Тирасполь розташований на південній околиці Східноєвропейської рівнини в степовій зоні. Місто розташоване на лівому березі річки Дністер за 90 км від місця її впадіння в Дністровський лиман. Тирасполь знаходиться неподалік від великих міст — приблизно за 105 км від Одеси і за 75 км від Кишинева, з якими він пов'язаний автомобільним та залізничним транспортом. Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.
Відстань від Тирасполя до різних міст (автошляхами)[9]
Зима в Тирасполі — коротка, триває близько 80 днів. Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його товщина рідко перевищує 20 см. Різкі зниження температур нетривалі — від 3-х до 5-ти днів. Весна — рання, стійкий перехід середньодобових температур через 0 °C спостерігається на початку березня. З десятих чисел травня до двадцятих чисел вересня в Тирасполі середньодобова температура зазвичай вища за 20 °C. Осінній період триває 75 — 80 днів. Для нього характерні перші приморозки в жовтні, рідше на початку листопада.
Середньомісячна температура найспекотнішого місяця — липня +22 °C, найхолоднішого — січня −3,0 °C. Середньорічна температура — +9,6 °C. Абсолютний максимум — +45 °C, абсолютний мінімум — 33 °C. Тривалість безморозного періоду в році становить 180—200 днів. Загалом річний хід температур характеризується рівністю, без різких перепадів.
Мапа Московії з позначенням Придністров'я (у нижньому лівому куті), 1549 рікПанорама Тирасполя (2004 рік)
29 грудня 1791 (9 січня 1792), після завершення Російсько-австрійсько-турецької війни 1787—1791 роках, між Російською й Османською імперіями було укладено Ясський мирний договір, згідно з яким новий кордон між двома державами встановлено на південному заході по річці Дністер. До складу Російської імперії переходили українські землі між Південним Бугом і Дністром (так звана Ханська Україна). Ясський мирний договір посилив позиції Російської імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукраїнських земель російським імперіалізмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Російської імперії[10].
1792 року російський фельдмаршал Суворов, у рамках організації Дністровської лінії, заклав фортецю Серединну на місці молдовського поселення Суклея. Тоді ж почалося будівництво церкви Святителя Христова Миколая[11]. У зв'язку з будівництвом міста, жителі села Суклея переселилися на три версти нижче по Дністру. При фортеці було засновано місто Тирасполь (статус міста з 1795). За переписом 1795 року в місті проживало близько 2,5 тис. осіб. До 1795 року Тирасполь був центром Очаківської області, а з 1806 року став повітовим містом Херсонської губернії. У 1816 році в місті налічувалося близько 5,3 тис. жителів, до кінця першої половини XIX в. — близько 10 тис. У 1812 році, після окупації БессарабіїРосійською імперією та за результатами Бухарестського мирного договору, кордони Російської імперії перемістилися до річки Прут, а військове значення Тираспольської фортеці втратилося. З 1835 року Тирасполь отримав статус повітового містечка, виконуючи переважно адміністративні та торгові функції. У 1867 році було побудовано залізницю, яка поєднала Тирасполь та Одесу, а в 1873 році — Тирасполь і Кишинів[12]. У 1897 році в Тирасполі заснували винно-коньячний завод (сучасний KVINT). Спочатку це був очисний склад, який скуповував у населення виноматеріал і готував сорокаградусну горілку. З 1948 року підприємство почало виробляти коньячну продукцію, яка пізніше стала відомим брендом міста[13].
У період Першої світової війни розвиток міста сповільнився. У Тирасполі перші більшовики з'явилися 8 березня 1917 року, коли була утворена Тимчасова Рада робітничих депутатів Тираспольського повіту. 11 січня 1918 року в місті Тирасполі була встановлена радянська влада. У 1918 році Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, лівобережжя Дністра у 1924–1940, включно з Тирасполем, увійшла до складу Молдавської АРСР. З 1929 року Тирасполь — столиця МАРСРу. У цей період в Тирасполі будувалися заводи, фабрики і навчальні заклади. 1 травня 1939 відкрився Музей дореволюційного та радянського живопису, скульптури і народної творчості.
У 1940 році Радянський Союз анексував Румунську Бессарабію — МАРСР стала частиною Молдавської РСР зі столицею у Кишиньові, Тирасполь стає районним центром Молдавської РСР. Тирасполь динамічно розвивався аж до кінця 1980-х років. Високі темпи промислового виробництва, будівництво нових індустріальних та інфраструктурних об'єктів сприяли припливу населення, як із районів Молдови, так і з Росії та України. За цей період населення міста значно зросло — до кінця 1980-х років населення налічувалося біл. ніж 200 000 мешканців[12].
25 квітня 2022 року в штаб-квартирі Міністерства держбезпекиПридністровської Молдавської Республіки в Тирасполі, столиці самопроголошеної країни, сталося кілька вибухів.[16] Атака відбулася через тиждень після того, як високопоставлений російський військовий чиновник підняв питання російськомовних у Придністров’ї в контексті російського вторгнення в Україну, повторюючи виправдання Москви щодо війни в Україні. Генерал-майор Рустам Міннекаєв, виконувач обов’язків командувача Центральним військовим округом Росії, повідомив, що план воєнних дій Росії в Україні передбачає повний контроль над Південною Україною, що може забезпечити Російській Федерації сухопутний доступ до Придністровської Молдовської Республіки.[17]
Згідно з переписом 2004 року місто має такий національний склад: росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдовани — 15,2 %, представники інших національностей (переважно гагаузи, болгари, білоруси, євреї та вірмени) — 10,2 %.[23]
За даними перепису, 90,4 % жителів міста прийняли громадянство ПМР, при цьому частина з них одночасно є громадянами таких держав: Республіки Молдова — 16,2 %; Російської Федерації — 16,1 %, України — 12,4 %.
Тирасполь має державний університет, юридичний інститут, вищий музичний коледж, філії вишів Росії та України, технікуми: харчової промисловості, плодо-овочевий, медичну школу, театр драми та комедії імені Н. Аронецької, Парк Перемоги.
В основі предмета йде вивчення історії та географії Тирасполя, а також відвідуються виставки та інші об'єкти культури міста[28].
Ініціативу введення предмета «Тирасполезнавство» до шкільної програми міських навчальних закладів започатковано в листопаді 2008 року. Постійна депутатська комісія Тираспольської міськради з народної освіти виступила зі зверненням до прес-служби міської ради народних депутатів міста Тирасполя. У рамках гранту для розробки шкільної програми для предмета у 2008 році було виділено 50 тисяч рублів ПМР[29][30].
Програму курсу «Тирасполезнавство» розробили викладачі-історики, а рецензування дисципліни провели співробітники Придністровського державного інституту розвитку освіти, Тираспольського об'єднаного музею і вчені-історики ПДУ[31].
Економіка та промисловість
Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За радянської доби тут було зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови. Розвинена харчова промисловість, зокрема існують консервні та винно-коньячні заводи. Також розвинені легка, хімічна та деревопереробна промисловості.[22]
↑Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
↑16 838 без передмість: Одесская губерния / Одесский губисполком. — О. : 1-я гос. типогр. им. К. Маркса, 1924. — Т. I : Административное описание [1923]. — С. 86. — ХХVIII, 172 с.
↑Города-побратимы — Германия. Офіційний сайт Державної адміністрації міста Тирасполя та міста Дністровська(рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2014.
Придністровська Молдавська Республіка — самопроголошена держава, територію якої міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном.
.svg){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
