Я́сси (або Я́си[7][8][9][10], рум.Iași, угор.Jászvásár — Базар ясів) — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Ясси, колишня столиця Молдовського князівства, центр Західної Молдови. За даними перепису 2002 року населення Ясс становило близько 320 тис. людей (2-е місце в країні після Бухареста), але згодом дещо зменшилася: згідно з переписом 2011 року — до 290 422 осіб (4-е місце). До 2016 року населення міста знову зросло до 362 142 людей.[11]
Місто стоїть над річкою Бахлуй та розташоване у північно-східній частині країни, в Румунській Молдові. Є економічним, культурним та освітнім центром Румунської Молдови.
Назва
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(січень 2020)
За господаря Василя Лупула (1634—1653) Ясси підтримували тісні зв'язки з Україною: в 1640 році професор Київської колегії С. Почацький, І. Євлевич та інші заснували в Яссах Слов'яно-греко-латинську колегію, а в 1641 році митрополит Петро Могила вислав туди повністю обладнану друкарню.
15-27 вересня 1642 року в Яссах відбувся помісний собор українських, грецьких і молдовських теологів, який затвердив «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили.
Наприкінці свого життя в Яссах жив Пилип Орлик, тут він і помер.
Мирний договір у Яссах 1791 між Росією і Туреччиною віддавав Росії українські землі між Бугом і Дністром над Чорним морем, а Туреччина визнала приєднання Криму до Російської імперії.
У січні 1942 року в Яссах відбувся військовий суд над 12 буковинцями (Ольга Гузар, М. Зибачинський, Ю. Фурман та інші), яких звинувачено в іредентській українській діяльності і засуджено до тяжких примусових робіт.
Після 1945 року в Яссах працювали українські вчені, серед яких — В. Кармазин-Каковський.
Географія
Місто розташоване між Ясським хребтом та долиною річки Жижія, історично знаходячись на перехресті найважливіших торгових шляхів. Місто стоїть на 7 пагорбах, подібно Риму, Стамбулу. Пагорби носять назви Четецуя, Копоу, Бучум-Пеун, Шорогарь, Галата, Репедя та Бряза.
Містом протікає річка Бахлуй — права притока річки Жижія.
Згідно даними перепису 2002 року, у місті проживало 320 888 людей, що виводило Ясси на друге за чисельністю населення місто Румунії після Бухареста.
Станом на 2002 рік, 98,5 % населення становили румуни, 0,59 % — цигани, по 0,13 % — євреї, греки і липовани, 0,08 % — угорці, 0,05 % — німці і 0,39 % — інші народи. Згідно даних перепису 2016 року, населення міста Ясси склало 362 142 людини.[11]
Економіка
Хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), машинобудівна (дорожні машини, устаткування для хімічної та целюлозно-паперової промисловості), текстильна і харчова промисловість. Є деревообробні, поліграфічні підприємства.
Транспорт
Через залізничний вузол Ясси проходить значна частина українсько-румунського вантажообігу і пасажирообігу.
Найбільш представницька культурна будівля Ясс — Палац Культури. Палац, який часто називають символом міста, було зведено на руїнах колишнього Королівського палацу Молдови у 1906 — 1925 роках за проектом архітектора Йона Д. Берендея та за наказом короля РумуніїФердинанда I. За часів монархії та протягом комуністичного періоду тут розташовувався трибунал. На сьогоднішній день у ньому знаходяться чотири музеї: Музей історії Молдови, Музей мистецтв, Етнографічний музей і Музей механіки. Куранти палацу щогодини грають «Хор об'єднання», який було написано Васіле Александрі та Олександром Флетенмахером.
У Парку Копоу[en] знаходиться липа Емінеску (за переказами, Міхай Емінеску гуляв біля неї у пошуках натхнення). Разом з ним у парку розташовано пам'ятники багатьом поетів та письменників, Обеліск левів, перший громадський пам'ятник Молдавського князівства до об'єднання.
Перший театр Румунії було створено в Яссах, в Копоу. Згодом будівля театру згоріла, й було створено інший театр — Національний театр ім. Васіле Александрі, розташований навпроти Ясської філармонії. Між собором святої Параскеви та Національним театром — еспланада.
Найстаріша будівля — Вірменський храм — була побудована 1395 року.
Пам'ятники архітектури: храми Святого Миколая (кінець 15 ст.), «Трьох святителів», монастирі Четецуя і Голія (основне будівництво — 17 ст.).
У 1950—1960-х роках у Яссах створені нові житлові райони («23 серпня», Тетераш, Сокола-Николіна, Пекурарь), реконструйований центр (ансамбль майдану Єдності, 1962—1964 рр., архітектор Г. Хуссар та ін.).
Освіта
У 1711 році за наказом господаря Димитрія Кантеміра у місті Ясси було засновано Королівську Академію.
В місті функціонує понад 10 університетів, 20 ліцеїв, 40 шкіл і 50 дитячих садків.
Перший навчальний заклад Ясс було засновано 1835 року під назвою Міхайлянської академії на честь молдавського правителя Михаїла Стурдзи. У 1859 році Александру Йоан Куза, перший монарх об'єднаної Румунії, заснував в Яссах перший у Румунії університет, який сьогодні носить його ім'я.
На місці Міхайлянскої Академії 1900 року було створено Національний коледж ім. Міхая Садовяну, де навчалися, зокрема, сам Міхай Садовяну, Теофіл Сіменскі, Ніколае Йорга, Філарет Скрибан, Симеон Бернуціу, Калістрат Хогаш, Харитон Тіктін, Йонел Теодоряну.
↑Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].