Розробка зенітної артилерійської установки АК-630 розпочалась у 1963 році. Полігонні випробування проводились у 1972—1973 роках. Установка була прийнята на озброєння у 1976 році.
Конструкція
АК-630 складається шестиствольного автомата «А-213» та пристрою управління стрільбою МР-123 «Вимпел».
Гармати
Зенітний автомат АО-18 має блок зі шести стволів, які обертаються під дією порохових газів. Це дозволило реалізувати просту та надійну систему паралельного перезаряджання кожного зі стволів. Скорострільність — 5400 пострілів на хвилину.
Живлення автомата патронами здійснюється за допомогою сталевої стрічки. У початковому варіанті стрічка вкладалась у плоский магазин ємністю 2000 патронів. Наприкінці 70-х років для зменшення загальної маси установки система була модернізована. При цьому замість плоского магазину був встановлений круглий такої ж ємності. Крім того, в барбеті був змонтований додатковий бункер на 1000 патронів.
Наведення на ціль здійснюється за допомогою електрогідравлічних приводів. У горизонтальній площині система може обертатись на 360°, вертикальне наведення можливе в межах від -12° до +87°.
Охолодження стволів АК-630 відбувається за допомогою замкнутої системи, в якій циркулює вода.
Пристрій керування стрільбою
Управління стрільбою здійснюється дистанційно за допомогою системи МР-123 «Вимпел». Її РЛС може також використовуватись як РЛС загального спостереження. Система дозволяє керувати вогнем двох 30-мм або 30-мм і 57-мм установок одночасно.
Після модернізації наприкінці 70-х років система «Вимпел» могла керувати вогнем 30-мм та 76-мм установок.
У випадку виходу РЛС з ладу або при стрільбі по плаваючих мінах чи берегових цілях можна використовувати виносний пульт дистанційного управління з оптичним прицілом.
Боєприпаси
Боєкомплект АК-630 складається із осколково-фугасно-запалювальних снарядів ОФ-84 та осколково-трасуючих снарядів ОР-84 масою 0,39 кг.
.svg){kind=small}
