У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[4]. У серпні 2024 увійшов до сотні найвпливовіших українців за версією NV, посівши 12 місце[5].
У 2005 році вступив на перший курс факультету аеромобільних військ (нині – факультет підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ та морської піхоти) Одеської Академії Сухопутних військ.
В 2011 році — старший лейтенант, командир аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. Командир полку Віктор Копачинський відзначив Сухаревського як одного з двох найкращих командирів рот полку[10].
8 березня 2014 року отримав завдання на загрузку особового складу у військово-транспортні літаки Іл-76 та виліт до прикордонних районів, метою недопущення введення військ РФ на територію України. Підрозділ Сухаревського був задіяний в охороні кордонів Харківської, Сумської, Чернігівської областей, а також Луганського міжнародного аеропорту[12].
13 квітня 2014 року взяв участь у першому бою війни на Донбасі біля Семенівки у складі спецпідрозділу СБУ «Альфа»[1][13]. Диверсанти атакували місце наради керівників СБУ, поруч з яким був розташований підрозділ Сухаревського[14]. Загинув на місці капітан СБУ Геннадій Біліченко, двох офіцерів було поранено. Сухаревський, який мав на той момент звання старшого лейтенанта, всупереч наказу старшого начальника «не відкривати вогонь» наказав обстріляти з кулемету бронетранспортера групу російських бойовиків під керівництвом Ігоря Гіркіна[15]. Сухаревський віддав наказ висуватися вперед і зайняв місце стрільця, аби взяти на себе відповідальність за дії роти[16]. Цим він фактично врятував групу бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа»[11].
Пізніше підрозділ Вадима Сухаревського був розміщений у таборі біля міста Ізюм та безпосередньо виконував задачі з блокування бойовиків у Слов'янську, ведення розвідки та здійснення штурмових дій блокпостів противника[17]. Вважається, що російські та проросійські бойовики не очікували організованого спротиву з боку ЗСУ через багаторічну кампанію з підриву боєздатності української армії за допомогою агентурної мережі та політичного впливу. Це підтверджують спогади Сухаревського:
Перший полонений, якого ми взяли під Слов’янськом в 2014 році, спитав нас, хто ми. А коли почув, що службовці десантно-штурмових військ, здивувався: “Звідки ви взялися? Нам сказали, що вас не існує”[7].
У серпні 2014 року підрозділ Сухаревського, спільно із ротою 95-ої аеромобільної бригади (нині — 95-ої десантно-штурмової бригади), здійснили рейдові дії, в ході чого було звільнено 7 населених пунктів, серед яких Новосвітлівка та Хрящувате, «роз'єднавши» так звані «ЛНР» та «ДНР»[19]. 17 серпня в ході бойового зіткнення зазнав поранення в ногу та контузію від вибуху гранати у боях під Красним, ще три кулі влучили в бронежилет[18][20].
Після лікування та проходження реабілітації був запрошений в підрозділ СБУ «Альфа», але повернувся до «сектору А», де командував зведеною аеромобільною ротою[21]. У 2016 році був призначений командиром 1-го батальйону36-ї бригади морської піхоти. З огляду на незадовільний стан батальйону провів оновлення особового складу, почав процес технологічної та організаційної модернізації підрозділу та заклав основи розвитку його власної ідеології[21]. Восени 2016 року після тренувань та кадрових оновлень батальйон зміг пройти зведеною колоною понад 250 км по другій лінії оборони в зоні проведення ООС[21].
Виконував завдання на Маріупольському напрямку в так званій «сірій зоні»[22]. На різних напрямках, в ході успішних наступальних дій, змусив відступити російських бойовиків на 4 км від Маріуполя[21]. Зробив великий внесок у звільнення села Водяне та взяття висоти «Дєрзкая»[21].
З 2016 року використовував дрони у повсякденній військовій діяльності. Вважається першим українським військовим, який коригував хід бою з квадрокоптера[7]. За спогадами Сухаревського, саме тоді він почав усвідомлювати стратегічну цінність безпілотних апаратів в умовах сучасної війни:
Починаючи з кінця 2016 року, жоден міномет під моїм командуванням не стріляв без коригування з дронів. Інформація по позиціях противника оновлювалася мінімум двічі на тиждень, і ми ефективно відсували лінію розмежування від Маріуполя[7].
18 червня 2022 року нагороджений званням Героя України, на той час мав звання полковника[25][26]. У серпні того ж року Сухаревський очолив наступ на ділянці фронту між Миколаєвом і Херсоном, його підрозділи одні з перших почали контрнаступальні дії, увійшли в Херсонську область та звільнили чотири населенних пункти[18].
9 листопада 2022 року бригада Сухаревського зайняла село Зелений Гай, завдяки чому Херсон став досяжний для артилерії ЗСУ. 14 листопада 2022 року разом із 30 підлеглими бійцями полковник був запрошений здійняти національний прапор у звільненому Херсоні у присутності Президента України Володимира Зеленського[18].
10 червня 2024 року Сухаревського призначено командувачем Сил безпілотних систем Збройних Сил України наказом Міністром оборони УкраїниРустемом Умєровим[29]. Його завданням стали переформатування та систематизація чинних алгоритмів застосування безпілотних апаратів Збройними Силами України[30], а також забезпечення спроможності нового роду військ виконувати завдання відповідно до військової доктрини України[30]: збереження життя особового складу ЗСУ; ведення асиметричної війни; підсилення чинних спроможностей ЗСУ; безпосередня зустріч ворога на полі бою в першу чергу дронами; забезпечення базису для побудови технологічної армії[30].
Серед ключових пріоритетів, що стоять перед Сухаревським на посаді командувача СБС — підвищення ефективності ураження противника за допомогою безпілотних апаратів, зокрема через адаптацію існуючих стратегій та тактик та оновлення управлінських підходів[31].
За словами Вадима Сухаревського, процес створення Сил безпілотних систем став історичним явищем, значущість якого можна порівняти лише з появою авіації, і робота, зроблена Україною в цьому напрямку в умовах повномасштабного вторгнення, є об'єктом прискіпливої уваги з боку інших країн[7].
У червні 2024 року Сухаревський повідомив, що було знайдено альтернативу системі супутникового зв'язку Starlink для роботи безпілотних апаратів в акваторії біля тимчасово окупованого Криму[32]. Також він анонсував, що до кінця 2024 року буде налагоджено системну роботу наземних роботизованих комплексів[33].
16 грудня 2024 полковник Сухаревський заявив, що Україна є п'ятою країною в світі, яка має лазер. Також він додав, що сили безпілотних систем почали застосовувати так звані дрони-"матки", носії FPV, з глибиною занесення понад 70 км. Вони несуть 2 FPV під собою і виступають ретранслятором та вражають глибинні об'єкти противника [34].
Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (18 червня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[35][25]
Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[36]
Орден Богдана Хмельницького III ст. (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[37][38]
Орден «За мужність» II ст. (14 квітня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[39]
Орден «За мужність» III ст. (4 грудня 2020) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку[40]
Одна з вулиць в його рідному місті Берегове на Закарпатті носить ім'я Сухаревського[41].
Під час мешкання в місті Маріуполі до моменту окупації міста військами РФ у 2022 році, брав участь в проєкті розвитку ініціативної молоді в школах «Академія лідерства»[42].
