Підставою для розгляду справи стало направлення 2022 року французьким юристом Емманюелем Доудом інформаційного повідомлення до Міжнародного кримінального суду про відповідальність Путіна та Львової-Белової за насильницьку передачу українських дітей, що є ознакою геноциду.[2]
Того ж дня у Росії заявили, що Путін відмовився постати перед судом у Гаазі та не даватиме свідчення. Через це МКС планує оголосити його в Інтерполі у міжнародний розшук та позбавити дипломатичного імунітету. Заарештувати та видати в Гаагу підозрюваних мають на території однієї зі 123 країн, які визнають юрисдикцію МКС[5]. Крім того, Росія не зможе домогтися скасування міжнародних санкцій без виконання ордера суду[6]
Ордер проти російського президента є першим в історії проти лідера постійного члена Ради Безпеки ООН.
За даними на листопад 2022 року, з України в Росію вивезли від 300 тисяч (за версією української сторони) до 705 тисяч (за версією російської сторони) дітей[7]. Дітей піддають насильницькому усиновленню, русифікації та зміні всіх їхніх особистих даних.
Російська влада вивозить як дітей-сиріт, так і дітей, у яких є батьки.[8] Зокрема, сотні українських дітей були відправлені з Херсона до російських таборів відпочинку, у низці випадків без дозволу батьків або внаслідок тиску на батьків. Батьки не отримують інформації про поточне місцезнаходження своїх дітей, їм відмовляють у поверненні дітей.
30 травня президент РФ Путін спростив видачу російського громадянства українським дітям-сиротам[9]. Міністерство закордонних справ України підкреслило, що цим «Путін фактично узаконив викрадення дітей»[9].
Обвинувачення ґрунтуються на обґрунтованих підставах, що вони несуть відповідальність за «незаконну депортацію та переміщення українських дітей з окупованих районів України до Російської Федерації всупереч статті 8(2)(a)(vii) та статті 8(2)(b)(viii) Римського статуту».[18]
Реакції
Станом на 5 травня2023 року, 32 країни світу заявили про готовність заарештувати Володимира Путіна, ордер на арешт якого видав Міжнародний кримінальний суд[19].
Росії
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ордер на арешт «обурливим і неприйнятним»[20], і заявив, що Росія не визнає юрисдикцію МКС.
Львова-Бєлова сказала в інтерв'ю російському державному ЗМІ «РИА Новости»: «Дуже добре, що міжнародне співтовариство оцінило роботу з допомоги дітям нашої країни, що ми їх вивозимо, що ми створюємо для них хороші умови, що ми оточуємо їх люблячими, турботливими людьми»[21].
Заступник голови Радбезу РосіїДмитро Медведєв згодом заявив, що спроби судити президента ядерної держави викличуть жахливі наслідки для міжнародного права, пригрозивши водночас завдати по будівлі суду в Гаазі удару ракетою «Онікс»[22].
Дії у відповідь
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана, а також проти суддів Томоко Акане, Розаріо Сальваторе Айтали і Серхіо Херардо Угальде Годінеса. Згідно з позицією російського СК, кримінальне переслідування Путіна та Львової-Бєлової «носить свідомо незаконний характер, оскільки підстав для притягнення до кримінальної відповідальності немає»[23][24].
Президія Міжнародного кримінального суду висловила жаль з приводу погроз Росії у бік трибуналу[25]
«Президія висловлює жаль з приводу цих спроб перешкодити міжнародним зусиллям забезпечити відповідальність за дії, заборонені спільним міжнародним правом»
.
Україна
Президент УкраїниВолодимир Зеленський у щоденному звернені до українців сказав наступне: «… Є ордер Міжнародного кримінального суду на арешт керівника Росії. Це поворотний момент. Момент, після якого стає безсумнівним, що завершенням цієї агресії для Росії буде повний спектр її відповідальності»[26].
Міністр закордонних справ УкраїниДмитро Кулеба підтримав рішення МКС у своєму твіттері: «Міжнародні злочинці будуть притягнуті до відповідальності за викрадення дітей та інші міжнародні злочини».
У серпні 2022 року заступник генерального прокурора України в 2019—2022 рр. Гюндуз Мамедов завив, що депортація українських дітей до Росії (понад 300 000 за даними РФ) є найбільш перспективним для доведення геноциду[27].
Сполучені Штати Америки
Президент СШАДжо Байден на питання журналістів сказав: «Я вважаю, що це виправдано [про ордер на затримання] … Але питання в тому, що це не визнано на міжнародному рівні, у нас теж. Але я думаю, що це дуже вагома позиція. Він [Путін] явно вчинив воєнні злочини»[28].
Китай
20-22 березня 2023 року президент КитаюСі Цзіньпін відвідав Росію і зустрівся з Володимиром Путіним. Це була перша міжнародна зустріч Путіна після того, як МКС видав ордер на його арешт.
Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь сказав: «МКС повинен займати об'єктивну і справедливу позицію, поважати юрисдикційний імунітет глави держави згідно з міжнародним правом, розсудливо здійснювати свій мандат відповідно до закону, сумлінно тлумачити і застосовувати міжнародне право, не займатися політизацією і не використовувати подвійні стандарти»[29].
ПАР
21 квітня2023 року, Національний виконавчий комітет АНК розпочав чотириденне засідання, на якому планує продовжити раніше розпочаті дискусії про те, чи має ПАР вийти з Римського статуту — договору, який заснував МКС. Як його учасник, уряд ПАР може бути зобов'язаний заарештувати Путіна за ордером на арешт виданим МКС, якщо він прийме запрошення відвідати саміт БРІКС в Південній Африці у серпні 2023 року[30][31].
Молдова
23 травня2023 року, в інтерв'ю виданню Euronews Romania, президент Молдови Мая Санду заявила, що Молдова виконає рішення Міжнародного кримінального суду та заарештує російського диктатора Путіна, якщо той приїде в країну. «Так. Республіка Молдова підписала угоду про кримінальний суд, і Молдова поважатиме рішення суду», — відповіла Санду на запитання[32].
У культурі
18 березня 2023 року всередині вагонів поїздів «Укрзалізниці» масово почали з'являтися листівки з оголошенням про розшук Володимира Путіна.[33][34]
_-_6.jpg)
_2.png)
.jpg)
.jpg)
