українське підприємство КБ «Артилерійське озброєння» опанувало виробництво стволів для мінометів 2Б9 «Васильок». Ствол має позначення КБА.152, і був представлений на стенді підприємства під час XVI міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека» 2019 року. Довжина ствола — 1600 мм, маса 38,5 кг[4].
Перебував на озброєнні обох сторін російсько-української війни з 2014 року[8].
Зокрема, в серпні 2022 року мінометники 22 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ показали знищення російського МТ-ЛБ із 2Б9[9].
Модифікації
2Б9 — варіант з водяним охолодженням ствола (кожух з водою), базова версія.
2Б9М — варіант з повітряним охолодженням ствола — стінка ствола в середній частині потовщена і має ребра.
DE-82 — покращена угорська версія, розроблена в 1987 році[10].
Тип 99 (експортне позначення для модифікації калібру 81,2 мм - W99[11]) — прийнятий на озброєння НВАК в 1999 варіант 2Б9М виробництва КНР
2К21— мобільний мінометний комплекс, розміщений на транспортній машині типу 2Ф54 (модифікований ГАЗ-66)[10][12]. Транспортна машина оснащена лебідкою за допомогою якої може швидко перемістити міномет до кузова. Кузов модифікований для ведення вогню і оснащений спеціальним станком.
Тактико-технічні характеристики
Джерела даних: Широкорад А. Б.[13], Мілітарний[14].
Вага: 622 кг; 2Б9М – 632 кг
Час переведення з бойового положення в похідне і назад: 1,5 хв
↑Б.А. Лісогорський, А.В. Ірха, Г.В. Худов «Порівняний аналіз тактично-тактичних характеристик основних кочівних мінометів» Х; Харківський університет ПС ім. Івана Кожедуба
↑Campbell, David (30 листопада 2017). Soviet Paratrooper vs Mujahideen Fighter: Afghanistan 1979–89. Combat 29. Osprey Publishing. с. 19. ISBN9781472817648.
↑Широкорад А. Б. Отечественные миномёты и реактивная артиллерия. — Минск : Харвест, М. : АСТ, 2000. — С. 87, 163, 166—167. — ISBN 985-13-0039-X (Харвест), 5-17-001748-0 (АСТ).
Ernő Lovass, N.R. Jenzen-Jones (3 вересня 2018). Soviet 2B9M Vasilek self-loading mortar. The Hoplite. Armament Research Services. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.