Т-90
Т-90А на параді в честь 64-ї річниці перемоги в німецько-радянській війні
Тип	основний бойовий танк Схема: класична
Походження	Росія
Історія використання
На озброєнні	1992 — по т.ч.
Оператори	Азербайджан  Алжир  Індія  Росія див. Оператори
Історія виробництва
Виробник	Уралвагонзавод
Вартість одиниці	Т-90А: $ ~2,7 млн (2011)[1] Т-90М: $ ~4,3 млн[2]
Виготовлення	1992 — по т.ч.
Виготовлена кількість	понад 2700
Характеристики
Вага	46,5 т
Довжина	6,86 м (корпус) 9,53 м (з гарматою вперед)
Довжина ствола	48 калібрів
Ширина	3,8 м
Висота	2,28 м
Обслуга	3: командир, механік-водій, навідник
Калібр	125-мм 2А46М-5[3], гладкоствольна гармата, довжина ствола: 48 калібрів
Підвищення	−6…+13,5°
Приціл	лазерний приціл-дальномір 1Г46, денний/нічний ТКН-4С, активно-пасивний нічний ТПН-4-49 або тепловізійний «Есса» з камерою Catherine-FC
Броня	стальна катана і лита, багатошарова комбінована, протиснарядна Башта: лоб: еквівалентний броньової сталі: 800—830 мм проти БПС, 1150—1350 мм проти кумулятивних боєприпасів[4] Активний захист: ТШУ-2 «Штора-1» Динамічний захист: вбудований, «Контакт-5»
Головне озброєння	боєкомплект: 42 125-мм снаряди (з них 22 в АЗ)
Другорядне озброєння	1 × 12,7-мм НСВТ або Корд 1 × 7,62-мм ПКТ
Двигун	дизельний з наддуванням, В-92С2 1000 к.с.
Питома потужність	21,5
Підвіска	індивідуальна торсіонна тиск на ґрунт: 0,94
Дорожній просвіт	490 мм
Паливо	багатопаливний
Швидкість	шосе: 60 км/год шв. заднього ходу: 4,8 км/год[5] бездоріжжя: ~50 км/год
Прохідність	підйом: 30° стінка: 0,8 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м (1,8 м з попередньою підготовкою, 5 м з ОПВТ)
Т-90 у Вікісховищі

Т-90 «Владімір» (індекс ГБТУ — Об'єкт 188) — російський основний бойовий танк третього покоління. Створений в кінці 1980 — початку 1990-х років як глибока модернізація танка Т-72Б, під індексом Т-72БУ з метою доведення бойових можливостей танка до рівня Т-80У. В 1992 році танк прийняли на озброєння під індексом Т-90.

Танк оснащений 125-мм гладкоствольною гарматою 2А46, системою управління вогнем 1А45Т, модернізованим двигуном і тепловізійним прицілом навідника. Стандартні заходи захисту включають поєднання сталевої та композитної броні, димові гранатомети, динамічний захист «Контакт-5» і систему постановки перешкод для протитанкових керованих ракет (ПТКР) «Штора».

З 2020 року для російської армії та експорту виготовляється більш досконала та сучасна версія танку, Т-90М^[6].

Танк Т-90 має своє походження від радянської програми, спрямованої на розробку заміни для основних бойових танків серій Т-64, Т-72 та Т-80. Як основа для нового покоління танків була обрана платформа Т-72 через її економічність, простоту та мобільність з маневреністю. Конструкторське бюро Карцева-Венедиктова з Нижнього Тагілу відповідало за проектування і підготувало дві паралельні пропозиції — Об'єкт 188, який був відносно простим оновленням існуючого танка Т-72Б (Об'єкт 184), та значно більш просунутий Об'єкт 187, який лише частково був пов'язаний із серією Т-72 та включав серйозні покращення конструкції корпусу і башти, броні, силової установки та озброєння. Розробка була затверджена у 1986 році, а перші прототипи були завершені до 1988 року. Державні випробування Об'єкт 188 успішно завершив у 1989 році^[7].

Об'єкт 188 був розроблений командою під керівництвом В.Н. Венедиктова. Найбільшою зміною стала інтеграція системи управління вогнем 1А45 від Т-80У. Об'єкт 188 спочатку був позначений як Т-72БМ. Перші чотири машини були доставлені для випробувань у січні 1989 року. Удосконалений варіант (названий Т-72БУ) був поставлений починаючи з червня 1990 року. У березні 1991 року Міністерство оборони СРСР рекомендувало армії прийняти Об'єкт 188 на озброєння. Роботи над Об'єктом 187 були одночасно зупинені з невідомих причин, а результати програми досі не розсекречені^[8].

1999 року після смерті головного конструктора танка Володимира Поткіна рішенням Уряду Росії танку Т-90 було присвоєно назву «Владімір» на честь конструктора^[9].

Дрібносерійне виробництво танків було розпочато в 1992 році, разом на 2010 рік на озброєнні Російської армії перебувало, за різними даними, від 250 до 500^[10] Т-90. У 2008—2009 роках згідно з контрактом постачали по 63 танки щорічно^[11]. У 2010 році було заплановано виробництво, за різними даними, від 63^[12] до 261 танків.

У 2000 році почалося постачання цих танків до Індії, а з 2010 і ліцензійне виробництво танку на заводах Індії. У планах довести число танків цього типу в індійській армії до 1657^[13].

У 2006—2008 роках було також підписано контракти на постачання танка до низки інших держав, Алжир і Саудівську Аравію.

Вартість нового Т-90 за угодою на постачання російській армії становить 70 мільйонів рублів за одиницю станом на 2010 рік^[14]; у березні 2011 року було названо іншу вартість — 118 млн^[15].

Постачання модернізованих танків Т-90М почалося у квітні 2020 року для Гвардійської танкової армії Західного військового округу РФ. Т-90М «Прорив» отримав принципово нову башту, гармату 2А46М-5 та більш потужний двигун. «Прорив» оснащений новою багатоканальною системою прицілювання, яка дозволяє використовувати зброю в будь-який час доби та обмінюватися даними з іншими машинами в режимі реального часу.^[16]. Нова партія була доставлена у березні 2021 року^[6]. За даними української розвідки, виробництво Т-90 було сповільнено через вплив міжнародних санкцій після початку вторгнення в Україну^[17][18][19].

У статті журналу Forbes на початку жовтня 2023 року припускалося, що виробництво Т-90М збільшили через зростаючу кількість втрат Т-90 в Україні^[20].

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS), що базується у Великій Британії, оцінює, що річне виробництво танків Т-90М може досягти до 90 одиниць у 2024 році. Однак, аналіз показує, що більшість цих Т-90М, ймовірно, є модернізованими версіями старих моделей Т-90А, а не новими танками^[21]. Джерела повідомляють, що з початку війни в Україні було поставлено понад 200 Т-90М^[22]. У вересні 2024 року британський журнал Military Watch Magazine повідомив, що спроби збільшити темпи виробництва до понад 1000 одиниць на рік виявилися невдалими, і виробництво залишається невизначеним, деякі повідомлення вказують на те, що понад 300 Т-90М буде поставлено протягом року^[23].

Т-90 має класичне компонування, з розміщенням відділення управління в лобовій частині, бойового відділення — посередині та моторно-трансмісійного відділення — в кормовій частині. Екіпаж Т-90 складається з трьох осіб — механіка-водія, що розміщується у відділенні управління і навідника з командиром, що знаходяться в башті зліва і праворуч від гармати, відповідно.

Т-90 має диференційований протиснарядний бронезахист. Броньовий корпус Т-90 — зварний, башта — лита на Т-90(С) і зварна на Т-90А (СА, АМ, СМ, М).

Основним матеріалом корпусу є броньова сталь; верхня лобова плита корпусу, а також лобова частина башти в межах кутів ±35° складаються з комбінованої броні. Частково багатошарову конструкцію мають також борти й дах башти, а також бортові бронеплити корпусу. Башта Т-90А — зварна, виготовлена з броні середньої твердості, яка на 10-15 % перевершує за протиснарядною стійкістю литу броню середньої твердості^[24].

Форма броньового корпусу Т-90 і його компонування не змінилися в порівнянні з Т-72, хоча захищеність нового танка зросла порівняно з попередником завдяки використанню більш сучасної композитної броні та збільшенню габаритів бронювання. Корпус Т-90 має коробчасту форму з клиноподібною носовою частиною зі стандартним для основних радянських бойових танків кутом нахилу до вертикалі верхньої лобової плити — 68°. Борти корпусу вертикальні, верхня їх частина складається з броньових плит, а нижня утворена краями днища. Корма корпусу має зворотний нахил. Дах корпусу складається з кількох катаних броньових листів, днище корпусу — цільноштамповане, складної форми. Лобові деталі башти на Т-90А нахилені горизонтально назад на 60°.

Наповнювач лобових деталей корпусу і башти Т-90(С) аналогічний наповнювачу, що застосовується на Т-72Б, і складається з пакетів наповнювача на основі блоків спеціального бронювання з відбивними листами, цей наповнювач належить до напівактивного типу.

Дах башти частково покритий динамічним захистом на всіх модифікаціях. Згідно російської інформації, лобова броня проти бронебійних підкаліберних снарядів — 800-830 мм^[4].

Основним озброєнням Т-90А(М) є 125-мм гладкоствольна гармата 2А46М-5, встановлена у спареній з кулеметом установці на цапфах у лобовій частині башти та стабілізована у двох площинах системою 2Е42-4 «Жасмин». Нова гармата 2А46М-5 знижує розсіювання на 15%. На відміну від 2А46М, ствол хромується, оснащений ежектором, термозахисним кожухом та системою обліку теплового вигіну ствола гармати, що дозволяє, не виходячи з танка, перевіряти лінію прицілювання^[25]. Довжина ствола гармати складає 48 калібрів. Гармата оснащена автоматом заряджання і здатна вести вогонь ПТКР. Автомат заряджання Т-90, розташований на обертовому майданчику башти, — електромеханічний, карусельного типу, аналогічний встановленому на Т-72, але з системою управління в автоматичному режимі з місця командира. Час заряджання пострілу АЗ одного типу — 6,5 секунд, ПТКР — 8 секунд, час зміни типу пострілу — не більше 12 секунд. Повне перезаряджання автомата заряджання займає 13-15 хвилин^[26].

Боєкомплект гармати Т-90А (СА) складається з 42 (40—43 в інших модифікаціях) пострілів роздільно-гільзового заряджання, з яких 22 знаходяться в автоматі заряджання, а ще 20 — в укладках у корпусі та башті танка і можуть бути вручну переміщені екіпажем в автомат заряджання по мірі витрачання боєприпасів у ньому або безпосередньо заряджені в гармату. Т-90 здатний вести вогонь широким асортиментом боєприпасів чотирьох типів: бронебійними підкаліберними 3БМ42, 3БМ46 і 3БМ42М, 3БМ59, 3БМ60 для Т-90А з удосконаленим АЗ; кумулятивними 3БК29М, 3БК31; осколково-фугасними снарядами 3ОФ26 із системою дистанційного підриву «Айнет», з електронним детонатором 3ВМ-12, що забезпечує підрив ОФС у заданій точці траєкторії, що підвищує ефективність вогню по вертольотах, які зависли на позиції і живій силі в окопах^[27]; керованими ракетами, які можуть бути закладені в боєкомплект у будь-якому співвідношенні.

Окрім традиційного артилерійського озброєння, Т-90 має можливість вести стрільбу ПТКР «Інвар-М». Пуск ракет здійснюється за допомогою основної зброї танка, наведення ракет здійснюється лазерним променем в напівавтоматичному режимі. Комплекс керованого озброєння Т-90 дозволяє вести стрільбу по цілям на дистанції від 100 до 5000 м^[4].

Т-90 ранніх модифікацій оснащені чотиритактним V-подібним 12-циліндровим багатопаливним дизельним двигуном моделі В-84МС^[4] з рідинним охолодженням, безпосереднім впорскуванням палива та приводним відцентровим нагнітачем. В-84МС розвиває максимальну потужність 840 к. с. при 2000 об/хв.

На Т-90 пізніх випусків, Т-90А/С, встановлюється двигун моделі В-92С2, який є модернізованою версією В-84 і відрізняється наявністю турбонагнітача (2×) та покращеною конструкцією, що дозволило збільшити потужність двигуна до 1000 к. с. при 2000 об/хв.

Коробки передач планетарні з гідравлічним управлінням. Трансмісія забезпечує 7 передач вперед і одну назад^[a]. Поворот машини здійснюється увімкненням зниженої передачі в коробці передач на стороні відстаючої гусениці. Привод управління коробками передач гідравлічний з механічним приводом золотників. Привод гальма механічний, але забезпечує ефективне гальмування та зупинку машини, а також утримання її навіть на крутих підйомах і спусках.

• Т-90 — перша серійна модифікація.
• Т-90К — командирський варіант Т-90 з додатковим зв'язковим (радіостанція Р-163-50К) і навігаційним устаткуванням (ТНА-4-3).
• Т-90А — модифікація Т-90 з двигуном В-92С2 потужністю 1000 кінських сил та поліпшеним тепловізійним обладнанням. Встановлена ​​зварена башта з динамічним захистом проти бронебійного підкаліберного снаряда.
• Т-90АК — командирський варіант Т-90А з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
• Т-90А1 — серійна модифікація Т-90А з тепловізійним комплексом «Есса», поліпшеним автоматом заряджання, збільшеним на 100 літрів заброньованим обсягом і захистом паливних баків. Випускається з 2006 року.
• Т-90СК — командирський варіант Т-90С з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
• Т-90СА — експортний варіант Т-90А з системою охолодження апаратури нічного бачення і доопрацьованою системою виявлення лазерного випромінювання.
• Т-90СКА — командирський варіант Т-90СА з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.

Т-90М — новітня модифікація Т-90, робота над якою була розпочата за ініціативою УКБТМ у 2004 році за темою ОКР «Прорив». Вперше експортна версія цієї модифікації танка під найменуванням Т-90МС була представлена публіці 9 вересня 2011 на полігоні «Старатель» в Нижньому Тагілі в рамках VIII міжнародної виставки озброєнь REA-2011. Основними особливостями модернізації танка стала заміна старої башти на новий бойовий модуль, який оснащується вдосконаленою СУО «Калина» з інтегрованою бойовою інформаційно-керуючою системою тактичної ланки, новий автомат заряджання і модернізована гармата 2А46М-5, а також дистанційно керована зенітна установка «УДП Т05БВ-1». Встановлено ДЗ «Релікт» замість «Контакт-5»^[29].

Особливу увагу було приділено поліпшенню можливостей командира з пошуку цілей та управління вогнем озброєння однаково ефективно вдень і вночі. Вперше в російському основному танку застосовано управління на основі штурвала і система автоматичного перемикання передач з можливістю переходу на ручну. Немеханізований боєкомплект винесений за межі населеного простору, що підвищило живучість екіпажу. Для поліпшення рухливості та маневровості на модернізованому танку встановлено новий комбінований нічний прилад бачення водія і телекамера заднього огляду^[30].

Маса нової версії, у порівнянні з базовою моделлю, збільшена на півтори тонни та становить 48 т, що як і раніше значно менше ніж, наприклад, маса американських і німецьких аналогів. На танк встановлюється моноблокова силова установка В-93 потужністю 1130 кінських сил, розроблена на базі В-92С2Ф2. Прибрано антинейтронний підбій і замінений на вогнестійкий протиуламковий матеріал типу кевлар, а також поліпшена система пожежогасіння. Вогнева міць, захищеність і рухливість танка помітно покращилися, габарити танка не збільшилися і за масою він продовжує залишатися в класі до 50 т^[31].

Т-90С — експортний варіант Т-90.

Основний напрямок модернізації — це нова башта, яка оснащується вдосконаленою системою управління вогнем, автоматом заряджання і гарматою, а також додатковим дистанційно керованим кулеметним озброєнням і захистом. Особливу увагу приділено підвищенню можливостей командира з тактичного управління танком і підрозділом, пошуку цілей та управління вогнем основного озброєння в усіх видах бою однаково ефективно вдень і вночі. Програмно-технічний комплекс дає командиру найповнішу картину бою.

Істотно поліпшена керованість танка шляхом впровадження автоматичного перемикання передач і приводу повороту від штурвала. Встановлений потужніший основний двигун. Є додатковий енергоагрегат, який дозволяє забезпечити електропостачання танка на стоянці. При цьому габарити машини не збільшилися, а за масою вона продовжує залишатися в класі 50 т.

• БРЕМ-1М — броньована ремонтно-евакуаційна машина.
• МТУ-90 — танковий мостоукладач.
• Об'єкт 199 «Термінатор» — бойова машина підтримки танків.
• ТОС-1А «Солнцепьок» — реактивна система залпового вогню.
• 2С35 «Коаліція-СВ» — самохідна артилерійська установка.

Використовувалися підрозділами ЗС РФ під час війни на Донбасі влітку 2014 року^[32], зокрема підрозділами 136-ї мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Аналіз наявних відкритих джерел волонтерами груп ІнформНапалм та Bellingcat показав, що на Донбасі російські війська використовували танки модифікації Т-90А^[33].

За свідченнями десантника 80-ї аеромобільної бригади Вадима Сухаревського, танки Т-90 брали участь у боях за Луганський аеропорт^[34]. Біля Луганського аеропорту поряд з танком Т-90 сфотографувався бойовик ЛНР Сергій Струтинський^[35].

Віталій Маракасов, військовослужбовець 136-ї бригади, сфотографував колону танків Т-90, і сам сфотографувався неподалік розв'язки об'їзного шосе Луганська, на 10 км південніше Луганська біля села Тернового^[36]. Колона танків Т-90 була зафіксована на марші на трасі М04 між селами Придорожне і Новоганнівка під Луганськом^[37]. 25 серпня 2014 року колона танків Т-90А, а також БМП-2 і десантні БМД-2, була знята на відео під Новосвітлівкою^[38][39].

Під час повномасштабної збройної агресії 2022 року росія стала неприховано застосовувати наявні в неї танки різних модифікацій Т-90. Кілька одиниць Т-90А були захоплені українськими військовими у працездатному стані.^[40]

25 квітня 2022 року були опубліковані кадри, які свідчать про застосування ЗС РФ у боях проти України модернізованої версії танків Т-90М «Прорив» з комплектом «Накидка»^[41].

4 травня 2022 були опубліковані фото зі знищеним влучним пострілом з гранатомета Carl Gustaf танком Т-90М «Прорив» на Харківщині. Цей танк був у знищеній бійцями Харківської територіальної оборони колоні військової техніки російських загарбників під Старим Салтовом^[42][43].

10 липня 2022 бійці 93 ОМБр ЗСУ опублікували відео знищення декількох танків противника, серед яких був Т-90М «Прорив». Цей танк став другим російським Т-90М, чию втрату в ході війни було візуально підтверджено^[44].

З жовтня 2022 року російськими військовими використовуються на фронті експортні модифікації танка Т-90С. На початку 2023 року був зафіксований перший випадок знищення такого танка в Україні^[45].

Станом на 3 січня 2025 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Росією 129 танків сімейства Т-90, ще низка були пошкоджені^[46].

За даними з відкритих джерел відомо, що окремі бронетанкові частини ЗС Сирії отримали від росіян певну кількість танків T-90 i T-90A. Слід наголосити, що сирійцям передано саме танки зі складу бойових підрозділів, а не експортні варіанти з дещо обмеженими тактико-технічними характеристиками та бойовими можливостями^[47].

Метою російської інтервенції у Сирії було підсилення урядових військ, що пояснює і передачу певних видів озброєнь. Проурядовим силам було передано значну кількість бронетехніки, в тому числі БТР-82 і танків T-72Б i T-90. Останні передавалися безпосередньо зі складу військових частин ЗС РФ, тому швидше за все, йшлося про танки T-90 i T-90A, а не експортні T-90С чи T-90A^[47].

Вперше танки Т-90 було помічено на сирійській базі ЗС РФ Хмеймім наприкінці вересня 2015 року. На супутникових фото виявили сім танків Т-90, які експерти пов'язували з охороною цієї бази. З часом з'явилися фото Т-90 серед сирійських або союзних їм військових підрозділів^[47].

Пізніше підтвердилося також бойове використання танків T-90 в боях за Алеппо. При цьому кількість танків цього типу, що опинилися в Сирії, точно невідома, але експерти вважають, що вона не перебільшує 20-30 машин^[47].

Також слід констатувати, що проблеми з використанням незнайомих раніше сирійським танкістам нових систем, наприклад, керування вогнем або активного захисту типу «Штора» все ж існують. Зокрема — в питанні ефективного використання останніх під час бою. Відомий випадок, коли блоки ТШУ-1 системи «Штора-1» не працювали й танк був уражений противником з ПТРК, що свідчить про наявність певних проблем в цьому плані^[47].

Підготовка сирійських екіпажів для Т-90, в тому числі для 4-ї бронетанкової дивізії, здійснюється в навчальних таборах в Тартусі та Латакії. Це пояснює, зокрема, чому перші Т-90 було викрито саме на базі Хмеймім у вересні 2015 року, фото в районі Алеппо були зроблені в листопаді 2015 року, а перші підтверджені факти участі Т-90 в бойових діях на цій ділянці фронту мали місце в січні-лютому 2015 року. Деякі джерела, щоправда, не виключають можливості підготовки сирійських екіпажів на території РФ^[47].

Відеозаписи ураження танків Т-90 з'являлися у травні 2016 року^[48][49].

Перший захоплений повстанцями угруповання Харакат Нур аль-Дин аль-Зенкі танк Т-90 входив до складу спецпідрозділу «Група Тигрів». Це відбулося 9 червня 2016 року в районі Маллах Фармс, що на північ від Алеппо^[47].

За словами видання DefenceExpress, аналіз відкритих джерел дає підстави стверджувати, що, попри твердження російських пропагандистських ресурсів про те, що в Сирії нібито не було втрачено жодного Т-90, окрім захопленого повстанцями в червні 2016 року, є всі підстави стверджувати, що в Сирії було знищено повстанцями з використанням BGM-71 TOW щонайменше 4 танки Т-90, ще 7 пошкоджено з необхідністю заміни елементів бронювання, «штори», прицільної системи, перископів тощо^[47].

Так, наприклад, 23 січня 2017 року бойовики «Ісламської Держави» розповсюдили відеозапис підбитого ними російського танка Т-90 «Владімір», що брав участь в сирійському конфлікті на боці проурядових сил в районі Алеппо. На танку був встановлений прапор ліванської шиїтської організації «Хезболла»^[50].

Армія Азербайджану мала на озброєнні близько 100 одиниць Т-90С. Відомо, що танки Т-90С були використані азербайджанською стороною під час зіткнень у Нагірному Карабасі, що розпочались у вересні 2020 року. Так, 2 жовтня 2020 року вірменськими військовими був захоплений Т-90С, який був перед тим виведений з ладу влученням протитанкової ракети — динамічний захист спрацював, а екіпаж полишив машину^[51].

За даними Oryxspioenkop, ЗС Азербайджану безповоротно втратили 7 танків Т-90С в ході війни.^[52]

•  Азербайджан — 93 одиниці Т-90С, станом на 2024 рік^[53]. За побажанням азербайджанської сторони на танки було встановлено комплекси оптико-електронного захисту «Штора-1».
•  Алжир — 600 одиниць Т-90СА, станом на 2024 рік^[54].
•  Вірменія — 1 одиниця Т-90С, станом на 2024 рік^[55]. Був виграний на російських танкових змаганнях з танкового біатлону у 2014 році^[56].
• В'єтнам — 64 одиниці Т-90С/СК, станом на 2024 рік^[57].
•  Індія — понад 1200 одиниць Т-90С, станом на 2024 рік^[58].
•  Ірак — 73 одиниці Т-90С/СК (всього в планах передати 73 одиниці), станом на 2024 рік^[59].
•  Росія — 350 одиниць Т-90 та Т-90А в стройових частинах (іще близько 200 одиниць Т-90 на зберіганні), станом на 2018 рік^[60]. Станом на 2024 рік на озброєнні ЗС РФ перебуває: 100 Т-90А та 120+ Т-90М плюс невідома кількість Т-90 і Т-90А на зберіганні^[61][62].
•  Сирія — перебувають на озброєнні, станом на 2024 рік. Точна кількість Т-90 на озброєнні невідома^[63].
•  Туркменістан — 4 одиниці Т-90С, станом на 2024 рік^[64].
•  Уганда — 44 одиниці Т-90С, станом на 2024 рік^[65].
•  Україна — кількість встановити неможливо. Велика кількість була захоплена під час повномасштабного російського вторгнення в Україну^[66]. 10 одиниць Т-90А, 1 одиниця Т-90АК та 7 одиниць Т-90М захоплено за візуально підтвердженими даними сайту ORYX^[67].

Т-90М «Прорив» прийнято на озброєння Збройних сил Російської Федерації у 2019 році. До військ перша партія надійшла у квітні 2020 року. Чергова партія надійшла на початку березня 2021 року. Частину з отриманих танків мали передати в Казанське вище танкове командне училище^[68]. Відомо, що станом на початок 2021 року укладено контракти на модернізацію понад 130 танків Т-90 до рівня Т-90М. При чому постачання модернізованих Т-90 відбувалось з кількарічними затримками^[69].

У таблицях наведено порівняння тактико-технічних характеристик Т-90 з іншими моделями сучасних основних бойових танків.

Порівняльні ТТХ сучасних основних танків

	БМ «Оплот»	Т-90М «Прорив»	Абрамс M1A2 SEP v3	Леопард 2A7V	Леклерк	Челленджер 2	C1 Аріете	PT-91M	Sabra Mk.II

Зовнішній вигляд
Рік прийняття на озброєння	2009[70]	2020[71]	2017[72]	2014	1992[73]	2002[74]	1995[75][76]	2010[77]	2007
Бойова маса, т	51,0	48	66,8[78]	66,5	54,6	75[79]	54,0	45,9	59,0
Екіпаж	3	3	4	4	3	4	4	3	4
Панорамний приціл	ПНК-6	Калина	так	PERI-R-12	SFIM VS-580	SFIM VS-580	ATTILA	ні	ні
Калібр гармати, мм	125	125	120	120	120	120	120	125	120
Кероване озброєння	Комбат	Рефлекс-М	ні	ні	ні	ні	ні	ні	ні
Боєкомплект, пострілів	46	43	42	42	40	52	42	40	42
Швидкострільність, постр./хв	8	8	10 (вручну)	10 (вручну)	10-12	10 (вручну)	10 (вручну)	7	9 (вручну)
Бронювання лоба корпуса, мм	800 від APFSDS/1200 від КС	750 від APFSDS/1100 від КС (Т-72)[80].	«Чобгем», посилена збідненим ураном 580–650 від APFSDS/800–970 від КС (M1A2 SEP)[81]	~900 від APFSDS ~1200 від КС (Leopard 2A7+)	625	«Дорчестер» мінімум 700 від APFSDS[82]	500-600 від APFSDS/600-800 від КС	450 від APFSDS/490 від КС	н/д
Бронювання борта корпуса, мм	н/д	80 для Т-72	н/д	65	175	н/д	255	н/д	н/д
Бронювання корми корпуса, мм	н/д	н/д	н/д	25	50	н/д	70	н/д	н/д
Бронювання лоба башти, мм	1100 від APFSDS/1400-1600 від КС	800 від APFSDS/ 1200 від КС (Т-72Б)[83]	940–960 від APFSDS/1320–1620 від КС (M1A2 SEP)[84]	~1300 від APFSDS ~1500 від КС (Leopard 2A7+)	750 від БОПС/1200 від КС	«Дорчестер» 800 від БОПС/1200 від КС[82]	600-700 від APFSDS/800-900 від КС	380 від APFSDS/490 від КС	н/д
Бронювання борта башти, мм	н/д	н/д	н/д	250	285	н/д	355	н/д	н/д
Бронювання корми башти, мм	н/д	н/д	н/д	25	60	н/д	100	н/д	н/д
Динамічний захист	Дуплет	Релікт	TUSK ARAT	так	ні	ROMOR	PSO/WAR	ERAWA	так
КОЕП	Варта	ні	AN/VLQ-6 MCD	MUSS	н/д	н/д	н/д	Obra-3[pl]	н/д
Активний захист	Заслін	Арена М	Трофі	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д
Потужність двигуна, к.с.	1200	1130	1500	1500	1500	1200	1275	1000	1000
Питома потужність, к.с./т	23,5	23,5	22,5	22,6	27,5	19,2	23,6	22,0	16,95
Максимальна швидкість, км/год	70	70	67	61	72	56	65	65	55
Запас ходу по шосе, км	500	500	425	340	550	400	550	480	450

	Меркава Mk.4М	Арджун Mk.I	Аль-Халід	Зульфікар	Сонгун-915	K2 Black Panther	Тип 99А2	Тип 10

Зовнішній вигляд
Рік прийняття на озброєння	2004[85][86]	2011[87]	2001[88]	1997[89][90]	2002	2014[91][92]	2011[93]	2012[94]
Бойова маса, т	70,0	58,5	46,0	36,0	44	55,0	58,0	44,0
Екіпаж	4 (10)	4	3	3	4	3	3	3
Панорамний приціл	так	ні	так	н/д	ні	так	так	так
Калібр гармати, мм	120	120	125	125	125	120	125	120
Кероване озброєння	LAHAT	LAHAT	ні	ні	Bulsae-3	KSTAM[en]	Рефлекс	ні
Боєкомплект, пострілів	48	39	39	н/д	н/д	40	41	н/д
Швидкострільність, постр./хв	10 (вручну)	6-8 (вручну)	8	н/д	(вручну)	15	7	9
Бронювання лоба корпуса, мм	(верх) 300-500мм від APFSDS/600-1000мм від КС + МТВ + 86 мм перегородка (низ) ~150мм від APFSDS/<650мм від КС (було пробиття з РПГ-29)	«Канчан»	н/д	н/д	300-400 від APFSDS/500-550 від КС	600-700 від БОПС/~950 від КС	500-600 від БОПС	н/д
Бронювання борта корпуса, мм	~60-80	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д
Бронювання корми корпуса, мм	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д
Бронювання лоба башти, мм	700-900 від APFSDS/1200-1600 від КС	«Канчан»	н/д	н/д	650-700 від APFSDS/900-1000 від КС	1100-1300 від БОПС/1200-1500 від КС	900 від БОПС/1200-1500 від КС	н/д
Бронювання борта башти, мм	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д
Бронювання корми башти, мм	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д	н/д
Динамічний захист	NERA[en]	ні	так	вбудований ERA	вбудований	ERA/NERA[en]	вбудований	так
КОЕП	н/д	ні	Варта	ні	ні	VIRSS	JD-3	так
Активний захист	Трофі	ні	н/д	н/д	ні	KAPS	н/д	на стадії випробувань
Потужність двигуна, к.с.	1500	1400	1200	780	1200	1500	1500	1200
Питома потужність, к.с./т	23,5	23,9	25,0	21,7	27,3	27,3	25,9	27,3
Максимальна швидкість, км/год	70	70	72	70	70	70	70	70 (вперед і назад)[95][96]
Запас ходу по шосе, км	500	450	500	450	н/д	450	450	н/д

Тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків ${\displaystyle M}$ Бойова маса (загальна вага танка в бойовому стані) в тоннах ${\displaystyle V}$ Максимальна швидкість (по шосе) в кілометрах на годину ${\displaystyle L}$ Довжина (загальна довжина танка з гарматою вперед) в міліметрах ${\displaystyle L_{k}}$ Запас ходу по шосе (без встановлення додаткових баків) в кілометрах ${\displaystyle L^{w}}$ Ширина (від гусениці до гусениці, без бортових екранів) в міліметрах ${\displaystyle B}$ Кількість пострілів з основної гармати ${\displaystyle H}$ Висота (по даху башти) в міліметрах ${\displaystyle C}$ Калібр основної гармати в міліметрах ${\displaystyle W}$ Потужність силової установки (двигуна) танка в кінській силі На озброєнні Рік прийняття на озброєння першої моделі ${\displaystyle N}$ Питома потужність (відношення потужності ${\displaystyle W}$ до маси ${\displaystyle M}$ танка) Активний захист Відсутність чи наявність систем активного захисту (APS) ${\displaystyle E}$ Екіпаж танка (чоловік) Динамічний захист Відсутність чи наявність систем динамічного захисту (ERA, NxRA, SLERA) п Порівняння ТТХ сучасних основних бойових танків Список можна сортувати. Натисніть назву колонки яку потрібно відсортувати. Клацніть знову, щоб змінити порядок сортування. Оновіть сторінку щоб відновити до початкового виду. Танк ${\displaystyle M}$ ${\displaystyle L}$ ${\displaystyle L^{w}}$ ${\displaystyle H}$ ${\displaystyle W}$ ${\displaystyle N}$ ${\displaystyle E}$ ${\displaystyle V}$ ${\displaystyle L_{k}}$ ${\displaystyle B}$ ${\displaystyle C}$ На озброєнні Динамічний захист Активний захист Джерела БМ «Оплот»  Україна 51 9720 3400 2285 1200 24,7 3 70 400 46 125 2009 «Дуплет» «Варта» 12 Т-84У «Оплот»  Україна 48 9664 3775 2215 1200 26,08 3 65 450 40 125 2000 «Ніж» «Варта» 1 2 Т-90С  Росія 46,5 9530 3370 2280 1000 21,5 3 60 450 42 125 2005 так «Штора-1» 1 2 М-95 Degman  Хорватія 44,5 10140 3590 2200 1000 22,47 3 70 450 42 125 1996 так так 1 2 3 Leopard 2A6M  Німеччина 62,5 10970 3030 2640 1500 24,0 4 68 500 42 120 2004 так «MUSS» 1 2 Merkava Mark IV  Ізраїль 65 9040 3720 2660 1500 23,0 4 64 500 48 120 2003 «LAHAT» «Trophy» 1 2 Abrams M1A2SEP  США 63 9830 3650 2370 1500 23,8 4 68 426 48 120 2000 «ARAT» «AN/VLQ-6 MCD» 1 2 3 РТ-91А  Польща 45,3 9670 3600 2200 1000 21,8 3 60 480 42 125 2010 «ERAWA» «OBRA-3» 1 2 3 4 Leclerc  Франція 54,5 9870 3710 2530 1500 27,52 3 72 500 40 120 1992 так н/д 1 2 Challenger 2  Велика Британія 62,5 11500 3500 2490 1200 19,2 4 56 450 52 120 2002 так н/д 1 2 K1А1 (тип 88)  Південна Корея 53,1 9710 3600 2250 1200 22 4 65 500 32 120 2000 н/д ні 1 2 3 тип 99А2  КНР 58 11000 3400 2250 1500 27,8 3 65 450 32 125 2000 FY-4 JD-3 1 2 Arjun Mk.1  Індія 57,6 10638 3864 2320 1400 23,9 4 70 450 39 120 2011 ні ні 12 C1 Ariete  Італія 54 9670 3420 2510 1247 23 4 65 550 42 120 1995 ні так 1 2 Al-Khalid  Пакистан 48 10070 3500 2400 1200 26 3 72 500 39 125 2001 так «Варта» 1 2 Тип 10 Японія 44 9485 3240 2300 1200 27 3 70 н\д н\д 120 2010 н\д н\д 1 2 Zulfiqar  Іран 36 7000 3600 2400 780 21,7 3 70 450 н\д 125 1996 ні ні 1

• 
  Т-90А
• 
  Т-90С
• 
  Т-90СМ
• 
  Т-90СМ

• Список основних бойових танків за поколіннями
• Т-90М

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Т-90

• T-90S Third-Generation Main battle tank, uralvagonzavod [Архівовано 29 липня 2015 у Wayback Machine.], архів з офіційного сайту виробника (англ.)
• Бред Лендон (28 квітня 2022). «Чорт з табакерки». Чому російським танкам зриває голову в Україні. https://glavcom.ua. Главком.
• Новая модификация — Т-90М
• Сухопутные войска Индии получат 300 танков Т-90 российского производства — lenta.ru, 25 декабря 2006

• С. Суворов. Т-90. Первый серийный российский танк. — Москва : Техника — молодёжи, Восточный горизонт. — 54 с. — (Танкомастер) — 2500 прим.
• С. В. Устьянцев, Д. Г. Колмаков. Боевые машины Уралвагонзавода. Танк Т-72. — Уралвагонзавод, Медиа-Принт, 2004. — (Боевые машины Уралвагонзавода)
• S. Zaloga, M. Jerchel, S. Sewell. T-72 Main Battle Tank 1974—1993. — London : Osprey Publishing, 1993. — 48 с. — (New Vanguard № 6) — ISBN 1-85532-338-9.
• Zaloga, Steven J. T-90 Standard Tank. — London : Osprey Publishing Ltd, 2018. — ISBN 978-1-4728-1822-5.
• Пока броня крепка («Смысл», № 14, 2007 г.) PDF (426 Кбайт) — о состоянии дел в отечественном танкостроении.
• International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
• Анатолий Бахметов, Дмитрий Михайлов. Т-90 — путевка в жизнь // Танкомастер. — 1999. — № 4.