Вільха (ракетний комплекс)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вільха (значення).
«Вільха»
«Вільха». 2018
«Вільха». 2018
Типракетний комплекс з коригованою ракетою
ПоходженняУкраїна Україна
Історія використання
На озброєнні2018-нині
ОператориУкраїна
ВійниРосійське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробниккооперація з близько 15 підприємств, серед них:
Розробленорозпочато в 2016 році, державні випробування завершено 25 квітня 2018 року
ВиробникДАХК «Артем»
Виготовленнясерійне виробництво з другої половини 2018 року
Виготовлена
кількість		понад 50 одиниць для ЗСУ Експорт — інформація засекречена
Характеристики
Вага33 тонни
Довжина ствола12 000 мм
Ширина3050 мм
Калібр300 мм
Паливотвердопаливна
Операційна
дальність
до 100 км
Швидкість60 км/год
Система
керування
інерційна та супутникова
ТочністьКІВ: [⇨]
  • ~10 м
  • 30 м (на дальності понад 100 км)
Пускова
платформа
модернізований БМ-30 «Смерч»
ТранспортМАЗ-7310
Вільха (ракетний комплекс) у Вікісховищі

«Ві́льха» — українська реактивна система залпового вогню (РСЗВ) з коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Розроблена на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Прийнята на озброєння української армії у 2018 році.[⇨]

Над створенням комплексу працювало близько п'ятнадцяти підприємств українського оборонно-промислового комплексу. Насамперед це КБ «Луч» — головний виконавець проєкту за державним оборонним замовленням. Серед інших важливих учасників — Павлоградський хімічний завод, який розробив та виготовив нове сумішеве паливо для двигунів «Вільхи», підприємство «Артем», на устаткуванні якого виготовляють корпуси для ракет, «Оризон-Навігація», що спеціалізується на системах супутникової навігації, та інші.[1]

Історія

Вперше про проєкт «Вільха» президент України Петро Порошенко заявив 27 січня 2016 року на засіданні РНБО. Ракетний комплекс розроблявся спільними зусиллями фахівців конструкторських бюро «Південне» та «Луч».[2]

Технічні параметри ракети «Вільха» станом на 2016 рік трималися в секреті. Під проєктом «Вільха» фігурує не тільки створення ракети, але й конструювання повноцінного ракетного комплексу. Завершення проєкту «Вільха» було заплановане на кінець 2016 — початок 2017 року. Висловлювалася думка, що комплекс «Вільха» перевершить за тактико-технічними характеристиками комплекс «Точка-У» та може стати його заміною.[2]

Випробування ракети, травень 2017.

22 березня 2016 року були проведені перші випробування ракети. На випробуваннях був присутній секретар РНБО України Олександр Турчинов.[3][4][5]

26 серпня 2016 року пройшов черговий вдалий етап випробувань ракетного комплексу «Вільха» на базі реактивної системи залпового вогню «Смерч». Пуски відбулися на полігоні під Одесою.[6][7] На той час було відомо, що РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас, який, залежно від завдань, може служити як системою ураження наземних цілей, так і засобом боротьби з водними цілями. Визначальною особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. При тому, корекція польоту відбуватиметься не за допомогою GPS, сигнали якої можуть бути придушені[8]. Попри таємність інформації про тактико-технічні характеристики системи, у відкритих джерелах лунали офіційно не підтверджені заяви про підтверджену здатність вражати цілі на відстані 60—120 км (максимальна дальність ураження 9К58 «Смерч» — 90 км).[2][9] Відхилення від цілі на максимальній дальності не перевищує 7 м.[10][11]

Наступний етап випробувань відбувся у вересні 2016 року. Загалом було здійснено 14 успішних пусків нових ракет із РСЗВ «Смерч».[9] У листопаді 2016 року відбувся черговий етап випробувань.[10]

26 травня 2017 року, в присутності Президента України Петра Порошенка, відбулися чергові випробувальні пуски ракет на полігоні в Одеській області, неподалік села Тузли Татарбунарського району.[12]

У листопаді 2017 року на заводі ДАХК «Артем» розпочався монтаж та налагодження лінії виробництва корпусів ракет для ракетного комплексу «Вільха». Була встановлена розкочувальна машина RFFM 330-138-300 з ЧПК турецької фірми Репкон (тур. Repkon).[13] Ця машина спеціально призначена для виробництва високоточних деталей циліндричної порожнистої форми. Машина має можливість формувати ротаційно-симетричні порожнисті деталі з різною товщиною стінок.[14][15]

22 грудня 2017 року відбулися пуски ракет на полігоні в Одеській області в рамках випробувань ракетного комплексу «Вільха». Під час випробувань була перевірена якість ракетних корпусів з надміцних сплавів, виготовлених на технологічному обладнанні, монтаж якого завершився у ДАХК «Артем». Секретар РНБО України Олександр Турчинов повідомив, що перевірялись також високоточна система наведення, уточнення балістичних характеристик, ефективність твердого ракетного палива та надійність враження цілі бойовою частиною ракети[16][17].

За словами секретаря РНБО України Олександра Турчинова, у березні 2018 року мали бути проведені державні випробування ракетного комплексу «Вільха» і після того розпочатися серійне виробництво ракет для потреб Збройних Сил України[18].

Заключні вогневі випробування, 25 квітня 2018.

Проте про завершення державних випробувань стало відомо 25 квітня 2018 року, після проведення низки успішних пусків на полігоні в Херсонській області[19].

24 серпня 2018 року установка взяла участь у параді до дня Незалежності України.[20]

Прийняття на озброєння

У жовтні 2018 року генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння Збройних Сил України та направлено в серійне виробництво — відповідний договір вже укладений. Надходження комплексу до українського війська очікувалося в середині 2019 року.[21][22]

У грудні 2018 року Шепетівським ремонтним заводом було повідомлено про підготовку другого зразка «Вільхи». За словами генерального конструктора «Вільхи», вже замовлено близько 100 ракет. Перші пускові установки мали бути готові в першій половині 2019 року, а ракети — у другій половині 2019 року.[23]

Вільха-М

4 квітня 2019 року на полігоні на Одещині відбулися контрольні випробування модернізованої версії ракетного комплексу «Вільха-М», що стало завершальним етапом його створення. Новий ракетний комплекс має підвищену точність і більший радіус дії, зокрема ракети здатні точно вражати цілі на відстані близько 130 км. Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що ракетний комплекс «Вільха-М» взято на озброєння Збройних Сил України і вже почато виробництво ракет.[24][25]

23 травня 2019 року на Тарутинському військовому полігоні в Одеській області відбувся черговий етап випробувань українських ракет комплексу «Вільха». Відбулися пуски ракет підвищеної дальності «Вільха–М» та ракет з касетною бойовою частиною «Вільха-Р».[26] Державні випробування комплексів «Вільха-М» та «Вільха-Р» заплановані на серпень-жовтень 2019 року.[27]

24 липня 2019 року відбувся черговий етап заводських випробувань боєприпасів «Вільха-М», в ході якого було перевірено низку технічних та технологічних рішень. Пуски проводилась штатними розрахунками 107-ї реактивної артилерійської бригади, яка буде першою в Збройних Силах України озброєна новою системою.[28] Випробування проходили за участі фахівців Державного науково-дослідного інституту випробувань, які використовували данську радарну систему MFTR-2100/40 для перевірки траєкторії польоту ракет.[29]

30 серпня 2019 року на півдні Одеської області відбулися випробування модернізованих ракет реактивної системи залпового вогню «Вільха-М» зі збільшеною дальністю ураження.[30]

У грудні 2019 року повідомлено, що комплекс «Вільха-М» здійснив 2 успішних запуски ракети на відстань понад 100 км, кругове відхилення по цілі становило менш як 30 метрів.[31]

Впродовж 30—31 березня 2020 року на полігоні в Одеській області відбувся черговий етап випробувань з пусками ракети «Вільха-М»[32].

Наступні випробування відбулись 25 квітня 2020 року на полігоні «Алібей», у рамках підготовки до проведення державних випробувань. Ракета вразила ціль на дальності приблизно 110 км із відхиленням у 15 метрів[33].

До кінця 2020 року планувалося продовжити випробування ракетного комплексу «Вільха-М», а вже з 2021 року «Укроборонпром» мав намір розпочати його серійне виробництво[34].

У жовтні 2021 року на полігоні «Алібей» відбувся черговий етап випробувань РСЗВ «Вільха-М». Модернізовані ракети калібру 300 мм вражають наземні цілі на відстані у понад сотню кілометрів. Роботу комплексу та результати стрільб за багатьма параметрами оцінюють спеціалісти державної приймальної комісії. На підставі зібраних даних вони відпрацюють пропозиції щодо прийняття цього зразка на озброєння у військах[35].

На виставці MSPO 2022 у вересні 2022 року в Польщі була представлена версія «Vilkha» на новому шасі з колісною формулою 8×8. Тут так само використані напрямні від БМ «Смерч», але з боків пакет напрямних прикритий листами броньованої сталі. Заявлена виробником максимальна відстань до цілі — 110 км, а кількість реактивних снарядів в пакеті — від 8 до 12 одиниць[36].

28 лютого 2023 перший заступник голови Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України Іван Вінник заявив про налагодження виробництва високоточних ракет «Вільха». Виробники також планують модифікувати «Вільху-М», щоб збільшити її радіус дії до 150 км.

Конструкція

Ракета

РС «Вільха-М»

За словами Юрія Бірюкова кожна пускова установка має 12 ракет, кожна ракета несе бойову частину вагою до 250 кг та наводиться на ціль окремо від решти. Вага самої ракети — 900—1000 кг.

За даними військового експерта Сергія Згурця маса ракети буде в межах 800 кг, маса двигуна — в межах 500 кг, система управління — в межах 70 кг. Швидкість ракети на кінцевій ділянці траєкторії — в межах 3,4 М. Вага бойової частини — близько 250 кг. Існуватиме версія ракети для ураження цілей на відстані в 120 км, але маса бойової частини в неї буде зменшена до 170 кг, а маса двигуна відповідно збільшиться. При цьому ракета досягатиме в апогеї висоти 30—40 км[37].

У стандартній конфігурації діаметр розведення 12 ракет, що запущені у залпі на одному прицільному куті установки становить приблизно 1,5 км[37].

На тестових пусках в травні 2017 року випущені з полігону в Одеській області ракети влучили у ціль на полігоні в Херсонській області з відхиленням не більше ніж 15 м[38].

Компоненти для виробництва «Вільхи» — вітчизняні, з новою системою управління, новим ракетним паливом, новою бойовою частиною. Однією з особливостей є система управління ракетою. Вона передбачає корекцію польоту ракети імпульсними двигунами[2]. Ракета має корпус двигуна, сопловий блок, стабілізатори, бойову частину, запобіжно-виконавчий механізм, систему наведення, систему прийняття сигналів супутникової навігації, газове управління, підривачі виробництва українських підприємств.[1]

Після пуску ракета вилітає з напрямної зі швидкістю близько 30 метрів на секунду, і цього замало, аби керувати нею за допомогою аеродинаміки. Тому після виходу з напрямної ракета стабілізується увімкненням невеликих одноразових реактивних двигунів. Таких імпульсних двигунів 90. Вони зовні розташовані навколо блоку управління у декілька рядів. Всі вони спрацьовують за декілька секунд[37].

Середня частина траєкторії ракети некерована[37].

На третій, завершальній частині польоту, коли ракета починає знижуватися, у передній частині ракети розкриваються аеродинамічні стерна. Система управління інтегрує сигнали від глобальної системи навігації та власної інерціальної системи і формує команди на стерна. Управління відбувається за стандартним методом паралельно-пропорційного наближення. Ракета керується до влучення у ціль[37].

Залп пакетом з 12 ракет відбувається за 48 секунд. Вихід із зони пуску — за 3—4 хвилини[37].

Бойова частина

Ракета буде здатна нести різні бойові частини в залежності від призначення[9]. Так, у травні 2019 року відбулись випробування ракет «Вільха-Р» з касетною бойовою частиною[26].

Шасі

Перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2]. В подальшому шасі нової ракетної системи планувалося виготовити на базі автомобіля КрАЗ-7634 з двигуном потужністю 460 к.с. В лютому 2019 року макет такого варіанту було продемонстровано на виставці IDEX-2019 (ОАЕ)[39].

У грудні 2019 року компанія «Архітектон» показала макет нової пускової «Вільхи». За новою концепцією, самохідна пускова установка отримала нову спарену броньовану кабіну, замість однорядної неброньованої кабіни над двигуном та додаткової надбудови для розміщення операторів ракетного комплексу. Пропоноване шасі машини залишилось без змін — 4-вісне КрАЗ-7634 з колісною формулою 8×8, яке на той час вже використовувалося для уніфікованої пускової установки УСПУ-360 комплексу крилатих ракет РК-360МЦ «Нептун».[40][41]

У 2021 році підприємство «Українська бронетехніка» планувало завершити розробку складових частин реактивної системи залпового вогню «Вільха-М», розпочати виготовлення дослідного зразка та його випробувань, виконати підготовку до серійного виробництва таких складових[42].

Тактико-технічні характеристики

Характеристики ракети та пускової установки:

  • Маса ракети: близько 800 кг
  • Калібр: 300 мм
  • Кількість напрямних: 12
  • Тип бойової частини: осколково-фугасна, касетна
  • Маса бойової частини:[джерело?]
    • 250 кг («Вільха»)
    • 236 кг («Вільха-М1»)
    • 170 кг («Вільха-М, М1, М2 »)
  • Максимальна дальність:
  • Кругове імовірне відхилення:
    • ~10 м[45]
    • 30 м (на дальності понад 100 км, для «Вільхи-М»)[31]
  • Повний залп: 48 с
  • Паливо: тверде.

Варіанти ракети

  • «Вільха» (виріб Р624) — базова версія із бойовою частиною ракети 250 кг і дальністю ураження до 70 км.[46]
  • «Вільха-М» — вдосконалена версія «Вільхи» із бойовою частиною ракети 170 кг і дальністю ураження до 130 км. «Вільха-М» в порівнянні зі звичайною «Вільхою» має збільшений розмір двигуна, за рахунок зменшення бойової частини.
  • «Вільха-М1» — модифікації ракети Р624М-1:[джерело?]
  • з бойовою частиною вагою 170 кг та дальністю 154 км;
  • з бойовою частиною вагою 236 кг та дальністю 121 км;
  • «Вільха-М2» — існує дві версії керованого снаряда Р624М-2 з масою бойової частини 170 кг та дальністю 141 та 202 км;[44]
  • «Вільха-Р» — версія із касетною бойовою частиною ракети.[47]

Подальші вдосконалення можуть втілюватися шляхом застосування модифікованих на «НВО „Павлоградський хімічний завод“» видів ракетного палива (ТСРП підкласу 1.1) і вакуумного заливання палива, що дозволяє збільшити масу паливного заряду на 6 %, що спричинить збільшення імпульсу тяги на 18 %, що потенційно призведе до збільшення дальності польоту на 40 % для кожного з варіантів виробу «Вільха» (включно з версіями М, М-1 та М-2).

Зенітна керована ракета

Докладніше: Корал (ЗКР)
Макет ракети зенітного ракетного комплексу «Корал», 2021 рік.

В березні 2020 року КБ «Луч» представило проєкт зі створення нового зенітного ракетного комплексу середньої дальності із заявленою максимальною дальністю ураження цілі до 100 км. В основі комплексу — допрацьована під знищення повітряних цілей керована ракета високоточної системи залпового вогню «Вільха». Слід зазначити, що ракета версії «Вільха-М» має максимальну дальність вогню по наземних цілях у 130 км, при цьому при стрільбі на максимальну дальність вона набирає висоту понад 30 км[48].

Доопрацювання ракети «Вільха» спрямоване на гарантоване знищення типових повітряних цілей, зокрема й тих, яким на 2020 рік у ЗСУ може протидіяти лише ЗРК С-300. Така зенітна керована ракета (ЗКР) буде стартувати з ТПК (штатні від С-300), які виробляє підприємство «Візар». Контур управління ракетою близький до того, що вже відпрацьовано в ході модернізації ЗРК С-125 (модернізація для Анголи). На ракеті може бути встановлено як напівактивну, так і активну радіолокаційну головку самонаведення (ГСН) з інерціальною системою наведення й лінією передачі даних. Така ГСН розроблена приватною компанією «Радіонікс» і забезпечує виявлення і захоплення радіолокаційних цілей з ЕПР 3 м² на відстані близько 20 км, що суттєво збільшує точність наведення ракети, зокрема й по високоманеврових цілях[48].

Оператори

  •  Україна — взято на озброєння, у 2020 році ЗСУ мали 98 ракет[49].
Можливі
  • на початку квітня 2021 року пресслужба КБ «Луч» повідомила, що укладено перші контракти для постачання на експорт модернізованої реактивної системи залпового вогню «Вільха-М». Однак ані країни, ані інших подробиць повідомлено не було[44]. У липні 2021 року Олег Коростельов сказав, що КБ «Луч» вже виготовляє «Вільху» для Об'єднаних Арабських Еміратів.[50]
  • на початку листопада 2021 року низка інтернет-ЗМІ, зокрема видання Army Recognition повідомили про переговори збройних сил Арабської Республіки Єгипет з Київським державним конструкторським бюро «Луч», щодо закупівлі модернізованої системи залпового вогню «Вільха-М»[51].

Україна

26 березня 2020 року ДККБ «Луч» достроково відвантажило Збройним силам України 28 серійних екземплярів ракет Р624 «Вільха»[52].

Бойове застосування

РСЗВ «Вільха» використовувалась з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року. Станом на 2 березня було зроблено близько 50 влучних ракетних ударів.[53]

Галерея

В культурі

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Сергій ЗГУРЕЦЬ (2 травня 2018). ВОГНЯНА «ВІЛЬХА»: НОВА ВИСОКОТОЧНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ. ВПЕРШЕ – ДЕТАЛЬНО. Defense Express. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  2. ↑ а б в г д Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ "Вільха". Подробиці проекту. Military Navigator. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 22 жовтня 2018.
  3. ↑ Успішно випробувано українську ракету (ФОТО, ВІДЕО). ТЕКСТИ (англ.). Процитовано 17 серпня 2018.
  4. ↑ Нова українська ракета може знайти Плотницького та Захарченка. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  5. ↑ Украина успешно испытала боевую ракету собственного производства (видео) (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  6. ↑ В Україні провели чергове успішне випробування нової тактичної ракети (відео). Ukrainian Military Pages. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  7. ↑ В Україні успішно випробували нове ракетне озброєння (фото). Військовий навігатор. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  8. ↑ Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ “Вільха”. Подробиці проекту | MILITARY NAVIGATOR. 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 22 жовтня 2018.
  9. ↑ а б в Андрій Лисенко (27 вересня 2016). Траєкторію польоту «Вільхи» можна коригувати. Народна Армія. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
  10. ↑ а б Опубліковані секретні дані про новітню українську ракету: параметри вражають. Військова панорама. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  11. ↑ Опубликовано видео успешных испытаний ракетного комплекса «Ольха». Буквы, КБ "Луч". 25 квітня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  12. ↑ Президент України був присутній при чергових запусках високоточної керованої ракети. Український мілітарний портал. 26 травня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  13. ↑ Сторінка машини RFFM 330-138-300 на сайті виробника. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  14. ↑ Сергей Кулеш (24.11.2017). “Укроборонпром” будет производить уникальные украинские ракеты по новой технологии. ITC.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 24 листопада 2017.
  15. ↑ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННІ У ВИРОБНИЦТВІ НА ДАХК “АРТЕМ”. Український мілітарний портал. 24, 2017. Архів оригіналу за 26 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
  16. ↑ На полігоні в Одеській області успішно пройшли випробування української ракети. 22.12.2017, 17:43
  17. ↑ О. Турчинов: Випробування українських ракет відбулись успішно. 22.12.2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
  18. ↑ О. Турчинов: У березні цього року відбудуться державні випробування ракети «Вільха». РНБО України. 2 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  19. ↑ Завершилися державні випробування ракетного комплексу «Вільха». Ukrainian Military Pages. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  20. ↑ Ukraine unveils new artillery and missile systems at military parade in Kyiv. defence-blog.com. Defence Blog. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  21. ↑ Ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
  22. ↑ В українського ракетного комплексу “Вільха” з’явився іноземний замовник. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 жовтня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  23. ↑ Шепетівський ремонтний завод готує другий зразок пускової установки «Вільха». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  24. ↑ а б в г д Пройшли випробування модернізованого ракетного комплексу «Вільха-М» дальністю 130 кілометрів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  25. ↑ а б в г д Модернізована «Вільха-М» вражає цілі на 130 км. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2019.
  26. ↑ а б Відбулись пуски "Вільха-М" та "Вільха-Р". https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  27. ↑ "Вільха-М" та "Вільха-Р": державні випробування серпень-жовтень цього року. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  28. ↑ Нові випробування «Вільхи-М» – стріляла 107-ма бригада. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 липня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  29. ↑ Нові ракети комплексу «Вільха -М» протестовано – Інформагентство Міноборони (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  30. ↑ “Вільха-М” відстріляла на Одещині. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 30 серпня 2019.
  31. ↑ а б «Вільха-М» відстрілялась на понад 100 км з відхиленням у 30 метрів. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  32. ↑ Люксіков Михайло (1 квітня 2020). Проведено чергові випробування «Вільха-М». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  33. ↑ Вільха-М вразила ціль на 110 км з відхиленням у 15 м (ВІДЕО). Ukrainian Military Pages. 26 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
  34. ↑ В Україні з 2021 року почнуть серійне виробництво ракетної системи "Вільха-М". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  35. ↑ Модернізована «Вільха» стріляє на півдні України. Ukrainian Military Pages. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  36. ↑ Україна у Польщі представила РСЗВ “VILKHA” на новому шасі. Мілітарний. 11 вересня 2022.
  37. ↑ а б в г д е Сергій ЗГУРЕЦЬ (2 травня 2018). ВОГНЯНА «ВІЛЬХА»: НОВА ВИСОКОТОЧНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ. ВПЕРШЕ – ДЕТАЛЬНО. Defense Express. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  38. ↑ Юрий Бирюков (26 травня 2017). Они были наведены на цель, вылетели и цель поразили. Facebook. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  39. ↑ На IDEX демонструють проект “Вільхи” на шасі від КрАЗа. Український мілітарний портал (укр.). 17 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  40. ↑ Пускова установка РСЗВ «Вільха» отримала новий дизайн. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  41. ↑ Для «Вільхи» спроектовано нову пускову установку. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  42. ↑ «Українська бронетехніка» планує до кінця року виготовити дослідний зразок в рамках проєкту «Вільха-М». Ukrainian Military Pages. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  43. ↑ а б в г "Вільха-М" - дальність збільшений вдвічі. MIL.IN.UA (укр.). 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  44. ↑ а б в Люксіков Михайло (6 квітня 2021). «Вільха» йде на експорт: укладено перші контракти. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  45. ↑ DEFENSE EXPRESS №6 за 2019 рік. Issuu (англ.). с. 3. Процитовано 19 грудня 2019.
  46. ↑ ЗСУ провели вогневу перевірку наявних ракет «Вільха» (відео) [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] — Defense Express, 22 листопада 2021.
  47. ↑ ЗСУ випробували ракету «Вільха - Р» з касетною БЧ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  48. ↑ а б КБ «Луч» розробило новий ЗРК на основі ракети «Вільха». Ukrainian Military Pages. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  49. ↑ На «Вільху» не вистачає грошей – головнокомандувач ЗСУ. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  50. ↑ КБ «ЛУЧ» вже виготовляє «Вільху» для ОАЕ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  51. ↑ Козацький Саня (4 листопада 2021). Єгипет хоче придбати український комплекс «Вільха-М». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  52. ↑ КБ «Луч» передало військовим партію ракет «Вільха». Ukrainian Military Pages. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  53. ↑ Ракетний комплекс “Вільха” застосовують проти окупантів — ДККБ ЛУЧ. Мілітарний. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  54. ↑ "Байрактари й джавеліни" - військова пісня | «Bayractars and Javelins» — song about Ukrainian army (укр.), процитовано 14 червня 2022

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільха (ракетний комплекс)

Read other articles:

Romain Bussine

Romain Bussine Romain Bussine (4 November 1830 – 20 Desember 1899) adalah seorang guru vokal, penyanyi, penerjemah dan penyair Prancis. Ia aktif pada paruh kedua abad ke-19. Referensi dan sumber Referensi Sumber Johnson, Graham (2005). Un paysage choisi. London: Hyperion Records. OCLC 60709962.  Nectoux, Jean-Michel (1984). Gabriel Fauré: His Life Through Letters. London: Boyars. ISBN 978-0-71-452768-0.  Pengawasan otoritas Umum Integrated Authority File (...

 

Logos and uniforms of the Los Angeles Lakers

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Logos and uniforms of the Los Angeles Lakers – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2019) (Learn how and when to remove this template message) The logos and uniforms of the Los Angeles Lakers have gone through many changes throughout the history o...

 

Ben Shapiro

Untuk sutradara dokumenter Amerika Serikat, lihat Ben Shapiro (sutradara). Ben ShapiroBen Shapiro pada 2018LahirBenjamin Aaron Shapiro15 Januari 1984 (umur 40)Los Angeles, California, ASKebangsaanAmerika SerikatAlmamaterUniversity of California, Los Angeles (BA)Harvard University (JD)PekerjaanKomentator politikpengacaraGerakan politikKonservatismeSuami/istriMor Toledano ​(m. 2008)​Anak2Tanda tangan Benjamin Aaron Shapiro (/ʃəˈpiroʊ/; lahir 15 Januari 1984...

Canton de Trouville-sur-Mer

Canton de Trouville-sur-Mer Situation du canton dans l'arrondissement de Lisieux. Administration Pays France Région Basse-Normandie Département Calvados Arrondissement(s) Lisieux Circonscription(s) 4e Chef-lieu Trouville-sur-Mer Code canton 14 35 Histoire de la division Création 1872 Modification(s) 1949 Disparition 2015 Démographie Population 20 056 hab. (2012) Densité 347 hab./km2 Géographie Coordonnées 49° 20′ 54″ nord, 0° 04′ 02″&#...

 

Awan Oort

Gambar rekaan seniman yang menggambarkan awan Oort dan Sabuk Kuiper Jarak awan Oort berbanding objek-objek lain di dalam tata surya Awan Oort (Inggris: Oort cloud) adalah awan komet berbentuk bulat yang dipercayai berada sekitar 1xE15 m/50.000 hingga 1xE16 m/100.000 AU dari matahari (sekitar 1.000 kali jarak Matahari ke Pluto). Awan ini sangat besar dan berada di area paling luar di tata surya. Di dalamnya terdapat banyak objek dingin dan beku. Pranala luar Portal Astronomi Representation, So...

 

Small-toothed long-eared bat

Species of bat Small-toothed long-eared bat Conservation status Least Concern  (IUCN 3.1)[1] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Mammalia Order: Chiroptera Family: Vespertilionidae Genus: Nyctophilus Species: N. microdon Binomial name Nyctophilus microdonLaurie & Hill, 1954 The small-toothed long-eared bat (Nyctophilus microdon) is a species of vespertilionid bat found only in Papua New Guinea. Taxonomy A species of genus...

Ikatan Pelajar Muhammadiyah

Untuk kegunaan lain, lihat IPM (disambiguasi). Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Ikatan Pelajar Muhammadiyah – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Ikatan Pelajar MuhammadiyahLambang IPMBendera IPMSingkatanIPMTanggal pendirian18 ...

 

TEO LT

Cet article est une ébauche concernant la Lituanie, une entreprise et les télécommunications. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Logo de Teo LT TEO LT est une entreprise lituanienne de télécommunications faisant partie de l'OMX Vilnius, le principal indice de la bourse de Vilnius. TEO LT est le principal opérateur filaire du pays (en position de monopole jusqu'en 2003), et distribue également...

 

Riza Herdavid

Artikel ini memiliki beberapa masalah. Tolong bantu memperbaikinya atau diskusikan masalah-masalah ini di halaman pembicaraannya. (Pelajari bagaimana dan kapan saat yang tepat untuk menghapus templat pesan ini) Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Riza Herdavid – ...

Thomas Buck Reed

American politician This article is about the former Mississippi senator. For the former Speaker of the U.S. House of Representatives, see Thomas Brackett Reed.Thomas Buck ReedUnited States Senatorfrom MississippiIn officeMarch 4, 1829 – November 26, 1829Preceded byThomas H. WilliamsSucceeded byRobert H. AdamsIn officeJanuary 28, 1826 – March 4, 1827Preceded byPowhatan EllisSucceeded byPowhatan EllisAttorney General of MississippiIn office1821–1825GovernorGeorge Poinde...

 

Football at the 1920 Summer Olympics

1920 Men's Olympic Football TournamentTournament detailsHost countryBelgiumDates28 August – 5 September 1920Teams15 (from 2 confederations)Venue(s)4 (in 3 host cities)Final positionsChampions Belgium (1st title)Runners-up SpainThird place NetherlandsFourth place ItalyTournament statisticsMatches played17Goals scored70 (4.12 per match)Attendance150,600 (8,859 per match)Top scorer(s) Herbert Carlsson (7 goals)← 1912 1924 → Internationa...

 

1889 United States Senate election in Massachusetts

1889 United States Senate election in Massachusetts ← 1883 January 15, 1889 1895 → Resolution of legislature needed to win   Nominee George Frisbie Hoar Patrick Collins Party Republican Democratic Senate 32 6 Percentage 84.21% 15.79% House 171 56 Percentage 75.33% 24.67% Senator before election George Frisbie Hoar Republican Elected Senator George Frisbie Hoar Republican The 1889 United States Senate election in Massachusetts was held in January 1889. Incumbent Rep...

Racquetball

Racquet sport played with a hollow rubber ball in an indoor or outdoor court Not to be confused with Paddleball (disambiguation). This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Racquetball – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2009) (Learn how and when to remove this message) RacquetballRacque...

 

Francesco Severi

Disambiguazione – Se stai cercando Francesco Severi, medico e poeta del XVI secolo, giustiziato nel 1570, vedi Francesco Severi da Argenta. Francesco Severi Francesco Severi (Arezzo, 13 aprile 1879 – Roma, 8 dicembre 1961) è stato un matematico italiano, fra i maggiori rappresentanti della Scuola italiana di geometria algebrica. Indice 1 Biografia e carriera 2 Onorificenze 3 Opere principali 3.1 Testi, monografie, manuali 3.2 Alcuni articoli pubblicati su Scientia 3.3 Alcune recensioni ...

 

Ngrombo, Baki, Sukoharjo

NgromboDesaKantor Desa NgromboPeta lokasi Desa NgromboNegara IndonesiaProvinsiJawa TengahKabupatenSukoharjoKecamatanBakiKode pos57556Kode Kemendagri33.11.10.2001 Luas... km²Jumlah penduduk... jiwaKepadatan... jiwa/km² Ngrombo adalah desa di kecamatan Baki, Sukoharjo, Jawa Tengah, Indonesia. Desa ini juga merupakan desa yang begitu dikenal luas oleh masyarakat Kota Solo dan sekitarnya, terutama dalam sentra produsen/Kerajinan Gitar, bahkan penjualannya pun tembus ke mancanegara. Pembagi...

KS-23霰彈槍

此條目可参照外語維基百科相應條目来扩充。若您熟悉来源语言和主题，请协助参考外语维基百科扩充条目。请勿直接提交机械翻译，也不要翻译不可靠、低品质内容。依版权协议，译文需在编辑摘要注明来源，或于讨论页顶部标记{{Translated page}}标签。 此條目需要擴充。 (2013年4月25日)请協助改善这篇條目，更進一步的信息可能會在討論頁或扩充请求中找到。请在擴充條目�...

 

Tyler Winklevoss

Tyler WinklevossInformasi pribadiKewarganegaraanAmerika SerikatTinggi6 ft 5 in (1,96 m)Berat220 pon (100 kg) OlahragaOlahragaDayungTim KampusUniversitas HarvardUniversitas OxfordTimTim Olimpiade Amerika SerikatPrestasi dan gelarOlimpiadePeringkat ke-6, Olimpiade Beijing Rekam medali Pan American Games 2007 8+ Pan American Games 2007 4- Tyler Howard Winklevoss (lahir 21 Agustus 1981) adalah seorang pendayung Amerika Serikat yang menuntut Mark Zuckerberg, pendiri Facebo...

 

Sky Max

British entertainment television channel For the TV channel branded as Sky Mix between 2004 and 2005, see Sky Replay. For the TV channel branded as Sky Mix in 2023, see Sky Mix. Television channel Sky MaxLogo used since 2021Broadcast areaUnited KingdomGuernseyIsle of ManJerseyRepublic of IrelandProgrammingPicture format1080i HDTV(downscaled to 16:9 576i for the SDTV feed)OwnershipOwnerSky Group (Comcast)Sister channelsList of Sky UK channelsHistoryLaunched1 September 2021; 2 years ago...

Roman Italy

Italy during the Ancient Rome era ItalyItalia (Latin)264 BC–476Roman Empire at its greatest extent c. 117 AD, with Italy in red and provinces in pinkCapitalRome: full-fledged until Diocletianic times, from then on mostly only de jure. Mediolanum and Ravenna: Imperial residences; de facto capital in the Late Empire (of the whole Empire or only the Western part)Common languagesLatinReligion Roman polytheism, followed by Nicene- Chalcedonian ChristianityGovernmentMixed constitu...

 

国道504号

一般国道 国道504号 地図 総延長 157.3 km 実延長 118.7 km 現道 113.3 km 制定年 1993年（平成5年） 起点 鹿児島県鹿屋市北田町交差点（北緯31度23分17.49秒 東経130度50分59.95秒 / 北緯31.3881917度 東経130.8499861度 / 31.3881917; 130.8499861 (北田交差点)） 主な経由都市 鹿児島県霧島市、薩摩郡さつま町 終点 鹿児島県出水市餅井交差点（北緯32度4分18.89秒 東経130度14分4...