Вогнева група

Стандартне позначення вогневої групи в NATO
Військова ієрархія
Підрозділи Типова чисельність Командир код NATO
вогнева група 2 – 5 м. сержант, (капрал),
ст. солдат		 OR-4
OR-3
відділення 6 – 14 сержант OR-5
секція 14 – 28 молодший лейтенант  OF -1c
взвод, чота, платун 30 – 80 лейтенант  OF -1b
штафель 70 – 160 старший лейтенант  OF -1a

рота, сотня,
батарея,
ескадрон
100 – 270
капітан, сотник
OF-2
батальйон,
курінь,
когорта		 300 – 800 підполковник,
курінний		 OF-4
полк 1000 – 2700 полковник OF-5

бригада
3000 – 7000
бригадний генерал
OF-6
дивізія,
легіон		 10 000 –
30 000		 генерал-майор OF-7
корпус 40 000 –
90 000		 генерал-лейтенант OF-8

польова армія
100 000 –
300 000
генерал,
генерал-полковник,
фельдмаршал,
адмірал
OF-9
OF-9
OF-9
OF-9

група армій,
фронт
2+ польові армії
генерал,
генерал армії,
маршал ВПС,
адмірал флоту
OF-9
OF-9
OF-9
OF-9

театр війни,
театр воєнних дій
4+ польові армії
Генерал Армії,
Генералітет		 OF-10

ТВД, Регіон
Об'єднане командування
Графічні позначки НАТО[1]

Вогнева група

Вогнева група піхотинців

Військова поліція,
група з собакою,[en]

Інженерна група
знешкодження та утилізації
вибухонебезпечних предметів
та боєприпасів,[en]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Група.
Не плутати з групою — військовим з'єднанням ВПС.
Не плутати з ланкою — тактичним підрозділом ВПС.

Вогнева група (англ. fireteam)[2] — це найменше позаштатне військове формування у складі відділення, що не має штатного командира, в багатьох збройних силах світу.

У Збройних силах вогневою групою може командувати молодший сержант, капрал, молодший капрал, єфрейтор або старший солдат.

Зазвичай у механізованому (мотопіхотному, піхотному) відділенні 2-3 вогневі групи (командування або управління, вогнева, ударна, снайперська, мінування, прикриття, забезпечення тощо). У відділеннях інших родів військ чисельність особового складу групи може складати від 2 до 5 чоловік.

Так, під час ведення бою відділення може поділятися на дві бойові групи: власне вогневу і маневрену. Маневрена група, веде активний наступ і захоплює позиції противника, й може мати у своєму складі 2-3 стрільців на чолі зі старшим стрільцем, а вогнева — командира відділення, гранатометної обслуги і кулеметника. При цьому склад вогневих груп може бути довільним.

Такий підхід застосування вогневих груп (англ. fireteams) набув широкої практики в Збройних силах США, у частині, що стосується взаємного маневру і вогневого прикриття вогневих груп. В армії США вогнева група діє в складі: командир групи (автоматичний карабін), кулеметник (легкий кулемет), гранатометник (автоматичний карабін з підствольним гранатометом) і стрілець (автоматичний карабін), або піхотний снайпер (снайперська гвинтівка), або протитанкіст (автоматичний карабін та ручний протитанковий гранатомет). Загалом у відділенні 9 осіб: 2 вогневі групи та командир відділення. У свою чергу в Корпусі морської піхоти США відділення має 13 військовослужбовців, і складається з 3 вогневих груп на чолі з командиром відділення. Кожна вогнева група включає: командир групи, який обіймає посаду гранатометника (автоматичний карабін з підствольним гранатометом), кулеметник (легкий кулемет), помічник кулеметника (автоматичний карабін) та стрілець (автоматичний карабін).

Група американських морських піхотинців веде бій: поки один здійснює перебіжку, другий прикриває його вогнем. Битва за Окінаву. 18 травня 1945
Патрульна група морської піхоти США. Війна в Афганістані. 18 жовтня 2009


Див. також

Примітки

  1. ↑ NATO Joint Military Symbology
  2. ↑ Англо-український військовий словник-мінімум // Основи військового перекладу: (англ. мова): підручник / В.В. Балабін, В.М. Лісовський, О.О. Чернишов; за ред. В.В. Балабіна. — К. : Логос, 2008. — ISBN 978-966-581-969-1.

Посилання