Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві.
1703 — 1725
Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Санкт-Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.
Березень- травень: Гродненський маневр — В ході Північної війни частини московської армії на чолі з О.Меншиковим здійснили відхід з оточення у Гродно через Берестя до Києва.
6 (11?) листопада — обрання промосковською старшиною нового Гетьмана — Івана Скоропадського (1708—1722). Перенесення гетьманської столиці на московський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено московських офіцерів. О. Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину.
27 (28) червня: Полтавська битва — московська армія Петра І розгромила шведську армію Карла ХІІ.
30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та його новий союзник І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдовського князівства, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. Полонені ж козаки були страчені московитами.
7 липня — Решетилівські статті — петиція гетьмана І.Скоропадського з 14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати московсько-українські відносини. Задовільнені не були.
В Україні поставлено на утримання 10 московських полків; козацькі загони спрямовуються у північну частину Московського царства для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу.
Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської Академії з 2000 до 161, а найкращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві
29 липня: ультиматум московського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І. Мазепи.
25 березня: невдалий штурм Білої Церкви кримськими татарами та козаками П.Орлика.
30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня — основні сили куруців (12 000) капітулюють біля Сатмара.
Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І.
Квітень — Петро І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром.
Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп).
12 липня: Прутська мирна угода: Московське царство повертало Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам'яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет османів над землями Запорожжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в тому числі з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710—1713 рр.
Відновлення панування Речі Посполитої на Правобережжі. Указ Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через московські порти (Ригу, Санкт-Петербург, Архангельськ).
1716
Московський уряд заборонив українцям їздити в Європу по крам
Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів.
1722
29 квітня — Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Російської імперії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.
З 16 травня — Україна позбавлена права на самоврядування і вільне обрання гетьмана. Перша Малоросійська колегія (1722—1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до імперської казни, розквартировувала в Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо.
13 грудня: Указ московського царя Петра І про створення в Україні кількох іноземних гусарських полків, першим став Сербський полк Івана Албанеза
1725 — 1727
Смерть Петра І (08 лютого). Оточення імператора передає владу його дружині. Правління у Петербурзі Катерини І
1727
В Петербурзі видано іменний імператорський указ «О высылке Жидов из России и наблюдении, дабы они не вывозили с собою золотых и серебряных Российских денег».
Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво, на якому загинули тисячі місцевих селян і козаків, тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р.
1733 — 1735 (1738)
Війна за польську спадщину за участі Російської імперії, Королівства Франція, Габсбурзької монархії, Речі Посполитої, Сардинське королівство, Королівства Пруссія, Курфюрства Саксонія.
Початок російсько-турецької війни 1735—1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків — 1,5 млн карбованців (10 річних бюджетів).
12 липня — битва між російською імператорською армією під командуванням генерал-фельдмаршала П. П. Лассі (40 тис.) і загоном військ кримського хана Фатіх-Гірея (15 тис.). Хан з основними силами (45 тис.) чекав російське військо на добре укріпленої позиції біля Перекопу. Однак Лассі обійшов перекопські укріплення по Арабатській стрілці. Він завдав загону кримських татар поразки біля річки Салгир і рушив до столиці ханства — Бахчисарая
Імператорський Указ про прикріплення робітників до фабрик і заводів.
1737
Квітень — 70-тисячна російська імператорська армія Х.Мініха рушила на Очаків.
2 липня — здобуття росіянами під командуванням Х.МініхаОчаківа.
16 серпня — 11 листопада — безрезультатний Немирівський конгрес — мирні переговори між Російською імперією і Габсбурзькою монархією, з одного боку, і Османською імперією — з іншого; проходив у Немирові на Поділлі.
Зміни в рекрутському наборі: обмежений раніше десятьма російськими губерніями, він поширений відтепер на Україну і на балтійські провінції.
1761
Проект Сенату по Україні, в якому передбачалося відділення Києва від провінції і перетворення його в центр особливого округу, підпорядкованого безпосередньо Сенату.
1762
Січень — імператор Петро ІІІ знижує податок на сіль і скасовує мита, скасовує Таємну канцелярію і скасовує тортури.
Липень — В результаті палацового перевороту у Петербурзі імператор Петро ІІІ (1761—1762) вимушений відректися від престолу, після чого був убитий гвардійцями, а російською імператрицею під іменем Катерина ІІ (1762—1796) стає німецька принцеса.
Сувора зима на Україні призвела до масової загибелі скоту та голоду
«Барська конфедерація» 1768—1769 рр. — рух проти проросійського короля Речі Посполитої. Кровопролитні зіткнення конфедератів з російськими гарнізонами.
7 травня: австро-османська угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина.
4 червня — 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765—1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р.
Червень — Зустріч у Каневі Катерини II з польським королем Станіславом Понятовським, якому не вдається домогтися пом'якшення російської позиції щодо Речі Посполитої, де триває патріотичне піднесення.
Секуляризація російською владою церковних і монастирських земель в Україні
1787
Лютий-липень — Подорож Катерини II разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня — закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-II (на новому місці — на Дніпрі).
29 грудня — Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Російські імперії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром.
24 березня — в районі населеного пункту Рацлавиці польські повстанці розбили російський загін.
20 жовтня — біля Берестя відбулося зіткнення між російським загоном під командуванням генерала А. В. Суворова (8 тис.) і польським корпусом під командуванням генерала Сераковського (13 тис.). Поляки, не чекаючи бою, відійшли на другий, більш захищену позицію.
4 листопада — російські війська під командуванням О.Суворова захопили Варшаву; придушення польського повстання.
У відповідь на зміщення правителів у Молдові та Валахії Росія ввела до Дунайських князівств війська. Початок російсько-турецької війни 1806—1812 років. Без бою здалися османські гарнізони у Хотині, Бендерах, Аккермані, Кілії. Османи тимчасово захопили Бухарест, а серби — Белград.
1807
Листопад — повстання ратників міліції у Києві, Балті, Дубоссарах.
1807 — 1809
Російсько-турецька війна: перемир'я, за яким сторони виводили війська з Дунайських князівств
16 травня — Закінчення російсько-турецької війни 1806—1812 рр. — Бухарестський мирний договір, за яким Росія отримала Бессарабію (східну Молдавію) і Буджак; Дунайські князівства повертались Османській імперії на правах автономій; Сербія отримала внутрішню автономію; Османська імперія визнавала російські володіння у Закавказзі, але утримувала за собою Анапу.
24 червня — Нашестя армій Наполеона на Росію. 7 вересня — Бородінська битва; 14 вересня — загони французької армії увійшли до Москви. 19 жовтня — Наполеон починає відступ з Москви
9 червня — за рішенням Віденського конгресу більша частина Герцогства Варшавського приєднана до Росії під назвою Царства Польського (Галичина відійшла до Австрії, герцогство Познанське і Краківська республіка — до Пруссії).
Січень — Другий з'їзд керівників Південного товариства висловлюється за прийняття основ конституції П. Пестеля, званої «Руська правда» — найбільш радикального з декабристських програмних документів.
Виникнення «Товариства об'єднаних слов'ян» на Волині. Прийнята федералістична програма. У 1825 році воно злилося з Південним товариством.
1824
Прийнято Постанову про створення гільдій, яка різко обмежувала промислову і торговельну діяльність селян і простих міщан.
Селянські заворушення в Уманському повіті під проводом О.Семенова.
15 липня — у Російській імперії створено III відділення під керівництвом О. Бенкендорфа (політична поліція і корпус жандармів).
1827
Підписання російсько-турецької конвенції в Акермані: вільне проходження торгових суден через протоки Босфор і Дарданелли, надання автономії Сербії, Молдавії та Валахії. У наступному році Османська імперія відмовилась від виконання умов конвенції, що призвело до початку чергової російсько-турецької війни.
1828
14 (26) квітня — Російська імперія оголошує війну Османській імперії: початок російсько-турецької війни 1828—1829 рр. Окупація російськими військами Дунайських князівств; здобуття Шумли і Варни у Болгарії, низки фортець у східній Анатолії. Перехід козаків Задунайської Січі на російській бік.
Серпень — Введення обов'язкової військової служби для євреїв (з можливістю набору в рекрути з 12 років)
1829
Літо — взяття російськими військами Ерзурума, Силістрії, Адріанополя. 2 (14) вересня — укладено Адріанопольський мирний договір: Росія одержала острови в дельті Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями, а також низку привілеїв. Османська імперія визнавала приєднання до Російської імперії деяких територій в Закавказзі, зобов'язувалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції.
Микола Гоголь опублікував свій перший твір — поему «Ганс Кюхельгартен».
1830 — 1831
Польське повстання — торкнулося, зокрема, Волині і Галичини.
13 квітня — петербурзький Сенат прийняв височайше затвердження Положення про Євреїв: встановлено новий статус євреїв, переглянута смуга осілості в 15 західних і південних губерніях.
Революції у Австрії та Угорщині. Відміна кріпацтва у Австро-Угорщині. Вихід у Львові першої української газети «Зоря галицька». 1-3 листопада — повстання у Львові.
Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.
4 жовтня — початок Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр. Приводом стало введення російських військ до Дунайських князівств 3 липня. З залишків задунайських козаків Михайло Чайковський створив загони у складі османської армії.
1854
Лютий: козацькі загони М.Чайковського (Садик-паші) увійшли до Бухаресту, де він став губернатором.
27-28 березня — Велика Британія та Франція вступили в війну проти Росії на боці Османської імперії
липень-серпень — російські війська відходять з Дунайських князівств
14 вересня — початок висадки британо-французьких військ у Євпаторії
18 березня — закінчення Кримської війни: Паризький мир, за яким Російська імперія повертала Османській імперії Карс, а Молдові передавала гирло Дунаю з прилеглою частиною Буджаку. Також Росія відмовлялась від протекторату над Валахією, Молдовою і Сербією.
1861
19 лютого — маніфест імператора Олександра II про відміну кріпацтва.
4 листопада: відкриття першої в Україні залізниці — ділянка Перемишль — Львів і Львівського вокзалу.
1863
Постановка першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського
2 грудня: у Херсоні заснували перший у Російський імперії Земський банк взаємного кредиту.
1863 — 1864
Польське повстання 1863—1864 рр. — одночасний напад на всі російські гарнізони, створення Тимчасового національного уряду, проголошення національної незалежності Польщі, втеча великого князя Костянтина Миколайовича з Варшави Повстання поширюється на Литву, частину Білорусії і Правобережну Україну, але сили повстанців явно недостатні, ослаблені розбіжностями між «червоними» та «білими» і позбавлені підтримки селян.
1864
2 грудня: Земська і судова реформи — рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.
13 січня — Військова реформа Д. Мілютіна: заміна рекрутського набору загальною військовою повинністю, термін служби в армії скорочено з 25 до 6 років, новобранці відбираються за жеребом, термін служби залежить від отриманої освіти.
У Таганрозі збирається 1 з'їзд гірських промисловців півдня імперії.
Відкриття оперного театру у Харкові.
Примусове приєднання до православної церкви останніх уніатів в Польщі (Холмська обл).
16 травня — Емський акт імперського уряду, спрямований на утиск української культури і мови; заборонено використання української мови в будь-яких публікаціях, крім історичних і філологічних.
13 березня — у Петербурзі народоволець І.Гріневіцький вибухом бомби вбиває імператора Олександра II і гине при цьому сам.
Квітень — липень: Єврейські погроми в Україні: в Єлисаветграді, Києві та Одесі (під приводом участі у вбивстві Олександра II євреїв — Л. Гартмана, Г. Гельфман і ін.)
Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну
У Катеринославі став до ладу трубопрокатний завод «Шодуар-А»
1890
Першотравневий мітинг робітників у Львові — перша маївка в Україні. Перший марксистський гурток (Катеринослав).
Відкриття у Києві першої електростанції загального користування.
Виникла перша українська політична партія з Франко і Павликом на чолі, яка стояла на позиціях «наукового соціалізму» і інтернаціоналізму.
1891
У Катеринославі став до ладу металургійний завод Гантке (нині — Нижньодніпровський трубний)
В Одесі з'явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений з Європи)
У Полтаві групою харківських студентів створено «Братство тарасівців», учасники якого дали клятву на могилі Кобзаря всіма засобами поширювати серед українців його ідеї.
Березень — на Шевченківських святкуваннях у Полтаві і в Харкові виголошена промова М. Міхновського, написана ним з доручення засновників РУП як проект програми РУП. У тому ж році промова надрукована брошурою у Львові під назвою «Самостійна Україна» як «вид. Р. У. П. — ч. 1». У цій промові проголошено гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» і, як найближчу мету, поставлено вимогу «повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії».
Селянські заворушення на Галичині.
Джерела
Украинская Советская Социалистическая Республика: Энцикл. справ./ Гл. редкол..: Кудрицкий А. В. (отв. ред.) и др. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1987. — 516 с.
