PROFILPELAJAR.COM

**24-та танкова дивізія (Третій Рейх)**
24. Panzer-Division
24-та танкова дивізія (Третій Рейх); 24. Panzer-Division
	Емблема 24-ї танкової дивізії Вермахту
На службі	28 листопада 1941 — 2 лютого 1943; 28 листопада 1941 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Вид	Сухопутні війська
Тип	Вермахт
Роль	танкові війська
Чисельність	танкова дивізія
У складі	I-й військовий округ; IX-й військовий округ; 7-ма армія; 4-та танкова армія; 48-й танковий корпус; 24-й танковий корпус; 51-й армійський корпус; 11-й армійський корпус; 15-та армія; 2-й танковий корпус СС; 48-й танковий корпус; 4-й армійський корпус; 6-та армія; 17-й армійський корпус; 8-ма армія; 59-й армійський корпус; 57-й танковий корпус; 29-й армійський корпус; 4-й танковий корпус; Корпус «Герман Герінг»; 26-й армійський корпус; Резерв ОКГ
Прізвиська	«Стрибаючий вершник»; (нім. Der springende Reiter)
Війни/битви	Друга світова війна; Східний фронт; Операція «Блау» Воронезько-Ворошиловградська операція; ; Сталінградська битва Операція «Уран»; Операція «Кільце»; ; Дніпровсько-Карпатська операція Нікопольсько-Криворізька операція; Одеська операція; ; Перша Яссько-Кишинівська операція Перша битва за Тиргу-Фрумос; Друга битва за Тиргу-Фрумос; ; Львівсько-Сандомирська операція; Дебреценська операція; Західно-Карпатська операція; Східно-Прусська операція;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Максиміліан фон Едельсхайм
	Медіафайли на Вікісховищі

24-та танкова дивізія (Третій Рейх) (нім. 24. Panzer-Division) — танкова дивізія вермахту в роки Другої світової війни.

Історія

24-та танкова дивізія сформована 28 листопада 1941 року шляхом переформування 1-ї кавалерійської дивізії Вермахту на території навчального центру Штаблак (нім. Truppenübungsplatz Stablack) I-го військового округу (нім. Wehrkreis I).

Райони бойових дій та дислокації дивізії

Німеччина (Східна Пруссія) (листопад 1941 — квітень 1942);
Франція (квітень — червень 1942);
СРСР (південний напрямок) (червень — листопад 1942);
СРСР (Сталінград) (листопад 1942);
Франція (березень — серпень 1943);
Італія (серпень — жовтень 1943);
СРСР (південний напрямок) (жовтень 1943 — серпень 1944);
Польща, Угорщина (серпень 1944 — січень 1945);
Німеччина (Східна Пруссія) (січень — квітень 1945);
Північно-Західна Німеччина (квітень — травень 1945).

Командування

Командири

1-ше формування

генерал-лейтенант Курт Фельдт (нім. Kurt Feldt) (28 листопада 1941 — 21 квітня 1942);
генерал-майор Бруно Ріттер фон Гауеншільд (нім. Bruno Ritter von Hauenschild) (21 квітня — 8 вересня 1942);
генерал-майор, з 15 листопада 1942 генерал-лейтенант Арно фон Ленскі (нім. Arno von Lenski) (12 вересня 1942 — 2 лютого 1943);

2-ге формування

оберст, з 1 червня 1943 генерал-майор, з 20 травня 1944 генерал-лейтенант Максиміліан фон Едельсхайм (нім. Maximilian Freiherr von Edelsheim) (1 березня 1943 — 1 серпня 1944);
генерал-майор Густав-Адольф фон Ностіц-Валльвіц (нім. Gustav-Adolf von Nostitz-Wallwitz) (1 серпня 1944 — 25 березня 1945);
майор Рудольф фон Кнебель-Деберіц (нім. Rudolf von Knebel-Döberitz) (25 березня — 8 травня 1945).

Нагороджені дивізії

Нагороджені дивізії^[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	13
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	135
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	2
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами	1 (№ 105 генерал-лейтенант Максиміліан фон Едельсхайм — 23.10.1944)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	4 (№ 129 генерал-майор Бруно Ріттер фон Гауеншільд — 27.09.1942 № 162 оберст Максиміліан фон Едельсгайм — 23.12.1942 № 187 оберстлейтенант Георг Міхаель — 25.01.1943 № 799 оберстлейтенант Рудольф Тріттель — 23.03.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста^[2]	47 в тому числі 6 непідтверджених
	Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	39
	Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія)	1

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (14)
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (3)

Бойовий склад 24-ї танкової дивізії

Основні частини та підрозділи дивізії^[3]^[4]^[5]

листопад 1941

штаб дивізії:
24-та мотопіхотна бригада (Schützen-Brigade 24);
- 21-й мотопіхотний полк (Schützen-Regiment 21);
- 26-й мотопіхотний полк (Schützen-Regiment 26);
- 4-й мотоциклетний батальйон (Kradschützen-Bataillon 4).
24-й танковий полк (Panzer-Regiment 24);
28-й танковий полк (Panzer-Regiment 28);
89-й артилерійський полк (Artillerie Regiment 89);
40-й батальйон самохідної артилерії;
40-й інженерно-саперний батальйон (Pionier Bataillon 40);
86-й батальйон зв'язку (Nachrichten Abteilung 86);
40-й інтендантський загін (Versorgungstruppen 40);
40-й польовий батальйон.

1942

штаб дивізії:
24-й танковий полк;
24-та мотопіхотна бригада;
- 21-й мотопіхотний полк;
- 26-й мотопіхотний полк;
- 4-й мотоциклетний батальйон.
89-й артилерійський полк;
40-й розвідувальний батальйон (Aufklärungs-Abteilung 40);
89-й винищувально-протитанковий дивізіон (Panzerjäger Abteilung 89);
40-й інженерно-саперний батальйон;
86-й батальйон зв'язку;
40-й інтендантський загін;
40-й навчальний батальйон.

1943

штаб дивізії:
24-й танковий полк;
21-й панцергренадерський полк (Panzergrenadier-Regiment 21);
26-й панцергренадерський полк (Panzergrenadier-Regiment 26);
283-й дивізіон зенітної артилерії (Heeres-Flak-Artillerie-Abteilung 283);
89-й танковий артилерійський полк (Panzer-Artillerie-Regiment 89);
24-й танковий розвідувальний батальйон (Panzer-Aufklärungs-Abteilung 24);
40-й винищувально-протитанковий дивізіон;
40-й танковий інженерно-саперний батальйон;
86-й танковий батальйон зв'язку (Panzer Nachrichten Abteilung 86);
40-й танковий інтендантський загін (Panzer-Versorgungstruppen 40).

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 24-та танкова дивізія (Третій Рейх)

24. Panzer Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 31 травня 2013. (нім.)
24. Panzer-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 31 травня 2013. (англ.)
24.Panzer-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 31 травня 2013. (англ.)
24. Panzer-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 31 травня 2013. (італ.)
24-я танковая дивизия / 24. Panzer-Division. на tankfront.ru. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 31 травня 2013. (рос.)
24-я танковая дивизия вермахта(рос.)
Танковые дивизии Вермахта 1940-45г.г.
Organizational History of the German Armored Forces 1939—1945 (англ.)
24. Panzer-Division [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Battle of Targul Frumos & 24th Panzer Division

Література

Rosado, J. and Bishop, C. German Wehrmacht Panzer Divisions, 1939-45. Amber Books Ltd., 2005
Stoves, Rolf. Die gepanzerten und motorisierten deutschen Großverbände 1935—1945: Divisionen und selbstständige Brigaden. Dörfler, 2003. ISBN 978-3-89555-102-4
Франсуа де Ланнуа, Жозеф Шарита. Немецкие танковые войска. 1935—1945; пер. М. Жуковой. — М.: АСТ, 2005.
Koschorrek, Günter: Vergiss die Zeit der Dornen nicht: Ein Soldat der 24. Panzerdivision erlebt die sowjetische Front und den Kampf um Stalingrad. Flechsigverlag 2009, ISBN 978-3803500168
«24. Panzer-Division» in Veit Scherzer (Hrsg.): Deutsche Truppen im Zweiten Weltkrieg, Band 6, Scherzers Militaer-Verl., Ranis/Jena 2010, ISBN 978-3-938845-27-1, S. 271—306
Reinhard Hauschild, Der springende Reiter — 1. Kavallerie-Division — 24. Panzer-Division im Bild, Ernst J. Dohany Druck und Verlag, Gross-Umstadt 1984
Jason D. Mark. Death of the Leaping Horseman: 24. Panzer-Division in Stalingrad. — Leaping Horseman, 2003. — 540 с. — (Leaping Horseman Books) — ISBN 978-0646410340. (нім.)
F. M. von Senger und Etterlin. Die 24. Panzer-Division 1939-1945. Vormals 1. Kavallerie-Division. — Dörfler; Auflage, 2004. — 399 с. — ISBN 978-3895551864. (англ.)