Одним з ініціаторів створення міномета став Євген Замотаєв (генерал-майор запасу, свого часу очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗС України).
В червні 2018 року були завершені державні випробування 82-міліметрового міномета УПІК-82, які тривали майже чотири місяці. Зразок озброєння перевіряли на відповідність тактико-технічних характеристик, заявлених виробником.
За інформацією щорічного видання Міністерства оборони України «Біла книга», 82-мм міномет УПІК-82 був допущений до експлуатації у Збройних Силах України в 2017 році[1].
У 2018 році міномет УПІК-82 пройшов державні випробування і був прийнятий на озброєння Збройних сил України.[2]
Станом на 2021 рік, до українського війська було поставлено 300 одиниць.[2]
Виробництво мінометів продовжилось через деякий час після початку російського вторгнення 2022 року, коли компанія відновила та наростила виробничі потужності. Станом на серпень 2023 року, компанія виготовляла МП-60, УПІК-82, МП-120 та боєприпаси для них. Ці міномети постачаються як державним, так і волонтерським коштом[3].
Опис
Завдяки застосуванню нових сучасних сплавів та композиційних матеріалів при виготовленні як мінометного ствола, так і опорної плити, а також автоматизації та оцифруванню системи управління вогнем, вдалося досягти переваги над радянським аналогом 2Б14 «Піднос»[1].
Опорна плита виготовлена з алюмінієво-магнієвого сплаву, важить у середньому на 4,5 кг менше, ніж звичайна сталева плита радянського аналога. Завдяки вдосконаленому з'єднанню опорної плити зі стволом міномет обертається на 360 градусів — для зміни сектора стрільби не потрібно викопувати плиту, аби розвернути міномет у потрібному напрямку[1].
Нову технологію застосували й при виготовленні ствола: його прокатували, поступово нашаровуючи метал, а не обробляли заготовку, як у радянського аналога. Це суттєво збільшило живучість ствола, який під час державних випробувань витримав понад 10 000 пострілів. Тоді як у застосовуваних нині у Збройних Силах аналогів цей показник удвічі менший. Сприяла цьому й удосконалена система охолодження ствола. Для цього в його нижній частині зроблено певну кількість нарізів, завдяки чому ствол менше нагрівається та швидше охолоджується. Це не лише позитивно позначилося на зносостійкості, а й також дозволяє підтримувати високий темп стрільби[1].
Суттєво доопрацьовано й механізм горизонтального та вертикального наведення, вдосконалено процедуру вивірення прицілу. Наприклад, для того, щоб вивірити приціл як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах, у радянського зразка необхідно було знімати запобіжник від подвійного заряджання (в УПІК-82 важить на 1,5 кг менше). Аби максимально спростити цю процедуру, українські фахівці розробили пристрій, в який для вивірення орієнтирів достатньо ввести координати квадрата для стрільби[1].
Усі внесені зміни в комплексі значно поліпшили тактико-технічні характеристики міномета, зокрема показник точності та купчастості стрільби, а також максимальної скорострільності (15 постр./хв з виправленням наведення і 23 постр./хв без нього). Також на 300 метрів збільшено максимальну дальність стрільби, що тепер становить майже 4100 м (доопрацьовано казенну частину, що зменшило прорив порохових газів у канал ствола та відбій)[1].
